Make NATO great again: як Трамп домовлявся в Брюсселі про військовий бюджет для Альянсу » Укроп UA - Гостро про головне
 » » » Make NATO great again: як Трамп домовлявся в Брюсселі про військовий бюджет для Альянсу


Make NATO great again: як Трамп домовлявся в Брюсселі про військовий бюджет для Альянсу

Перша зустріч лідерів НАТО після обрання Трампа, яка ще напередодні стала генератором новин через зниження свого статусу (див. статтю "НАТО Дональда Трампа: як "скасований" саміт Альянсу стане перемогою президента США"), зрештою виправдала більшість очікувань від неї.


Make NATO great again: як Трамп домовлявся в Брюсселі про військовий бюджет для АльянсуВ тому числі – негативних очікувань.

– Трамп відмовився напряму згадувати про зобов’язання США щодо колективної оборони, через що лідерам Альянсу довелося шукати хоч якісь натяки на це в діях президента США;

– Ці дії самі по собі виявилися скандальними;

– України не було серед пріоритетних питань, хоча низка країн повернули наше питання до обговорення;

– А головним підсумком зустрічі стала очікувана перемога Трампа у боротьбі за перерозподіл витрат на трансатлантичну безпеку. До кінця року всі учасники НАТО мають подати плани щодо збільшення власних оборонних витрат.

Гроші на бочку

Попри те, що жодних сум на зустрічі в Брюсселі не прозвучало, американський президент може сміливо зараховувати результати зустрічі собі в актив.

Одразу після обрання на посаду президента Трамп почав тиснути на інших членів НАТО, вимагаючи підвищення їх оборонних витрат – і, насправді, мав усі підстави для такого тиску.

В Альянсі здавна діє правило, за яким оборонний бюджет кожної країни-члена має бути не нижчим за 2% ВВП. Але (так само здавна) майже всі союзники ігнорують цей принцип.

Багато років поспіль гарантією трансатлантичної безпеки, по суті, була армія США.

Від часів завершення холодної війни країни-члени НАТО по обидві сторони Атлантики поступово зменшували свої витрати, але американські військові витрати завжди видавалися надвисокими.

У 2009 році більше половини європейських держав-членів НАТО витрачали на оборону менше 1,6% ВВП, а США – 5,29%. В 2014 лише дві європейські держави виконували норму про 2% ВВП, у половини цей показник складав не вище 1,2%. Для порівняння, показник США на той самий час – 3,51% (тут і далі наводяться дані з офіційної статистики Альянсу).

Натисніть для збільшення

Така ситуація цілком задовольняла європейців, а до цього року не викликала жорстких протестів і в Білому домі. Так, з 2014 року в Альянсі домовилися про зростання оборонних витрат, і воно навіть розпочалося, але не через Америку, а через дії Росії.

Трамп вирішив докорінно змінити ситуацію.

Новому президентові США була потрібна перемога, і він її отримав.

В четвер ввечері, вийшовши до ЗМІ після засідання, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оголосив, що країни-члени домовилися про зростання оборонних витрат. Без цифр, але з датами. Всі країни-союзники, чиї оборонні витрати наразі менші за 2%, до грудня мають подати в штаб-квартиру графік виходу на цей показник. А далі, в лютому 2018 року, ці плани повинні бути затверджені (або, імовірно, скориговані) на засіданні міністрів оборони.

Гроші на техніку

Друга складова домовленості: збільшення оборонних бюджетів має не проїдатися, а йти на переоснащення армії.

За ініціативою США Альянс згадав про ще одну бюджетну умову, яка в останні роки лишалася на периферії уваги. В НАТО діє давня норма про те, що не менше 20% бюджету повинно йти на закупівлю військового обладнання.

Але фактично майже в усіх арміях Альянсу до початку російської агресії діяв "бюджет проїдання" – левова частка йшла на утримання військового персоналу. В 2012-2013 роках було лише чотири країни НАТО, що виконували цей норматив. У наступні роки всі більше держав почали інвестувати в нову техніку.

До речі, за цим показником Штати також завжди були на висоті.

За останні вісім років лише три країни-члени Альянсу – США, Велика Британія та Туреччина – завжди або майже завжди виконували цей норматив. А нині Трамп обіцяє додаткове переоснащення американського військового відомства.

Нескладно здогадатися, якою буде реакція Москви на це.

На прес-конференції Столтенберга, де той офіційно оголосив про зростання витрат на оборону та обов’язкове зростання витрат союзників на переоснащення, російська держагенція "РИА Новости" поставила питання про те, як Брюссель буде пояснювати це російській владі і чи не вважає Альянс, що він втягує Росію у гонку озброєнь.

На передбачуване запитання надійшла очевидна відповідь: ні, не вважає; до того ж, Росія почала ці дії першою. Столтенберг заявив, що Альянс змушений реагувати, "коли бачить, що Росія готова не лише посилювати оборонні витрати, але й використовувати військову силу проти сусідів".

"Ніхто не думав про можливість спрямування чотирьох батальйонів на східний кордон НАТО до відповідних дій Росії, до незаконної анексії Криму та агресії на сході України", – додав генсек, нагадавши, що ключовим принципом Альянсу є принцип колективної оборони.

Гарантії натяками


"Європейська правда" вже повідомляла (див. статтю "НАТО Дональда Трампа..."), що головна інтрига зустрічі була пов’язана із промовою Трампа під час відкриття обеліску, присвяченого жертвам терактів 11 вересня 2001 року і так званій "п’ятій статті" Вашингтонського договору Альянсу, яка була задіяна лише один раз в історії НАТО – наступного дня після терактів 9/11.

Ця стаття визначає ключовий принцип колективної оборони: напад на одного з членів Альянсу вважається нападом на весь Альянс.

За півроку від перемоги на виборах Трамп жодного раз не згадав про п’яту статтю – ані в публічних промовах, ані в переговорах з представниками НАТО.

Отже, гарантії того, що США без вагань стануть на захист, приміром, балтійських держав у разі нападу Росії, від нього жодного разу не звучали.

В НАТО, звісно, додають, що зобов’язання США і без того очевидні, але небажання Трампа підтверджувати їх дещо бентежило.

Те, що Трамп мав відкрити пам’ятник, присвячений "п’ятій статті", вселяло надію, але дарма.

В брюссельській промові президент США так і не згадав про принцип колективної оборони.

Прес-конференції Трампа на зустрічі не було, тому коментувати "мовчанку" Трампа довелося іншим політикам.

Столтенберг припустив, що Трампові і говорити не обов’язково – "те, що він відкрив меморіал", вже є достатнім сигналом.

А польський президент Анджей Дуда знайшов ще цікавіше пояснення – на його думку, присутність військ США в Європі означає, що США вже захищають інші країни від агресії. "Раніше військових з’єднань НАТО не було в країнах радянського блоку, тепер вони є. І це виконання п’ятої статті", – заявив польський лідер (хоча це є неправдою, ст. 5 задіюється лише у разі офіційно визнаного нападу на одну з держав Альянсу).

Так чи інакше, неоднозначність у відносинах США та європейських членів НАТО лишається і досі.

Хоча не можна виключити, що насправді причиною непорозуміння є особисті якості Трампа. Американський президент неодноразово доводив, що він – не такий, як інші політики, і в Брюсселі знову продемонстрував це.

Йдеться і про його промову зі звичними для Трампа, але дивними для політика такого рангу зворотами (на кшталт цього: "... вбивці та екстремісти – лузери. Так, вони лузери!")

Йдеться і про простакувату і нахабну поведінку президента – як в епізоді, де він відштовхнув прем’єра Чорногорії, щоби пройти вперед, і був далекий від ідеалів тактовності у спілкуванні з президентом Литви.

Світ в цілому і Альянс зокрема увійшли у нову добу – добу Трампа. Надто багато чого буде відбуватися інакше, аніж звикли політичні еліти, і це варто сприйняти як факт.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: