» » » Незалежність України і страхи «влади» окупованого Криму

Незалежність України і страхи «влади» окупованого Криму

Участь військових із країн НАТО в параді з нагоди Дня Незалежності України й візит до Києва глави Пентагону Джеймса Меттіса вивів підконтрольну Кремлю кримську «владу» з рівноваги. Їм у черговий раз нагадали, що Україна користується реальною підтримкою Заходу і з часом поверне собі півострів, який окупувала Росія.


Незалежність України і страхи «влади» окупованого КримуГромадяни України Ремзі Ільясов і Заур Смирнов, що обіймають посади в кримській «владі», засумнівались у справжній незалежності й політичній стабільності своєї країни. Україна, як вважає кримський «віце-спікер» Ільясов, опинилася під «зовнішнім управлінням» США і країн НАТО. Так він прокоментував участь військових Північноатлантичного альянсу в параді з нагоди Дня Незалежності України. «Віце-спікер» зазначив, що такі дії свідчать про серйозні загрози державному суверенітету. «Ми бачимо, що країною керують ззовні. Є всі підстави сумніватись у справжній незалежності України. У зв'язку з цим я хочу побажати українському народу не декларативної, а реальної, реальної незалежності – і політичної, і економічної, й ідеологічної», – сказав Ільясов російським журналістам.

«Чиновник» упевнений, що влада реалізує план щодо вступу до НАТО, і це нібито «порушує єдність країни». Аналогічну думку висловив Заур Смирнов, який обіймає посаду «керівника» «держкомітету» окупованого Росією Криму з міжнаціональних відносин. Він заявив, що політика президента Петра Порошенка веде до «розвалу» України зсередини. Смирнова стурбували слова українського лідера про готовність дати відсіч кремлівським агресорам і відновити територіальну цілісність країни, включаючи й тимчасово окупований Крим. «Ніяких шляхів повернення Криму до складу України немає. Шлях Криму вже визначено остаточно й безповоротно на «референдумі» 2014 року. Це шлях назад до Росії», – сказав Смирнов. Примітно, що повідомлення про висловлювання двох чиновників «висіли» в топі новин кримської редакції РИА «Новости».

Необхідно виділити кілька ключових аспектів. Перше – заяви Смирнова й Ільясова – частина загальної інформаційної кампанії Кремля. Зближення Києва з НАТО – ключовий прорахунок російської верхівки, серйозного політичного програшу, яке потрібно якось пояснити електорату. Адже три роки поспіль горезвісна «путінська більшість» переконувала, що країна «встала з колін», «приєднала» Крим, нібито повернула собі колишній геополітичний статус. Україні при цьому обіцяли швидкий крах і розділ її території між Росією і країнами ЄС. Тепер «раптово» з'ясувалося, що Україна нікуди не поділася, активно інтегрується в євроатлантичні структури, а Росія, яка «встала з колін», не знає, що їй робити з Кримом і Донбасом. Парад військових НАТО в Києві вивів Кремль із рівноваги. Влада через штатних пропагандистів тиражувала заяви про «втрату» Україною справжньої незалежності, перетворення країни на «колонію» й подібні інсинуації. Всі коментатори, в тому числі і кримські, виступали згідно з загальною «методичкою». На державному російському телебаченні домовилися до того, що міністр оборони США Джеймс Меттіс «анексував» Україну.

Іронія ситуації в тому, що російська влада висікла сама себе. Починаючи з окупації Криму, вони систематично поверталася до теми «американської загрози», обґрунтовувала анексію півострова необхідністю «захисту» від НАТО. Президент Росії Володимир Путін на початку 2015 року договорився до того, що назвав українських силовиків, які воюють на Донбасі, «легіоном НАТО». «Ми часто говоримо: українська армія, українська армія. Насправді, хто там (в ОРДЛО – ред.) воює? Там дійсно частково офіційні підрозділи Збройних сил, але в значній мірі це так звані «добровільні націоналістичні батальйони». По суті, це вже не армія, це іноземний легіон, у цьому випадку іноземний натовський легіон, який, звісно, не переслідує цілей національних інтересів України», – говорив Путін.

Другий аспект – суто кримський. Починаючи з 2014 року республіканська «влада» намагається вирішити складне інформаційне завдання – переконати прихильників анексії, що півострів назавжди залишиться під російським контролем. Чому цього разу виступали саме Смирнов і Ільясов, а не «глава» республіки Сергій Аксьонов або Дмитро Полонський, який курирує «внутрішню політику»? Тому що ці панове вже багато-багато разів розповідали кримчанам про «історичний вибір» і клялися, що «ніколи» півострів не буде українським. І чим частіше вони про це говорять, тим більш сумнівними виглядають їхні запевнення.

Досить згадати, які настрої панували серед кримського бомонду в лютому-березні 2014 року. Перемога Євромайдану, втеча президента Віктора Януковича, несподіване для багатьох його соратників на півострові, нервозність нинішнього «спікера» Володимира Константинова, його дивні візити до Москви, кулуарні розмови серед кримських парламентарів про те, що Україна «приречена» на крах. У ті злощасні дні вся кримська верхівка поринула в безодню лихоліття. Для Константинова й Аксьонова ситуація частково прояснилася тільки після появи «зелених чоловічків». На початку березня 2014-го в них не було впевненості в тому, що Кремль анексує півострів. Спочатку планувалося шляхом шантажу й військового тиску змусити Київ дати Криму «особливі права». Путін зважився на відкрите «приєднання», вважаючи, що «слабкий» Захід здасть йому Україну.

Путінський емісар Олег Белавенцев особисто переконував Константинова, Аксьонова, а також Ільясова та Смирнова, які до них приєдналися, в тому, що санкцій не буде, Москва відносно швидко доб'ється юридичного визнання Криму «російським». Зазначені пани погодилися брати участь в авантюрі, розраховуючи отримати статус респектабельних російських політиків, а не українських кримінальників. За їхніми розрахунками, до 2017 року України вже не повинно було бути.

Парад військових із країн НАТО в центрі української столиці – страшний сон кримських «революціонерів», красномовне свідчення їхньої недалекоглядності. Україна збереглася як держава, зміцнила оборонний потенціал, має реальну підтримку західних партнерів. Рано чи пізно законний власник повернеться до Криму. І неважливо, що Смирнову й Ільясова обіцяли московські куратори. Російський політичний клас і кремлівські фінансисти втомилися від «кримнашу». Вони хочуть повернутися до ситуації 2013 року, коли не було санкцій і контролю за їхніми активами, але був вільний доступ до благ західної цивілізації. Півострів потрібен тільки одній людині – Володимиру Путіну. А якщо навесні наступного року в Кремлі зміниться влада? Куди подітися учасникам «кримської весни»? У Росії вони будуть нікому непотрібними, а в Україні на них чекає в'язниця.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: