» » Український конфлікт зіграє злий жарт з Путіним у Сирії. Але він цього не зрозуміє

Український конфлікт зіграє злий жарт з Путіним у Сирії. Але він цього не зрозуміє

Український конфлікт зіграє злий жарт з Путіним у Сирії. Але він цього не зрозумієРабин Авраам Шмулевич, президент Інституту Східного партнерства представив свої прогнози щодо розвитку ескалації на Близькому Сході і наскільки серйозно цей бумеранг ударить по режиму Путіна


Український конфлікт зіграє злий жарт з Путіним у Сирії. Але він цього не зрозумієРабин Авраам Шмулевич, президент Інституту Східного партнерства представив свої прогнози щодо розвитку ескалації на Близькому Сході і наскільки серйозно цей бумеранг ударить по режиму Путіна

Таке враження, що сирійська криза набула всепланетного розмаху. Маленький сірник, піднесений свого часу другом "Хезболли" Володимиром Путіним, загрожує перетворитися на потужну пожежу.

Ми вступили в період глобального переділу, якщо ви подивитеся на політичну карту, то кожні 25-30 років вона кардинально змінюється. І події в Україні, агресія Росії проти України - перша ластівка цього процесу: кордони, які були проведені після 2-ї Світової війни, вже не відображають реалій, що склалися і будуть переглянуті. Перед 1-ою Світовою війною сірником, який підпалив увесь світ і призвів до глобального переділу, були Балкани. Зараз таким вогнищем буде великий Близький Схід, включаючи Сирію і російський Кавказ. І цей процес позначився.

Наскільки я розумію, Путін шанує історію, у нього є радники з військової історії, невже він не розуміє, що процеси, які він почав, дуже сильно чреваті, в першу чергу для нього.

Я думаю, що сучасне російське керівництво найменш освічене за всю багатовікову історію цієї країни і пройшло дуже погану школу. У Росії зараз дуже погано з радниками, там зараз майже немає фахівців по Близькому Сходу і ісламу, їх залишилися лічені одиниці і велику частину усунуто від влади і від Кремля. Що стосується військових радників, то справи йдуть кепсько. Я думаю, вони не дуже розуміють, що відбувається у світі, навколо них і навіть у їхній власній країні.

А яка реакція на дії Путіна, якими він налякав усе політичне людство?

По-перше Путін, напавши на Україну, анексувавши Крим і оголосивши про Новоросію, заявив, що колишні правила політичної гри не діють, що міжнародне право втратило свою силу і тепер, як читалося між рядків, настало право сильного. Але він не розуміє, що якщо міжнародне право втратило свою силу, а кордони і сфери впливу перестали бути непорушними, то точно за такими ж правилами будуть грати і з ним. Путін самовпевнено вважає, що у Росії, як за часів СРСР, одна з найпотужніших армій світу і він може вплутуватись у будь-яку авантюру. Він також не прорахував, що те, що відбувається в Сирії, це вже не війна за Асада. Це частина світової війни ісламу - війни між шиїтами і сунітами. Є центри сили в ісламському світі, які борються між собою за гегемонію і Путін своїми зусиллями в Сирії вклинився між сильнішими гравцями, які можуть сильно нашкодити йому.

Він, по суті, став ворогом усього сунітського світу, а той вкрай впливовий і становить більшість у ісламі.

Загалом, так. Нагадаю, найбільша війна, яка йде в ісламському світі, це не війна з хрестоносцями і європейцями, це навіть не війна з Ізраїлем, - це війна між шиїтами і сунітами. І цій боротьбі понад 1300 років. Повністю ця війна не затухала ніколи. І між цими течіями насправді більше відмінностей і непримиренності, ніж між, скажімо, православними і католиками. Те, що починалося як боротьба залишків арабського соціалізму режиму Асада, переросло в глобальний фронт сунітсько-шиїтської війни. І в усю цю м'ясорубку Путін намагається влізти, не розуміючи, куди він лізе. При цьому переважна більшість мусульманського населення Російської Федерації - суніти. І це все є такою собі сумішшю пороху і бензину, закладеною під самі основи російської державності, що якщо Путін продовжуватиме своє втручання в близькосхідний конфлікт, то ця суміш запалає прямо під його кріслом.

Ми пам'ятаємо радянську пісню: «є у революції початок, немає в революції кінця».

Так, цю пісню дуже весело виконувало брежнєвське Політбюро, коли вводило війська до Афганістану. І я думаю, що якщо Путін затягне цю стару російську пісню, то він закінчить так само як радянське керівництво або режим Єльцина, який вплутався у війну, що коштувала дуже багато крові і росіянам, і чеченцям.

На початку нашої розмови ви сказали, що Путін слабо собі уявляє, в яке осине гніздо поліз, але ж мета якась у нього була? Він почав гарячково торгуватися з Білим Домом, але там йому сказали, що його емісар Дмитро Медведєв навіть прийнятий не буде. Наскільки я розумію, Америка всерйоз розсердилася на самодіяльність Кремля в Сирії.

Тут справа глибше. Диктаторські режими мають свою логіку. Путін вибудував жорстку силову диктатуру. Кількість силовиків у Росії більше, ніж будь-коли в її історії, більше ніж була при Сталіні. Але диктатор не вміє робити нічого більше, окрім як воювати. Подивіться на історію путінського правління, які досягнення можна назвати?! Абсолютно ніяких. Жодну з реформ не було проведено, сировинна складова тільки збільшується, економіка стає дедалі примітивнішою. З усіх "досягнень" за весь пострадянський період, лише чотири війни: перша чеченська Єльцина і три війни Путіна - друга чеченська, війна з Грузією і тепер війна з Україною. Він не вміє нічого, окрім як воювати. Путіна зараз часто порівнюють з Муссоліні і з Гітлером. Путін до певної мірі провалився в Україні і йому потрібен якийсь інший театр воєнних дій. Він не може зупинитися. Знаєте, коли тхір потрапляє в курник, він вбиває всіх курей, тому що він не може не вбивати. Точно так і диктаторський режим, - він не може не воювати. Тому Путін потрапив у пастку логіки розвитку власного режиму.

А чим це може загрожувати найближчим часом? Наскільки я розумію, Саудівська Аравія подібних речей не прощає. Подібних речей не прощає й Ізраїль. Майже весь світ затаїв образу і відповідь може бути серйозною.

Тут справа не в образі, справа в логіці та інтересах. Сили, які підтримує і озброює Саудівська Аравія, вже оголосили Путіну і Росії джихад, Саудівська Аравія заявила, що починає поставки ракет земля-повітря і протитанкових ракет антиасадівським повстанцям, Америка також заявила, що починає інтенсивно озброювати Сирійську вільну армію і постачати їй зброю у великих масштабах. Цю зброю, звісно ж може бути використано як проти Асада, так і проти росіян. Туреччина зробила кілька вкрай різких заяв на кордоні дипломатичного протоколу, а Ізраїль просто заявив, що буде збивати російські військові об'єкти, якщо вони становитимуть загрозу Ізраїлю. Ізраїль вже обстрілював сили Асада, які прийшла захищати Росія. Я думаю, що Путіна підвело кілька речей. Перше: він недооцінив реакцію Заходу, він, мислячи, як диктатор, думає, що все в навколишньому світі вирішує президент як керівник країни, точно так само, як він все вирішує в Росії, так і Обама все вирішує в Америці. Обама це, звичайно, катастрофічний президент з точки зору зовнішньої політики, це найслабший президент за всю американську історію в зовнішньополітичному плані, і Путін вирішив, що може з Обами вити мотузки, думаючи, що це вся Америка. Але Путін не розуміє, як працює демократія. Обама управляє Америкою відсотків на 10-15, не більше. У США є потужні сили, які коригують владу президента. І я думаю, точніше це вже відбувається, ці сили так чи інакше прокидатимуться.

Геополітичні фантазії Кремля це одне, але є така річ як сувора реальність. Коли Путін зображував із себе "погану шпану" його терпіли, вважаючи ненадійним хлопцем, але не називали стратегічним ворогом.

Думаю, що дуже злий жарт з ним зіграв досвід війни в Україні. Тому що в Україні Путіну надали і стратегічну, і тактичну альтернативу, - Україна вела себе вкрай пасивно. Навряд чи можна уявити, що українські сили перейдуть в наступ і виріжуть російські частини, які вторглися на Донбас і, тим більше, перейдуть російсько-український кордон з подальшим наступом, наприклад на Ростов. Ні в Україні, ні тим більше в Росії подібний сценарій не розглядають, хоча, чому б і ні. Мене дуже здивувала розмова, яку я вів з вашими військовими експертами, усі мені в один голос говорили, чому Україна не оголошує війну: бо тоді на повну силу діятиме російська авіація. Але вибачте, військово-космічний щит Росії створюється в Україні, в Україні було створено і є балістичні ракети, які перебувають на озброєнні у Російській Федерації, які можуть долетіти, не те, що до Нью-Йорка (власне для цього вони й створювалися), а й до Москви, Сочі та Ростова. Ніхто в Україні не думає в цьому напрямку. Путін думає, що сирійська опозиція вестиме себе так само. Мусульмани, які зараз з ним воюють, почали воювати з росіянами в Афганістані, коли у них були крем'яні рушниці 19-го століття, і вони перемогли Росію. І вони жадають зіткнутися лоб у лоб з російськими силами. Вони жадають перенести війну на територію самої Росії, а Путін звик до того (внаслідок досвіду українського конфлікту), що така можливість не розглядається. Тобто в Україні він міг робити все, що хотів і не нести за це жодного покарання. У Сирії це буде абсолютно по-іншому, але він цього, швидше за все не розуміє.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: