» » Помаранчевий настрій євроскептиків: три варіанти вирішення українського питання

Помаранчевий настрій євроскептиків: три варіанти вирішення українського питання

Помаранчевий настрій євроскептиків: три варіанти вирішення українського питанняЗі змішаним почуттям тривоги й надії Україна очікувала підсумків консультативного референдуму, який проходив 6 квітня 2016 року в Нідерландах. Незважаючи на переважно негативні прогнози, ми все ж сподівалися, що голландці скажуть «так» Угоді про асоціацію Україна - ЄС. На жаль, дива не сталося.


Помаранчевий настрій євроскептиків: три варіанти вирішення українського питанняЗі змішаним почуттям тривоги й надії Україна очікувала підсумків консультативного референдуму, який проходив 6 квітня 2016 року в Нідерландах. Незважаючи на переважно негативні прогнози, ми все ж сподівалися, що голландці скажуть «так» Угоді про асоціацію Україна - ЄС. Численні «десанти» українських делегацій, включаючи міністра закордонних справ П.Клімкіна, запевнення дипломатів про зменшення розриву між противниками й прихильниками Угоди про асоціацію, оптимістичні меседжі з боку уряду Нідерландів про підтримку угоди — усе це залишало надію на позитивний результат. На жаль, незважаючи на всю цю активність, дива не сталося.

За даними екзит-полу (офіційні результати будуть оприлюднені 12 квітня), понад 60% громадян, які взяли участь у голосуванні, сказали "ні" Угоді про асоціацію ЄС з Україною. Результат хоч і прогнозований, але від цього не менш неприємний. Тим більше, що негативне рішення прийняте з питання, по якому завершені внутрішньодержавні конституційні процедури, включаючи затвердження урядом і ратифікацію парламентом. І в цьому полягає контроверсійність ситуації.

Ось що з цього приводу розповіли "Вектор ньюз" в Українській асоціації зовнішньої політики:
— Специфіка референдуму полягала не тільки в його консультативному характері, але в його коректуючій спрямованості, тобто в можливості зупинки вже прийнятих вищими державними органами й, відповідно, чинних міжнародних угод. Підкреслюємо це, оскільки ряд публікацій містить помилковий висновок, що референдум нібито вирішував питання ратифікації Угоди про асоціацію. Насправді саме коригуюча складова голландського ноу-хау тривалий час тримала в напрузі Україну разом із Євросоюзом і його керівництвом. Воістину новація, яка змушує розводити руками не тільки політиків, але й фахівців-юристів. Від вітчизняної влади доводилося часто чути заспокійливу тезу про те, що референдум не спрямований проти України, що він лише відображає стримане ставлення Нідерландів до ЄС. Багато в чому це так, адже євроскептицизм голландців загальновідомий. Водночас не помічати українського «сліду» в негативних результатах голосування означало б ховати голову в пісок. Гальмування процесу реформ в Україні, комплексна корупція, дежавю протистояння між гілками влади, незрозуміла для цивілізованого світу «прем'єріада», неприхована ворожнеча між «заклятими друзями» в самій парламентської коаліції, очевидні конфлікти інтересів чиновників високого рангу — усе це повільно підштовхувало Нідерланди до скептичного сприйняття готовності України жити за європейськими стандартами. Не варто також забувати й про розчарування, яке закарбувалося у свідомості голландців після ганебного фіаско української Помаранчевої революції. У свідомості багатьох голландців на емоційному рівні залишився гіркий присмак за дискредитований в Україні помаранчевий колір — символ правлячої Королівської династії й предмет національної гордості Нідерландів. Тому, аналізуючи підсумки референдуму, слід пам'ятати про вплив на його результати історичної пам'яті, відсутність у наших нетривалих двосторонніх відносинах глибоких традицій.

Помаранчевий настрій євроскептиків: три варіанти вирішення українського питання


Приймаючи результат референдуму як даність, необхідно зараз зосередитися на спільній розробці алгоритму можливих кроків влади Нідерландів, керівництва Євросоюзу, а також України, виходячи з того, що наша держава за будь-яких обставин залишається стороною Угоди про асоціацію. Перш за все слід розуміти, що, з точки зору міжнародного права, Угода про асоціацію між Україною та ЄС є багатостороннім міжнародним договором із делегуванням деяких повноважень органам ЄС. Припинення дії такого договору можливе або за угодою сторін, або при критичному зменшенні кількості учасників. Тому після вступу Угоди в силу зміна позиції однієї країни не означає зміни його правового статусу. Тому небезпека тотального руйнування Угоди про асоціацію через негативні результати консультативного референдуму в Нідерландах ні Україні, ні ЄС не загрожує. Україна має й надалі без панічних настроїв продовжувати сумлінно працювати над імплементацією як політичної частини угоди, так і частини, яка стосується зони вільної торгівлі.

Разом з тим очевидно, що на тлі підсумків референдуму влада Нідерландів змушена шукати рішення досить складної ситуації. Як уявляється, сьогодні можливими є принаймні три варіанти дій офіційної Гааги.

1. Беручи до уваги консультативний характер референдуму, влада могла б проігнорувати його підсумки. Незважаючи на існування правових підстав, цей варіант має практично нульову перспективу. Протиставлення позиції влади народному волевиявленню, швидше за все, поставило б хрест на електоральних очікуваннях політичних партій, які входять до правлячої коаліції, з огляду на наближення в країні парламентських виборів. Адже роль громадської думки в Нідерландах настільки вагома, що нехтувати нею не зважиться жоден політик.

2. Йдучи назустріч народному волевиявленню, влада могла б заявити про вихід Нідерландів із Угоди про асоціацію. Варіант за певних внутрішніх обставин став би для влади привабливим в плані підвищення електоральних шансів правлячих партій на майбутніх парламентських виборах. Разом з тим, як видається, припинення участі Нідерландів в угоді створило б для країни більше проблем, ніж переваг. Перш за все, це стало б визнанням нездатності влади завчасно оцінювати суспільні настрої й адекватно прогнозувати ситуацію, що призвело до затвердження урядом і ратифікації парламентом угоди, яка не підтримується народом. Крім того, у результаті такого рішення Гаага зазнала б серйозних іміджевих втрат, протиставивши себе іншим країнам-членам ЄС в ході нинішнього нідерландського головування. Брюссель змушений був би шукати спосіб зберегти обличчя, але авторитет Нідерландів як надійного й передбачуваного партнера опинився б у ЄС під загрозою. Крім цього, вибір жорсткого варіанту об'єктивно призвів би до охолодження українсько-нідерландських двосторонніх відносин, оскільки Україна мала б підстави дорікати Нідерландам у створенні перешкод на шляху до співпраці з ЄС. Очевидно, що такий перебіг подій не відповідає інтересам Нідерландів. Але навіть за умови реалізації цього варіанту Угода про асоціацію буде продовжувати діяти між Україною й іншими державами-членами ЄС.

3. Ситуація, швидше за все, змусить уряд Нідерландів прийти до пошуку компромісного варіанту, який врешті хоча б частково задовольняв вимоги противників асоціації всередині країни, заспокоїв керівництво ЄС, а також надав Україні можливість мати повноцінну Угоду про асоціацію з ЄС, до якої вона прагнула багато років. За аналогією з «особливим статусом» Великобританії в ЄС, компроміс для Нідерландів міг би полягати в тому, щоб, залишаючись формально стороною Угоди про асоціацію, мати можливість вибіркового застосування її положень. Такий сценарій вимагатиме від нащадків голландського основоположника й класика міжнародного права Гуго Гроція філігранної юридичної роботи, пов'язаної з підготовкою великої кількості інтерпретуючих заяв і застережень до угоди. Існує ймовірність, що частина з них не викличе захоплення ні у Києва, ні у Брюсселя, але тільки такий варіант здатен пом'якшити негативні наслідки референдуму і, за великим рахунком, залишає Україні шанс зберегти статус-кво.

Матеріал підготовлений за сприяння Української асоціації зовнішньої політики

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: