» » » Хто вбив Павла? Рік без відповіді

Хто вбив Павла? Рік без відповіді

20 липня виповнюється рік з дня жорстокого вбивства Павла Шеремета, відомого журналіста, нашого колеги і друга. Рік тому автомобіль Subaru, за кермом якого перебував Шеремет, підірвали в центрі Києва, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка.


Хто вбив Павла? Рік без відповідіПізніше поліція встановила, що близько до місця водія Subaru було закладено саморобну вибухівку з елементами протипіхотної міни МОН-50.

Тодішня очільниця національної поліції Хатія Деканоідзе, яка приїхала на місце події, заявляла, що розслідування вбивства Шеремета є для неї справою честі. Президент України Петро Порошенко взяв розслідування справи під особистий контроль.

"Це справа нашої честі – вжити всіх заходів, щоб в найкоротші терміни цей злочин був розкритий", – говорив він під час наради з керівниками силових органів одразу після вбивства Шеремета.

Також під час свого виступу на форумі YES восени 2016 року Порошенко називав розслідування цього вбивства важливим тестом для українських правоохоронних органів.

Але вже 14 травня цього року, під час своєї останньої прес-конференції, побачивши журналістів в чорних футболках з написом "Хто вбив Павла", Порошенко зізнався, що чекав кращого результату.

"На жаль, я чекав кращого результату. І не задоволений, що досі в нас немає вбивці, і він не притягнутий до відповідальності", – сказав президент.

"Українська правда" також чекала від правоохоронців та української влади не заяв, а хорошої і сумлінної роботи.

Рік потому ані журналісти, ані суспільство не знають мотиву вбивства, прізвищ замовників і виконавців вбивства нашого друга і колеги. Ми продовжуємо вимагати результатів від слідства і української влади.

Нижче – ключові факти, що стали відомими за рік після вбивства Шеремета.

Закладення вибухівки

Розслідуванням вбивства Павла Шеремета займається Національна поліція України на чолі з Сергієм Князєвим.

У справі допитано майже 2 тисяч осіб, з яких понад 300 – очевидці вибуху, мешканці будинків поблизу місця трагедії. Також слідчі опрацювали більше 150 терабайт інформації з камер спостереження.

На кадрах, що правоохоронці продемонстрували журналістам на спеціальній прес-конференції 8 лютого, видно, що закладку вибухівки в ніч з 19 на 20 липня, приблизно о 2:40 під авто, що належить керівниці УП Олені Притулі і за кермом якого тоді був Шеремет, вчиняла жінка в капюшоні. Прикривав її чоловік в кепці.

Починаючи з 15 липня 2016 року, камери відеоспостереження фіксували кількох дивних людей в районі майбутнього місця вибуху. Ці люди начебто прогулювалися, але уважно оглядали навколишню територію.

18 липня приблизно о 9:07 ранку жінка із замальованим обличчям в темній футболці та коротких джинсових шортах на ходу фотографувала на телефон розташування камер спостереження на будинках.

20 липня о 5:51 ранку камери, розташовані за адресою В'ячеслава Липинського, 5, фіксували жінку з темним волоссям, у сонячних окулярах, одягнену в чорний светр з капюшоном і короткі світлі шорти. Вона йшла в бік вулиці Івана Франка. Слідство припускає, що жінка рухалася до аварійного будинку із зеленим будівельним парканом по вулиці Івана Франка, 17, звідки зручно було стежити за рухом автомобіля і привести в дію вибухівку.

За кілька хвилин після вибуху ця сама жінка швидким кроком попрямувала назад вулицею Липинського, потім обійшла місце злочину вулицею Коцюбинського і зайшла в метро на станції "Університет".

У Реєстрі судових рішень можна знайти безліч клопотань Нацполіції про надання доступу до сотень мобільних номерів, абоненти яких в різний період часу перебували в районі місця підриву автомобіля Шеремета.

Однією із найцікавіших ухвал є дозвіл суду від 16 серпня 2016 року на отримання доступу до 41 номера телефону. Усі вони належать жінкам, які мають відношення до добровольчих батальйонів. У клопотанні представники Нацполіції стверджували, що власниці цих номерів можуть бути причетними до вбивства.

Фактор Устименка

10 травня журналісти-розслідувачі "Слідство.Інфо" разом із колегами з міжнародної мережі OCCRP презентували власний фільм-розслідування щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

Журналісти продемонстрували нові факти злочину, які або не помітило, або оминуло офіційне слідство.

Команда виявила шість нових свідків, які перебували неподалік місця злочину і яких не допитували правоохоронці, За дивних обставин, серед них виявився колишній співробітник Служби безпеки України Ігор Устименко.

У фільмі продемонстровані кадри з камер спостереження, на яких видно, як за кілька годин до закладки вибухівки під Subaru Шеремета, два автомобілі припаркувалися неподалік дому журналіста по вулиці Івана Франка.

Це білий Mercedes, якого камери спостереження не фіксували через відстань, та сіра Skoda, яка знаходилася ближче до об'єктивів на прилеглих будинках. До приходу ймовірних вбивць, водії двох авто перебували на місці, періодично спілкувалися між собою та кілька разів спускалися вулицею в напрямку будинку Шеремета.

У момент наближення підозрілої пари, чоловіка і жінки, до вулиці Франка водій Skoda швидко перепаркував автомобіль і зник з поля зору камери спостереження.

Експерту мережі Bellingcat, що спеціалізується на аналізі відео і зображень, вдалося розпізнати номер таємничої Skoda.

З'ясувалося, що в авто перебував чоловік на ім'я Ігор Устименко.

Журналістам вдалося знайти Устименка, який підтвердив, що був неподалік дому Шеремета в ніч перед його вбивством.

"Це була колись така робота, що це приватні послуги надати… Там неповно… діти. Тобто ми приїжджаємо там… Вірніше, я приїжджаю… Подзвонили, треба допомогти. Я приїжджаю, надаю приватні послуги, не більше", – розмито пояснював він журналістам свою присутність.

З власних джерел розслідувачі дізналися, що станом на 2014 рік Устименко працював у Службі безпеки України. Коли журналісти намагалися прямо запитати Устименка про це, він принципово уникав відповіді.

Пізніше речник Служби безпеки Олена Гітлянська написала досить зверхній пост у Facebook, у якому повідомила, що Устименко був звільнений зі служби 29 квітня 2014 року.

Як стверджують автори фільму-розслідування "Вбивство Павла", вони надсилали запити з проханням прокоментувати свої знахідки до керівництва Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури та до президента України. Однак усі прохання були безуспішними.

Присутність колишнього співробітника СБУ в ніч закладення вибухівки під автомобіль, який належить Олені Притулі, відверто дивує.

Восени 2015 року керівник УП підозрювала, що за нею ведеться стеження. Під вікнами свого будинку по вулиці Івана Франка вона та Шеремет помічали підозрілих персон, які сиділи в автомобілях. Радник міністра МВС, народний депутат з фракції "Народний фронт" Антон Геращенко тоді заспокоював, що стеження велося за підпільним казино.

Врешті вихід фільму про Шеремета таки спричинив реакцію влади.

11 травня голова Нацполіції Сергій Князєв зібрав всю слідчу групу у справі Шеремета, де вони обговорювали свої помилки. Пізніше виявилося, що офіційне слідство не вилучило відео з камери спостереження, яке здобули журналісти.

Тепер слідчі час від часу зустрічаються з авторами "Вбивство Павла" і обмінюються з ними інформацією.

"Поки що ми не розголошуємо, що нам стало відомо. Можу лише сказати, що деякі речі, які ми не могли зрозуміти під час створення фільму, стають зрозумілішими", – говорить журналістка "Слідство.Інфо" Анна Бабінець.

"У мене склалося особисте враження, що Нацполіція не знає вбивць. Я прямо запитувала Князєва, чому не розкрито вбивство. Він відповів: "Тому що не знайдені злочинці", – додає вона.

Також після виходу фільму поліція викликала на допит Ігоря Устименка. За словами Бабінець, слідчі повідомили авторам "Вбивство Павла", що під час допиту Устименко розповідав, що стежив не за Шереметом, а за неповнолітніми особами, які були неподалік в одному з закладів.

"За ким конкретно стежив пан Ігор, невідомо, але, як нам сказали, допит був лише один", – говорить журналістка.

Версії вбивства

Слідство розглядає одразу кілька версій можливих мотивів убивства Павла Шеремета:

– його професійна діяльність у Російській Федерації та Республіці Білорусь;
– замах на керівника "Української правди" Олени Притули;
– критичні публікації Шеремета в "Українській правді" та виступи на радіо "Вести";
– спроба дестабілізації ситуації в Україні;
– конфлікти в особистому житті Шеремета у зв'язку із сімейним, комерційним та фінансовим становищем.

Пріоритетною версією вбивства залишається журналістська діяльність нашого колеги.

"Заслуговують на увагу ті журналістські розслідування, які не були завершені. Також розглядається версія професійної діяльності журналіста за межами України. Публікації журналіста та випуски його програм мали критичний характер до чинної влади як в Республіці Білорусь, так і в Російській Федерації", – говорив на спеціальній прес-конференції в лютому заступник голови Національної поліції Олександр Вакуленко.

У липневому звіті Комітету захисту журналістів (CPJ) існують й інші версії.

Автори звіту вважають, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні представники влади Білорусі, Росії, а також українська влада чи радикальні націоналісти.

У звіті стверджується, що українська влада чи радикальні націоналісти можуть бути причетними до вбивства журналіста для створення атмосфери страху для контролю над незалежними ЗМІ.

Також як можливий мотив розглядається помста за критику провалу проведення реформ, критику військових формувань націоналістів і критичне висвітлення в "УП" діяльності уряду України.

CPJ також припускає, що у вбивстві Шеремета може бути зацікавлена влада Росії для нагнітання страху та дестабілізації в Україні. Автори також звертають увагу на можливу помсту за дружбу Шеремета з російським опозиціонером Борисом Нємцовим, якого було вбито у лютому 2015 року.

Щодо потенційного мотиву білоруської влади для вбивства, CPJ нагадує про довготривалу ворожнечу Шеремета з президентом Білорусі Олександром Лукашенком та критика журналіста в його бік. Крім того, Шеремет був засновником сайту "Білоруський партизан", який критикує білоруську владу.

Що цікаво, у звіті наголошено, що Нацполіція і МВС відмовилися прямо відповідати, чи представники української влади чи наближені до неї особи можуть підозрюватися в скоєнні цього злочину.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: