» » » Чи вдалося Порошенку не стати "розмінною фігурою" у протистоянні Трампа з Конгресом

Чи вдалося Порошенку не стати "розмінною фігурою" у протистоянні Трампа з Конгресом

Візит Петра Порошенка до Вашингтона був загалом позитивним для України. Президент та українська делегація зміцнили відносини з керівництвом США та заклали підвалини для змістовної співпраці.


Чи вдалося Порошенку не стати "розмінною фігурою" у протистоянні Трампа з КонгресомТа візит міг би бути кращим.

В цілому поїздка продемонструвала, що адміністрація Трампа віддає перевагу Україні, але важко уникнути враження, що Порошенко був вторинним персонажем у великій драмі.

Тож питання до Києва — чи буде він пішаком у геополітичних шахах, чи стане гравцем, який досягне реальних результатів і реального прогресу.

Порошенко в Білому домі

Невизначеність навколо зустрічі Трампа й Порошенка виникла ще 14 червня, коли "Європейська правда" повідомила, що президенти зустрінуться у Вашингтоні.

Наступного дня міністр закордонних справ Павло Клімкін підтвердив зустріч, проте Білий дім лише оголосив, що Порошенко зустрічається з віце-президентом Майклом Пенсом. Під час брифінгу 19 червня, тобто напередодні зустрічі, прес-секретар Шон Спайсер заявив: "Якщо я дізнаюся про будь-які зміни у графіку президента, то я дам знати пізніше".

Білий дім не робив оголошення про те, що Порошенко і Трамп матимуть зустріч, аж до 22:00.

Тарас Березовець пише, що зустріч не була оголошена до останньої хвилини, адже адміністрація Трампа "присвячує мало часу дипломатичному етикету".

Але на Заході є інша думка: The Guardian повідомила, що Трамп не хотів зустрічатися і довелося його переконувати.

Якщо це так, то це означає, що Порошенко вилетів до Сполучених Штатів ще до того, як зустріч було підтверджено. Ризиковане рішення. Можливо, Порошенко сподівався, що радники Трампа підштовхнуть його погодитись на зустріч і не ризикувати хитким миром з Конгресом, де українські інтереси вже давно мають двопартійну підтримку.

У вівторок, 20 червня, о 10:30 ранку президент Порошенко зустрівся з віце-президентом Майклом Пенсом. Обидві сторони погодилися з необхідністю мирного врегулювання конфлікту на Донбасі та здійснення ключових реформ в Україні.

Під час зустрічі, яка, за висловом Foreign Policy, відбувалася "на дивовижно низькому рівні (a remarkably low-key meeting)", Порошенко та Пенс перейшли до Овального кабінету, щоб "зазирнути" (drop-in) до президента Трампа та його радника з національної безпеки Герберта Макмастера. Об 11:09 ранку Трамп і Порошенко з'явилися перед камерами разом і виступали до 11:11.

Першим взяв слово президент Трамп, сказавши, що це "велика честь" бути з Порошенком і що Україна "є місцем, у якому ми всі дуже зацікавлені".

Порошенко у свою чергу заявив, що Дональд Трамп був "одним з найнадійніших прихильників та стратегічних партнерів України". Він додав, що Україна — "це історія успіху", і він пишається тим, що президент Трамп і США є "її співавторами".

Примітно, що ані Трамп, ані Порошенко під час спільного виступу не згадали про російську агресію.

Як стверджує Ірина Геращенко, президенти також не обговорювали жодних планів чи ідей щодо торгівлі з Кримом чи Донбасом (детальніше в публікації "Деталі візиту Порошенка до США, що не потрапили до ЗМІ").

Вона пише, що розмова Трампа з Порошенком тривала 30 хвилин (можливо, йдеться про приватну зустріч після спільного виступу). Водночас ТСН повідомила, що розмови тет-а-тет між главами держав не відбулося.

У заяві Банкової натомість зазначено, що під час діалогу Порошенка з Трампом останній висловив "підтримку суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України... і (підтримку) України в питанні протидії російській агресії".

Отже, нинішня зустріч Порошенка в Білому домі пройшла без фанфар і суттєво відрізнялася від попередньої, коли його офіційно вітали тодішній президент Обама і віце-президент Байден. Перша спільна прес-конференція Порошенка й Обами тривала 12 хвилин.

Навіть президенти Румунії та Панами, які відвідали Білий дім на початку цього місяця, стояли поруч з президентом Трампом на спільних прес-конференціях, хоча загальна кількість населення Румунії та Панами менше половини населення України.

Нині ж Порошенко провів щось на кшталт імпровізованої прес-конференції на вулиці перед Білим домом.

Подальші зустрічі у Вашингтоні

Крім зустрічей у Білому домі, українська делегація провела переговори з міністром оборони Джеймсом Меттісом і його старшими радниками. Під час спільного з Меттісом брифінгу для ЗМІ Порошенко подякував Пентагону за підтримку українських військових та зазначив, що сподівається на подальшу співпрацю.

Він також підкреслив, що Україна витрачає 6% свого ВВП на оборону, тоді як США намагаються заохотити своїх союзників по НАТО підняти витрати до 2%.
Меттіс, широко шанований у США, сказав, що Україна й США розділяють "зобов'язання щодо принципів, покладених в основу міжнародного порядку". Він зробив наголос на таких словах, як "суверенітет, територіальна цілісність та свобода від примусу". Міністр оборони США також високо оцінив здатність України захищати себе "всупереч усім шансам" і "в умовах небезпеки від агресії, кібератак і сусідства без довіри", та подарував Порошенку фотографію, на якій вони стоять удвох, підписану словами: "Від одного патріота іншому — з повагою".

Згодом, на запитання про те, чи нададуть Сполучені Штати Україні летальне оборонне озброєння, речник Пентагону відповів: "Ми не виключаємо можливості зробити це в майбутньому".

А щодо санкцій зазначив, що вони "залишатимуться, поки Москва не скасує дії, які (їх) спричинили".

Спільна поява Порошенка та Тіллерсона перед журналістами була надзвичайно короткою.

Кожен подякував іншому за зустріч, було задане одне питання, на яке Тіллерсон відповів: "Ми обговорюємо". Звісно, це не означає, що Держдепартаменту байдужі проблеми України, проте в минулому у своїх заявах держсекретар був більш багатослівним.

Згодом Банкова заявила, що під час зустрічі було "скоординовано позиції щодо припинення російської агресії на Донбасі та повернення Криму", та що "держсекретар також підтвердив збереження санкцій до повного відновлення суверенітету й територіальної цілісності України". Це відповідає заявам, які лунали від офіційних осіб Держдепа раніше.

Українська делегація також мала зустріч з міністром торгівлі США і міністром енергетики, з яким Порошенко обговорив співпрацю з питань ядерної енергії, вуглеводнів, відновлюваних джерел енергії та — дуже розумно — експорту вугілля до України.

Експорт вугілля може бути обопільно вигідним рішення для обох адміністрацій. Для Порошенка це – альтернативне джерело палива, що зменшує залежність від РФ та ОРДЛО, а для Трампа питання відновлення видобутку вугілля було важливою темою передвиборчої кампанії.

Ще одна зустріч Порошенка з Крістін Лагард, директором-розпорядником МВФ, наштовхнула відомого фінансового аналітика Тімоті Еша на думку, що МВФ може пом'якшити свою позицію щодо пенсійної й земельної реформ та інших структурних змін.

Проте однією з найважливіших була зустріч Порошенка з Полом Райаном, спікером Палати представників (нижня палата Конгресу США).

Порошенко та його делегація зустрічаються з Патріком Макхенрі, спікером Полом Райаном та лідером-демократом Ненсі Пелосі, прес-служба президента

Після зустрічі Райан поширив письмову заяву про те, що підтримка України в Конгресі стоїть понад партійними розбіжностями, оскільки американсько-українські відносини "мають вирішальне значення для нашої національної безпеки та наших спільних цінностей". Райан стверджує, що вони з Порошенком "обговорили шляхи розвитку цього партнерства та боротьби із загрозою, яку становить для обох народів Росія". Він також заявив, що підтримує "додаткові санкції".

Політичний контекст у Вашингтоні

Зустріч Порошенка з керівництвом Палати представників була особливо значущою, адже Конгрес зараз розглядає важливий законопроект щодо санкцій проти Кремля, який вже ухвалений Сенатом (97 голосів проти 2).

Законопроект передбачає, що адміністрація президента не матиме права скасувати санкції проти російських суб'єктів, якщо Конгрес відмовиться їх скасовувати (детальніше про цей законопроект – в статті "Сенат убезпечив санкції від Трампа: що змінять нові санкційні правила США").

Саме тому є думка, що візит Порошенка відігравав другорядну роль у політичній боротьбі всередині США.

Зазвичай президенти США виступають проти того, щоб їхні руки були зв'язані законодавством, яке кодифікує санкції, і Трамп не є винятком. Тож згода на зустріч з президентом України могла бути відповіддю Трампа, який намагається зняти тиск з боку Конгресу щодо Росії. Саме тому могла відбутися зустріч із Порошенком та запровадження подальших обмежень проти РФ, оголошених за кілька годин до зустрічі.

Ці санкції не надто суттєві, але вони є частиною серії кроків, покликаних показати Конгресу, що Трамп і без того займає жорстку позицію щодо Росії і немає потреби переводити російські санкції на рівень закону.

Росія залишається токсичною темою для адміністрації Трампа.

Його передвиборна кампанія розслідується за можливими змовами з Росією. Адміністрація Трампа заявила, що хоча вона і прагне до поліпшення відносин з Росією, прогресу в цьому напрямку перешкоджають дії Кремля в Україні. Тому Україна надає Трампу корисну можливість продемонструвати жорсткість своєї позиції щодо Росії, тобто у важливому для внутрішньої політики питання.

Тіллерсон тим часом докладає усіх зусиль, щоб Сполучені Штати більш активно брали участь у переговорах щодо війни на Донбасі. Очікується, що він призначить спеціального посланника для прямого зв'язку з Владиславом Сурковим, радником президента Путіна. Канцлер Німеччини Ангела Меркель у березні заявила журналістам, що підтримує відкриття такого каналу зв'язку. Buzzfeed цитує з цього приводу одного із західних дипломатів: "Якщо ти хочеш тиснути на росіян, то потребуєш американців на твоїй стороні".

Дехто навіть вважає що, зустрівшись із Порошенком, трохи розширивши санкції та розглядаючи можливість збільшити роль у переговорах щодо Донбасу, адміністрація Трампа намагається відчинити двері для співпраці з Росією.

Наприклад, якщо Трамп схоче заспокоїти своїх критиків, він надасть Україні летальну зброю, на потребі в якій наголошують представники української діаспори. Але позбавившись тиску з їхнього боку, Трамп зможе рухатися в напряму, протилежному інтересам України. І невідомо, чи враховують цю можливість українські чиновники.

Що у підсумку?

Зрештою, поїздка Порошенка до Вашингтона була успішною, тому що він зміг заспокоїти і себе, і свою країну наявністю американської підтримки. Україна і Сполучені Штати, ймовірно, номінально розширять співпрацю у сфері економіки та оборонного сектора, і деякі міністри кабінету США, напевно, відвідають Україну найближчими місяцями. Більше того, адміністрація Трампа неодноразово запевняла Україну й Конгрес, що вона не зацікавлена ​​в скасуванні антиросійських санкцій, доки Кремль не виконає своїх зобов'язань у Мінських угодах.

Як написала згодом народний депутат Світлана Заліщук, "дуже сподіваюся, що сьогоднішній гібридний візит зміг наблизити гібридну війну до її завершення".

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: