» » Від непосенькіної шапки Яценюка до липецької панамки Порошенка

Від непосенькіної шапки Яценюка до липецької панамки Порошенка

Від непосенькіної шапки Яценюка до липецької панамки ПорошенкаЯких тільки звучних прізвищ не пропонували на посаду глави Кабінету міністрів України. І Карла Більдта, і Лешека Бальцеровича. Ну, хоча б, Яресько... Але не склалося.


Від непосенькіної шапки Яценюка до липецької панамки ПорошенкаЯких тільки звучних прізвищ не пропонували на посаду глави Кабінету міністрів України. І Карла Більдта, і Лешека Бальцеровича. Ну, хоча б, Яресько... Але не склалося.

Чи то шведський комунізм із людським обличчям не прижився б на нашій території. Чи то люди, які живуть на ній, не були б готові до польської шокової терапії. Причому під людьми я маю на увазі олігархів. Вони ж теж люди.

Дурниці все це, я вам скажу. Допоки не покличемо нормального китайця з повним обсягом повноважень (у тому числі й розстрілювати без суду Печерського і слідства ГПУшного), справи в Україні не буде. Тільки під спеціально засланого китайця китайці й можуть нам дати грошей. У тому числі й для того, щоб обійти Росію з іншого флангу. Іншим ми не цікаві — ані європейцям, ані американцям. Я думаю, що ми, за великим рахунком, вже й росіянам не цікаві. У них своїх клопотів вистачає. Золотова потрібно якось готувати до цілком ймовірного царюванню, та й холопів — до нього. Хоча з останніми простіше...

Втім, у росіян свій розум, а що до нас, то на життя задивлялися ми вже самостійно. Це я до того, що всі чутки про зовнішнє управління Україною з США так і залишаються чутками. Інакше б Яресько вже давно сиділа б у кріслі Арсенія, вдивляючись із-під окулярів у залишився Арсена.

Навіть Яресько Україні не вломився. Помахали Наталією з її «технократичним урядом» перед нашим носом і призначили... Гройсмана. Залишилося тільки проголосувати. Ну, за цим справа, думаю, не стане. Президент навіть візит до Фінляндії скасував, щоб розрулити не тільки цю, але й інші проблеми, які накопичилися. Раз залишився, то, значить, розрулить.

Ну, як розрулить... Зрозуміло, що просто переставить місцями ліжка. Не людей же. Із людьми у нього погано. Інакше б не носило, наприклад, МОЗ від Гончаренка до Шимківа. Ті ще охоронці здоров'я... Навіть Шуфрич на чолі МНС мав дещо природніший вигляд. Не кажучи вже про Зоряний час цього дивного відомства...

Завтра Гройсмана, звичайно, призначать. Але це тільки відтягне кінець. І з відтягнутим кінцем Україна ще протягне — максимум до кінця року. Навесні і влітку народ у нас милостивий. На сонечку гріється: хто на городах, хто на пляжиках. Восени народ буде приходити до тями. А ось взимку... Втім, усе може статися набагато швидше. Або взагалі не відбутися. Україна — дивна країна. І ніякому аналізу не піддається.

Зрозуміло, що ніхто не чекав від Яценюка покаянної промови або хоча б чогось у пізньоєльцинському стилі на кшталт «Я йду, я втомився». Але він, ідучи, виголосив фактично передвиборну промову: про зміни до Конституції, судової реформи, вступ України в НАТО. І мало не показав пальця — у термінаторському стилі. Так, потонув (або втопили — кому як завгодно), але обіцяв повернутися.

І тепер Порошенку/Гройсману доведеться зіткнутися з іще однією силою в особі Арсенія Петровича, якому куля в лоб так і не допомогла залишитися в пам'яті народній в образі почесного камікадзе. Яценюк із його талантами, амбіціями й можливостями явно по-іншому уявляв своє політичне самогубство. А тому до справжнього відступуАрсенія Петровича з арени українського політичного цирку ще далеко. Тим більше, якщо вірити чуткам про його регулярні зустрічі з хлопцями-олігаршенятами. Не їм же подушки безпеки він готував. А собі. І не фінансової — із цим у нього давно все в порядку. А політичної.

А повну безпеку в нашій країні, як відомо, може дати тільки один пост — президентський. Доведено всім. І всіма. Навіть офшорним досьє, яке в Україні виявилося нафіг нікому не потрібним, крім пари-трійки романтично налаштованих персонажів.

Навіть ГПУ, якій, здавалося б, сам бог велів. Бог, може, і велів. А ось президент — ні. Яке б прізвище під цією посадою не ховалася. Він у нас недоторканний. Загалом, НАБули нас вкотре по повній передвиборній програмі...

А тому веселі на нас часи чекають. П'ятірка претендентів на посаду недоторканного вже окреслилася: Яценюк, Садовий (не дарма ж він відмовився від посади прем'єра), ну, і Ляшко з Тимошенко (куди ж без них!). Ну, і цілком можливо окреслиться хтось п'ятий.
Можливо, це навіть буде нинішній недоторканний. Хоча до часу виборів (чергових?) у нього може бути такий рейтинг, що ніякий мінстець не допоможе.

І треба буде Петру Олексійовичу надягати панамку і їхати до Липецька. Бо справжньої ціни непосенькіної шапки в Україні ще не склали ...

Костянтин НІКОЛАЄВ

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: