» » » «Море заміноване»: чому українців не лякає небезпека прифронтових курортів?

«Море заміноване»: чому українців не лякає небезпека прифронтових курортів?

Курортний сезон у розпалі – всього за кілька десятків кілометрів від лінії фронту. Пляжі донецького Приазов’я переповнені. Сюди, де чутно вибухи, туристи їдуть відпочивати з усієї України, зокрема, з непідконтрольної території. Купаються навіть там, де море – заміноване. Журналісти проїхали по прибережній смузі – від пляжів «сірої зони» до благополучного Мелекіна, щоб зрозуміти: наскільки небезпечний відпочинок на місцевих курортах?


«Море заміноване»: чому українців не лякає небезпека прифронтових курортів?Індустріальний Маріуполь – центр донецького Приазов’я, за 20 кілометрів від лінії фронту. На міському пляжі – аншлаг. Курортники приїхали з усієї України.

«Двадцять дев’ять годин ми їхали, але дуже добре. Супер! Тепло, пляж гарний, водичка тепла! Ми задоволені і діти також. Не боїмося, бо знаємо, що тут спокійно!» – ділиться враженнями відпочивальниця зі Львова Оксана.

За відносним спокоєм сюди їдуть навіть з непідконтрольної території. Міла – жителька окупованої Макіївки, привезла на море онука.

«Тут порівняно нестрашно. Тут ніби мирне місто. А у нас там... Люди бояться, тому що кожен раз, то там вибухне, то там вибухне», – розповідає жінка.

Вона зізнається: дорога до моря – складна, дорога і, до того ж, ризикована.

«Жахливо, 400 гривень на людину в таксі. Ви порахуйте: дві сумочки можна, а за наступну сумку додатково беруть 200 гривень. Звичайно, важко, можна там і дві, і три години... Жахливо важко і страшно», – нарікає жителька Макіївки.

На третій рік війни у місцевій мерії з’явився справжній привід для радості – в Маріуполі курортний бум.

«Буквально в ці вихідні на маріупольських пляжах було зафіксовано фактично рекордну кількість відпочивальників. Маріупольський пляж відвідали близько 35 тисяч людей», – каже перший заступник Маріупольського міського голови Олександр Голтвенко.

У чому секрет популярності прифронтових курортів?

Щоб зрозуміти секрет популярності прифронтових пляжів, їдемо на захід – в селище Мелекіне. Тут і море чистіше, і від бойових дій подалі.

А ось і відповідь – тутешні курорти приваблюють низькою ціною. Будиночок з кондиціонером і душем на «першій лінії» відносно моря – 200 гривень з людини за добу.

Лежак – 20 гривень. Два рази з’їхати з надувної гірки в басейн – усього 10 гривень. Важко повірити, що ще в 2014 році ці бази відпочинку не працювали, а були заселені переселенцями.

«Вже потихеньку люди почали їздити, повернувся донецький клієнт. З’явився клієнт харківський, дніпропетровський. Ну ось кияни стали потроху сюди підтягуватися», – розповідає адміністратор бази відпочинку «Сонячна» Анжела Пилипенко.

Курорти поблизу лінії вогню

Невже війна більше зовсім не стосується курортних околиць Маріуполя? Усього за 12 кілометрів на схід – селище Сопине.

Це недалеко від лінії фронту, тут постійно чутні вибухи. Їх наслідки показує співробітниця місцевого медпункту Ілона Войтова.

«Відійшла, як бачите, стеля через постійні обстріли. Просіла підлога», – каже Войтова.

Восени минулого року військові, незважаючи на протести жителів, замінували море біля селища. Частина мін вибухнула взимку через льодохід. Але купатися все ж небезпечно, про це попереджають таблички дорогою на місцевий пляж.

«Війна рано чи пізно закінчиться, а що робитимемо з ось цим? Які відгомони будуть після цього? На землі можна міну знайти, є всі ці міношукачі. А як там?» – запитує жителька Сопиного Арина Пилипівна.

Обережно спускаємося до моря. У воді видно рибальську сітку – місцеві ловлять креветки. На перший погляд, пляж порожній. Але і тут «Донбас.Реалії» зустріли справжнього туриста. Іван Дем’янович приїхав до родичів з іншої «сірої зони» на Донбасі – зі Станиці Луганської.

– Як вода? – цікавимося.
– Ну, як вода... Хороша! – відповідає чоловік.
– Не страшно купатися?
– А що?
– Ну міни ж, кажуть. Заміновано все, таблички висять.
– Я тут був з листопада того року по березень. Вони всі тут вибухнули! – відповів Іван Дем’янович.

Військові лише розводять руками – насильно утримувати людей від моря марно.

«Ви самі бачите, риболовля на морі триває. Люди все-таки ходять купатися на пляж, хоча по всьому узбережжі є таблички, де зазначено, що акваторія замінована», – говорить начальник групи військово-цивільного співробітництва Микола Патика.

Така ж ситуація в сусідніх селах – прифронтових Бердянську, що під Широкиним, і в Піонерському. Таблички стоять, а люди, під звуки обстрілів, купаються і рибалять.

«Бувають випадки так званого, я не знаю, вандалізму навіть: кілька табличок, на жаль, знято було», – розповідає спеціаліст з питань збройної безпеки Міжнародного комітету Червоного хреста Дмитро Гура.

А в Маріуполі зовсім інша атмосфера: пік сезону, легка музика, приморські кафе, засмаглі відпочивальники. Місто наче хоче забути про близькість війни. Але вона все одно нагадує про себе. «Ночами іноді стріляють... Дуже чути звуки», – зізнається дівчинка Тетяна.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: