» » » "Ми обрали право на вільне життя": як Чорногорія стала членом НАТО попри істерику Росії

"Ми обрали право на вільне життя": як Чорногорія стала членом НАТО попри істерику Росії

В історичний день вступу Чорногорії до НАТО ніщо у Подгориці не свідчило, що ще декілька місяців тому у місті точилися великі за місцевими мірками антинатівські протести. Та що протести! Торік, щоби не допустити розширення Альянсу, Росія зважилася на спробу заколоту в цій балканській країні.


"Ми обрали право на вільне життя": як Чорногорія стала членом НАТО попри істерику РосіїАле спроби зупинити розширення виявилися марними: ввечері 5 червня Чорногорія офіційно стала 29-м членом Північноатлантичного альянсу. Між цим та попереднім розширенням, коли в Альянс прийняли Албанію та Хорватію, минуло 8 років.

Без референдуму

Перший день членства Чорногорії у НАТО пройшов не лише без протестів. Ви не побачите у Подгориці "соціальної реклами" (а по суті – реклами влади) на кожному білборді, як у Києві. Не знайдете також мітингів на підтримку членства з пафосними виступами політиків (значна частина яких поїхала до Вашингтона на урочисту передачу угоди про вступ країни у депозитарій НАТО).

Лише дуже рідкі антинатівські написи на вулицях свідчать про гарячі суперечки, що завершилися нещодавно.

Навіть провідні місцеві газети вирішили, що офіційний вступ до Альянсу не вартий того, щоби зайняти всю першу шпальту. Ледь не буденна подія.


"Річ у тім, що вступ Чорногорії в НАТО – це вже реальність. То навіщо опонувати реальності?" – пояснює президент Центру інформації НАТО Міліца Ковачевич.

Опозиційні політики з цим, звісно, не погоджуються. Зокрема, дві основні проросійськи сили – партії "Демократичній фронт" та Соціалістична народна партія (обидві – в опозиції) оприлюднили спільну заяву про наміри оскаржити членство в НАТО у Конституційному суді, адже процедура вступу пройшла без загальнонаціонального референдуму.

А депутат від "Демфронту" Мілун Зогович пішов ще далі, порівнявши членство у НАТО з угодою з дияволом та пообіцявши, що Чорногорія вже незабаром поплатиться за цей крок (не пояснивши, втім, як саме).

Аргумент про відсутність референдуму досить популярний серед противників членства. Особливо серед чорногорців літнього віку.

Втім, експерти переконані, що Чорногорія не порушила конституційних вимог. "Мета Чорногорії здобути членство у ЄС та НАТО прямо записана у Конституції. Тобто керівництво країни лише виконували пряму вимогу головного закону. Крім того, "де-факто референдум" відбувся. Адже нещодавно пройшли парламентські вибори, на яких перемогли прихильники вступу до НАТО", – доводить "Європейській правді" професор політології Подгорицького університету Іван Вукович.

Хоча, звісно ж, на виборах люди обирали партії не лише через те, що вони підтримують вступ до НАТО, або навпаки, опонують йому.

То якою ж насправді є кількість противників членства Чорногорії в НАТО?

Противники та прибічники Альянсу мають діаметрально протилежні оцінки.

МЗС РФ вже встигло кілька разів заявити, що вступ до НАТО не підтримує більша частина чорногорців. Іван Вукович натомість вважає, що кількість прихильників членства все ж переважає.

"Протести минулої осені та зими показали, що у противників членства дуже мала база. Так, є частина суспільства, яка з побоюванням дивиться на це членство, прагнучи зберегти гарні відносини із Сербією та Росією, але вони не готові боротися проти членства. Також проти НАТО – частина молоді, що має ультраліві антиглобалістські погляди. Але вони також не були готові піти на мітинг, організований проросійськими силами", – пояснює Вукович.

Як наслідок, каже політолог, кістяк противників НАТО складають люди, які у 2006 році голосували проти незалежності Чорногорії.

Рука Москви

Однак активізація такої пропаганди збіглася у часі з кримськими подіями. І тема Криму активно використовувалася. Вкидалася теза, що Україна та Чорногорія – дві країни, в яких є найбільше суспільне несприйняття членства у НАТО. А потім видавалася маніпуляція – ось до чого Україну довело прагнення до НАТО. І Чорногорію може спіткати така ж доля".

За Вашингтонським договором, держава, яка претендує на приєднання до НАТО, має відповідати трьом умовам: бути європейською державою (США та Канада – засновники блоку, тому на них ця вимога не поширюється); сповідувати спільні для Альянсу демократичні цінності; її приєднання має додавати внесок у спільну євроатлантичну безпеку.

З останньої умови виходить ще одна теза, яку активно просувало в країні російське МЗС: вступ Чорногорії нічого не дасть Альянсу, адже ця країна не має потужної армії. Отже, за цією логікою, Чорногорія не відповідає умовам вступу до НАТО.

Прибічники членства вважають інакше.

"Мені часто ставлять це питання – що дає НАТО членство Чорногорії. По-перше, це наше стратегічне географічне розташування. По-друге, це наша армія, хоч і невелика, але повністю інтегрована до спільних дій в Альянсі. І нарешті, практика НАТО показує, що країни мають свою спеціалізацію всередині НАТО. Ми ще не знаємо, яку спеціалізацію нам запропонують, але готові бути корисні Альянсу", – каже Міліца Ковачевич.

Хай там як, для нас приклад Чорногорії є особливо важливим.

Маленька балканська країна показала, що вплив Росії не безмежний. Ті, хто прагне членства в НАТО, здатні його отримати.

Цю тезу на офіційній церемонії у Вашингтоні повторив і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

"Вступ Чорногорії надсилає сигнал усім країнам, які хочуть стати членами НАТО, що якщо країна справді реформується, підтримуватиме демократію, дотримується верховенства права, посилює свою військову спроможність та буде робити внесок у колективну безпеку, вона також може приєднатись до Альянсу", - запевнив Столтенберг.

"Ми обрали своє право на вільне життя", - заявив на цій церемонії прем’єр Чорногорії Душко Маркович.

"Більше ніколи не станеться такого, що хтось буде вирішувати наше майбутнє замість нас та за нашою спиною", - додав він під оплески.

Битва, що не закінчилася

Так чи інакше, дискутувати про доцільність вступу тепер немає сенсу. Чорногорія офіційно стала складовою Альянсу, НАТО тепер нараховує 29 членів.
Але чи поставлено крапку у дискусії навколо Чорногорії та НАТО? І так, і ні.

Так – адже членство досягнуто, оскаржити його вже не вдасться. Ні – тому що це питання вже вийшло на міждержавний вимір.

У відповідь на такий "недружній крок" Росія вирішила розпочати проти Чорногорії торгову війну.

За звичним для українців (втім, новим для балканців) сценарієм у чорногорському вині знайшли якісь дуже шкідливі для здоров’я росіян речовини.

А згодом російське МЗС звернулося до місцевих туроператорів із закликом краще пояснювати ризики відпочинку у Чорногорії. Російські туроператори натяк зрозуміли та призупинили продаж путівок.

"Це – істерика Росії, яка відчула, що її впливу не вистачило для блокування членства. Для нас це – добра новина. Адже раніше ми багато дискутували, яким насправді є російський вплив, були схильні перебільшувати його. Виходить, він суттєво переоцінений", – каже колишній мер міста Будва, а нині незалежний політик Любомир Філіпович.

Втім, і недооцінювати РФ теж не варто. Російський протест ще матиме негативні наслідки для Чорногорії, адже під удар потрапили дві важливі галузі економіки країни – туризм та виноробство.

І на цьому РФ не планує зупинятися.

5 червня російське МЗС оприлюднило чергову заяву, пригрозивши Чорногорії новими заходами у відповідь на "антиросійську істерію". Ось тільки питання – чи зможе це призвести до корекції курсу держави?

"Нам подавали членство у НАТО як гарантію приходу інвестицій, як це було в Албанії. А виходить навпаки – членство лише погіршило нашу економіку", – перераховує свої аргументи у розмові з ЄвроПравдою літній чоловік, який називає себе "югославським націоналістом" та противником НАТО. "За часів Югославії ми жили найкраще, а чому? Тому що не вступали у жодні блоки та дружили з усіма – не те що зараз".

На переконання чоловіка, ситуацію можуть врятувати дострокові вибори. "Нехай люди побачать, що сталося після членства, та зможуть переголосувати", – додає він.

Зважаючи, що чергові вибори у Чорногорії пройдуть аж у 2020 році, сценарій дострокових виборів – єдина можливість змінити курс Чорногорії.

"Опозиція вже вимагає дострокових виборів, але не думаю, що вони можуть щось змінити. Навіть якщо нинішня влада програє – далеко не вся опозиція виступає проти НАТО. Противники членства не зможуть зібрати більшості самостійно", – впевнена Міліца Ковачевич.

Строкатість опозиції перешкодила антинатівським виступам у багатьох містах, навіть там, де більшість мала опозиція. "У опозиції була дуже велика спокуса спробувати радикалізувати ситуацію у містах, де вони мають більшість у міських радах. Але нічого не вийшло – адже далеко не вся опозиція підтримує такі гасла. Зрештою, вони зрозуміли, що єдиним результатом таких дій буде переформатування коаліцій у міських радах та позбавлення їх влади", – додає Філіпович.

Цікаво, що прибічники членства і досі вірять, що РФ відмовиться від торговельної війни.

"Росія продовжить свої дії на перешкоджання західній інтеграції Чорногорії, але незабаром повернеться до старих дій – через дружні політичні сили, консервативну Сербську православну церкву. Торговельний тиск дискредитує проросійські сили, а тому від нього Москва буде змушена відмовитися", – переконаний Іван Вукович.

Цей оптимізм може бути даремним. Маховик російської пропаганди тільки-но розігнався і його навряд чи будуть зупиняти, навіть якщо тиск РФ не даватиме негайного результату.

Тому, зрештою, дії Кремля можуть остаточно перетворити все ще дружню країну на нового ворога, даючи сигнал іншим країнам на Балканах. І це – значно більш реалістичний сценарій.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: