» » » Уявні друзі: коли будуть разом Україна та НАТО

Уявні друзі: коли будуть разом Україна та НАТО

Тема НАТО в українському суспільстві завжди була певним подразником, лакмусовим папірцем, визначальником "свій-чужий". Вона завжди була присутня у політичному або дипломатичному житті, "висіла" у повітрі за спиною переговірників, навіть якщо прямо про НАТО не йшлося.


Уявні друзі: коли будуть разом Україна та НАТОПутінська авантюра в Україні, анексія Криму та окупація Донбасу вивели зі сплячки політичну еліту України. Всім стало зрозуміло, що далі гратися питаннями, які складають основу національної безпеки країни, не можна.

Хвиля політичного ентузіазму щодо НАТО, спровокована російською агресією, відкрила двері для широкомасштабної взаємодії з Альянсом та його державами-членами у рамках проектів, ініціатив та фондів на підтримку обороноздатності держави, реформування сектора безпеки і оборони, зміцнення спроможностей наших збройних сил.

Разом з тим цій взаємодії бракувало системності, цілеспрямованості і планомірності. На жаль, вимушена констатувати, що
за період, що минув від Революції Гідності, було зроблено дуже мало для відновлення системної проактивної взаємодії з Альянсом.

Зараз ми докладаємо зусиль, щоб виправити ситуацію, забезпечити процеси функціональної інтеграції України в НАТО та створити сприятливі умови для постановки питання щодо надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО.

Робота триває одночасно по кількох напрямах.

Перший напрям - організація та координація процесів співробітництва з НАТО.

Завершується робота з відновлення національного координаційного органу щодо співробітництва з НАТО та утворення міжвідомчої Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України під головуванням віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

До складу Комісії увійдуть національні координатори у ранзі заступників міністрів, які відповідатимуть за конкретні напрями взаємодії з НАТО.

Другий напрям - інформаційна підтримка процесів євроатлантичної інтеграції.

В українському суспільстві збільшується суспільна підтримка курсу на членство України в НАТО. За даними Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова, якби референдум щодо вступу до НАТО відбувся у травні, то майже 78% українців проголосували б "за".

Тому ми поступово відновлюємо інформаційно-роз’яснювальну роботу центральних органів виконавчої влади щодо змісту нашого співробітництва з Альянсом. Держкомтелерадіо разом з іншими міністерствами та відомствами готує проект Державної програми інформування громадськості у сфері євроатлантичної інтеграції на 2017-2020 роки.

Коли цей документ набуде проектних обрисів, ми запросимо українські неурядові організації, експертів і волонтерів долучитися до роботи. Також розраховуємо на український бізнес і міжнародну підтримку.

Третій напрям – кадрова підтримка співробітництва з НАТО.

Головна проблема – відсутність підготовлених фахівців. Наразі здійснюється аналіз кадрової та фахової ситуації, але навіть поверхневий погляд говорить про те, що змін потрібно дуже багато.

Четвертий напрям – суспільна підтримка нашої роботи з НАТО.

Наша мета – залучити громадянське суспільство до моніторингу виконання центральними органами виконавчої влади та іншими державними органами Річної національної програми співробітництва України з НАТО та до моніторингу еволюції громадської думки щодо НАТО та щодо процесів взаємодії держави з Альянсом.

П’ятий напрям – політична, а точніше – парламентська підтримка процесів взаємодії з НАТО.

Верховна рада вже досить давно співпрацює з НАТО та її Парламентською асамблеєю. Нещодавно в Києві відбулося чергове засідання міжпарламентської ради Україна-НАТО. У нашому парламенті утворено і активно діє МФО "Україні – Євроатлантичний простір".

Політика функціональної інтеграції в НАТО, яка наразі активно здійснюється Україною, вимагатиме конкретизації кінцевої мети нашого співробітництва з НАТО і законодавчого визначення. Роль Верховної ради у цих питаннях є визначальною.

Шостий напрям (останній за переліком, та не за значимістю) – змістовне наповнення процесів співробітництва України з НАТО.

Мова йде про Річну національну програму співробітництва України з НАТО (РНП), яка є ключовим системним документом взаємодії з НАТО та важливим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки Альянсу.

До співпраці з Альянсом в рамках РНП залучено понад 30 центральних органів виконавчої влади та інших державних органів.

Ближчими днями розпочнеться міжвідомча робота з підготовки проекту РНП на 2017 рік. Ми хочемо зробити цей документ більш цілеспрямованим та зорієнтованим на стратегічні реформи.

Адже традиційно рівень виконання заходів РНП складав лише 30%. Це дуже мало, але для виправлення ситуації недостатньо міжвідомчої координації. Потрібні увага засобів масової інформації, парламентський контроль і контроль громадянського суспільства.

Все це має забезпечити успіх реформи сектора безпеки і оборони.

На нинішньому етапі наше завдання – досягнення повної сумісності збройних сил та інших складових сектора безпеки і оборони України зі стандартами НАТО.

Разом із радниками НАТО підготовлений важливий програмний документ, що має назву "Стратегічний оборонний бюлетень" – дорожня карта оборонної реформи з визначенням шляхів її впровадження на засадах і принципах, якими керуються держави-члени НАТО.

Розпочато підготовку до проведення огляду оборонно-промислового комплексу за допомогою експертів НАТО, за прикладом того, як це було зроблено раніше в рамках оборонного огляду, та реформи оборонно-промислового комплексу.

На тлі російської агресії не можна забувати й про військовослужбовців, які виконують завдання за кордоном у складі міжнародних миротворчих місій під проводом НАТО. Вже загальновідомо, що підрозділи Збройних сил України, які активно брали участь у заходах з НАТО, виявилися найбільше підготовленими і боєздатними у період активної фази бойових дій на Донбасі.

Сьогодні український національний контингент та персонал виконують завдання у складі місії НАТО "Рішуча підтримка" в Ісламській Республіці Афганістан та багатонаціональних сил КФОР у Косово, Республіка Сербія. Україною здійснюється також підтримка морської операції НАТО "Активні зусилля" у Середземному морі.

Цього року я маю намір відвідати місце дислокації українського контингенту у зоні проведення операцій КФОР в Косово. Нам треба підтримувати зв’язок наших хлопців із Батьківщиною.

Список наведених вище напрямів роботи не є вичерпним. Головне те, що робота по лінії співробітництва з НАТО набуває системності та планомірності, отримує все більше і більше підтримки з боку держави та суспільства.

Щоб у читача не склалося враження, що в нас все добре і у рожевих кольорах, хочу зазначити, що кількість проблем, які необхідно долати для того, щоб процеси співробітництва з НАТО стали більш чіткими, прозорими та ефективними, постійно зростає.

Вирішення цих проблем значною мірою залежить від результатів саміту НАТО, що відбудеться у Варшаві.

Від нього чекаємо на доленосні рішення щодо обороноздатності як членів Альянсу, так і нашої держави.

Зокрема, 9 липня в рамках саміту відбудеться засідання Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів. Україна стане єдиною країною-партнером НАТО, яка матиме окреме засідання на найвищому рівні в рамках саміту.

Це – ще одне свідчення, що НАТО продовжує стояти пліч-о-пліч з Україною.

Комісія Україна-НАТО обговорить чимало питань. Це й безпекова ситуація в Україні, і шляхи подальшого тиску на Росію, і досягнуті результати в реформах, зокрема в оборонному секторі, і перспективи подальшого поглиблення відносин та співпраці.

Саме тут, під час засідання Комісії Україна-НАТО, буде затверджено Комплексний пакет допомоги Україні. Цей пакет стане унікальним в історії Альянсу інструментом допомоги країні-партнеру.

Адже ще ніколи в історії свого існування НАТО не надавала такої за обсягом та змістом підтримки країні – не члену Альянсу.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: