» » Ердоган і Путін розпалюють велику війну з НАТО?

Ердоган і Путін розпалюють велику війну з НАТО?

Ердоган і Путін розпалюють велику війну з НАТО?Про Росію Володимира Путіна й Туреччину Реджепа Ердогана часто говорять, що вони більше бояться миру, аніж війни. Тому в ці дні точаться запеклі суперечки про те, хто з цих двох забіяк спровокував бойові дії, які почалися в кінці тижня на Кавказі.


Ердоган і Путін розпалюють велику війну з НАТО?Про Росію Володимира Путіна й Туреччину Реджепа Ердогана часто говорять, що вони більше бояться миру, аніж війни. Тому в ці дні точаться запеклі суперечки про те, хто з цих двох забіяк спровокував бойові дії, які почалися в кінці тижня на Кавказі.

Ось так несподівано знову спалахнула війна між християнськими вірменами в анклаві Нагорний Карабах і мусульманським Азербайджаном, який ніколи не примириться з тим, що анклав вийшов зі складу республіки під час розпаду Радянського Союзу. Настрої не покращали від того, що вірмени, окрім цього, зайняли великий район за межами самого анклаву.

І хоча в четвер було оголошено перемир'я, мало хто вірить в те, що ми були свідками останнього великого кровопролиття. Бо ж військові дії останніх днів, що забрали життя десятків людей, якщо вірити турецькій і російській пресі, навряд чи є вираженням спонтанного конфлікту.

Важке перемир'я дотримувалося з 1994 року і, незважаючи на ворожнечу й щоденні перестрілки між сторонами, ми жодного разу протягом усіх цих років не бачили бойових дій такого масштабу, як зараз. Це схоже на прелюдію до великої війни і, за твердженнями турецької та російської преси, диригентською паличкою махає Путін чи Ердоган.

Новим моментом тут є сварка, яка виникла між ними. І оскільки Путін підтримує вірмен, а Ердоган азербайджанців, яких вірмени Нагірного Карабаху просто називають «турками», то зрозуміло, що вони можуть використовувати цей конфлікт, щоб провчити протилежну сторону.

Так хто ж із них стоїть за всім цим? У обох, як стверджують їхні критики, є свої вагомі причини.
Якщо говорити про Путіна, то йому не вистачає нової «телевізійної» війни. Звичне твердження критиків Путіна — він використовує війну, щоб відвернути увагу народу від економічної кризи в Росії. Спочатку Україна, потім Сирія. Але зараз він офіційно пішов із Сирії, хоча росіяни там неофіційно продовжують воювати. Можна більше не показувати це по телевізору, якщо вже сказано, що війська пішли. І звичайна людина в Росії скоро почне відчувати, що їй не вистачає щоденних патріотичних пострілів по телевізору. Тож Путін використовує новий «театр воєнних дій». Так росіяни називають зону військових дій. Для цього добре підходить Нагірний Карабах: тут головним противником буде Ердоган і Туреччина, яка в останні роки заявляє про недвозначну підтримку Азербайджану.

Одночасно Путін може, як, зокрема, заявив журналіст Євген Кисельов, іще раз зробити Росію центром спроб міжнародної спільноти запобігти війні. Ні для кого не є таємницею, що єдина причина, чому Азербайджан все ще не завоював Нагірний Карабах, полягає в тому, що він в цьому випадку почне війну з Росією. Анклав із населенням 150 тисяч осіб не має жодного шансу у війні з такою багатою на нафту державою, як Азербайджан, навіть за активної підтримки Вірменії. Азербайджанський оборонний бюджет багаторазово перевершує державний бюджет всієї Вірменії. Тому тільки Росія має волю й військову силу, щоб примусити Азербайджан до розсудливості.

Але Росія може використовувати конфлікт в інший спосіб, вбиваючи клин в особливі відносини між Туреччиною і ЄС, які виникли в результаті бажання обмежити потік мігрантів до ЄС. Якщо ЄС і Туреччина стануть союзниками, то це, на думку Росії, послабить її з геополітичної точки зору. Тому чим сильніше можна спровокувати Ердогана, щоб він показав себе зі свого найгіршого, войовничого боку, тим краще. Росіяни роблять ставку на те, що він буде роздмухувати конфлікт на Кавказі, коли Захід намагатиметься погасити його.

Зрештою, Ердоган, охоплений манією величі, може спробувати мобілізувати НАТО. Але НАТО абсолютно точно відмовиться втручатися, бо це завдасть удару по престижу альянсу. Він явно не такий вже непорушний, такий собі «один за всіх і всі за одного», як Столтенберг любив говорити в кращі роки.
Економічно страх великої війни теж може підходити Росії, яка продає велику кількість зброї Вірменії й Азербайджану. Бідна Вірменія оплачує її кредитами, взятими у Росії, а ось Азербайджан оплачує справжніми нафтодоларами. Загроза війни змусить їх купувати ще більше.

Але Ердоган може дійсно розглядатися як людина, яка розмухує конфлікт. Після того, як в листопаді був збитий російський військовий літак, Росія намагалася якомога сильніше покарати Туреччину, а всі спроби зближення й примирення з боку Туреччини негайно відхилялися. Тільки лише офіційне повноцінне вибачення могло б виправити становище, але Ердоган не здатен вчинити таким чином.

Тому Ердоган справді вирішив змусити Росію сісти за стіл переговорів, умовивши Азербайджан напасти на Нагірний Карабах, союзника Росії. Він щиро стурбований тим, що Росія нещодавно розмістила сучасні бойові літаки й вертольоти на своїй військовій базі Еребуні у Вірменії, щоб патрулювати кордон із Туреччиною, яка знаходиться всього за десять кілометрів від бази.

І якщо все йде саме так, то Ердогану було зовсім неважко умовити президента Азербайджану вчинити напад, бо в Азербайджані через низькі цін на нафту почала розвиватися економічна криза, і автократичному президенту Ільхаму Алієву потрібно було поліпшити свій імідж. Він поки що завоював дві стратегічно важливі висоти в Нагірному Карабасі, і населення у нестямі від радості.

Підтвердженням всього цього може бути той факт, що Ердоган і його прем'єр-міністр у будь-якому разі не скупилися на заяви про підтримку Азербайджану, хоча вони й знають, що це сильно провокує Росію. Не далі як у вівторок турецький прем'єр-міністр Ахмет Давутоглу обіцяв у парламенті стояти до кінця пліч-о-пліч з Баку.

Це, безумовно, означає, що якщо Росія не вчинить так, як треба, то Туреччина влаштує росіянам пекло на Кавказі. У Росії параноя вже теж зростає. Військові експерти, такі, як колишній генерал-полковник Леонід Івашов, прямо говорять інформаційному агентству «Інтерфакс», що Ердоган планує втягнути Росію у велику війну з НАТО, щоб раз і назавжди розгромити її.

Знову лунають гучні голоси. Більшість сходиться на думці, що ані Путін, ані Ердоган не зацікавлені у великій війні. Можливості відкриває не війна як така, а її загроза. Але й це вже саме по собі досить небезпечно. На Кавказі завжди було легше влаштувати велику пожежу, ніж загасити її.

Автор: Анна Лібак (Данія)

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: