» » » Львів туристичний: 100 церков і загроза від сексу та алкоголю

Львів туристичний: 100 церков і загроза від сексу та алкоголю

Торік Львів відвідали, за даними міської ради, близько 2 мільйонів туристів. Більшість гостей – із українських міст. Однак останнім часом дедалі більше туристів почали приїжджати з сусідньої Польщі. Та чи місто у гонитві за масовістю не втрачає своєї ідентичності і не відходить на маргінес? Чи на такий розвиток туризму очікували львів’яни і що він дає городянам? Який туризм домінує у Львові і на якого туриста розраховує місцевий бізнес?


Львів туристичний: 100 церков і загроза від сексу та алкоголюУ вихідні площа Ринок наповнена туристами. Літні майданчики заповнені, як і всі тематичні розкручені кав’ярні у Львові, а неподалік центру – напівпорожні заклади. Якщо три роки тому, коли почались військові дії на сході, 90% гостей міста становили жителі українських регіонів, то на сьогодні ситуація змінюється. І частіше чути на львівських вулицях польську мову, можна побачити у вихідні десятки припаркованих автобусів із польськими номерами. Польський турист, який перестав приїжджати в місто Лева у 2014 році через війну на Донбасі, знову повернувся.

За інформацією Львівської міськради, 60% гостей міста сьогодні – це громадяни України, переважно з центральних і східних областей, 40% – із Польщі, Туреччини, Білорусі, Молдови, Німеччини. У середньому турист перебуває у Львові 3 дні. 70% приїжджають потягом, для порівняння, у світі 60-70% західних туристів користуються авіасполученням.

Площа Ринок, Оперний театр, Високий замок, розкручені тематичні львівські кав’ярні – найпопулярніший маршрут для туристів.

У польських сусідів маршрут свій – огляд місць, пов’язаних із польською історією міста, обов’язково Личаківський цвинтар, де поховані польські «орлята».

Молоді поляки залюбки засідають по кав’ярнях, де алкоголь дешевший, аніж вдома.

А ось для гостей з Туреччини, переважно молодих чоловіків, гіди мають спеціальну програму, де, зокрема, є й вечір із українкою. Про те, що у Львові активно розвивається секс-туризм, свідчать дані поліції. Цього року вже складено 35 протоколів за заняття проституцією. Для порівняння, за весь минулий рік було 47. Однак це лише маленька крапля, бо здебільшого притягнути до відповідальності за такий бізнес поліція не може. Обслуговують чоловіків жінки зазвичай з інших регіонів – Харківської, Донецької, Запорізької, Полтавської областей та Києва, а тим часом львів’янки заробляють в інших містах.

«Така міграція жінок у регіони, щоб не потрапити на очі родичам і знайомим, у ті міста, де їх не знають. Є небезпека і для самих туристів, які часто випивають зайве – і їх грабують. Таких випадків небагато. Поліція з громадськістю не допустила у Львові відкриття садо-мазо-салону і були ліквідовані два борделі, куди їхали повії і надавали там сексуальні послуги. Дівчата за 50-100 доларів готові із гостями з Туреччини провести вечір. Приїжджають із Туреччини на вихідні, оглядають місто, відвідують нічні клуби», – говорить Сергій Молотов, керівник управління боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Головного управління Нацполіції у Львівській області.

Фаст-фуд інформації

На секс-туризмі та алко-туризмі заробляють не лише повії, але й гіди, таксисти, ресторатори. Якщо український турист за вихідні витрачає у Львові в середньому до ста євро, то іноземний – удвічі-учетверо більше. Більшість українських гостей орендують недорогі помешкання, іноземці – готелі або ж дорожчі апартаменти. Кількість породжує попит, каже львовознавець, екскурсовод Іван Радковець. Окрім алко-туризму, секс-туризму, у Львові розвивається туризм масовий, розрахований на жителів із центральної і східної частин України.

«Відповідно до кількості приїжджих, я не назву їх ані екскурсантами, ані туристами, достатньо аби їм показали, де «набухатись і де переночувати», і вони вважають, що вони побували у Львові. Якщо ми забираємо інтелектуальних туристів, їх є одиниці. Частина їде на секс-туризм, і це є Туреччина, яка собі відкрила Львів для цього. Для них створюються умови і для них підлаштовуються певні групи для забезпечення шлункових потреб, проживання і задоволення. Алкотуризм пристосовується до Центральної і Східної Європи, де алкоголь дорогий. Під них ресторани підбиратимуть. Їм байдуже якісний алкоголь чи ні. Вони їдуть залити очі. Співставляють ціну і розуміють якість, яку отримають. Ще одна категорія – це туристи з центральної і східної частини України, яка побувавши у Львові, вважає, що вона поїхала в Європу. Приїжджаючи сюди, намагаються щось для себе підібрати», – каже Іван Радковець.

На зміну гаслу «Львів – перлина архітектури» прийшло «Львів – відкритий для світу». Виняткове місто у плані архітектури, центральна частина якого внесена у список Світової спадщини ЮНЕСКО, нині руйнується, відсутній контроль і покарання за нищення пам’яток архітектури, поміж старими будинками з’явились десятки новобудов, все менше простору залишається у місті. Колись мистецькі і культурні заклади наповнились запахом наливок, самогонки, європейської кухні, смаженого м’яса.

«Маємо фастфуд інформації, емоції, тобто людина хапнула, сподобалось – з’їв, не сподобалось – викинув. Ніхто не чекає, що турист приїде повторно. Ротація туристів велика і байдуже, чи отримають задоволення, чи ні. Багато хто так і приїжджає за швидкоплинними атракціями, емоціями, від однієї кнайпи до іншої. Добрий відпочинок у Львові для масовки: «Ото вчора напились…» Якого запрошуємо туриста, такий і їде. Тому що та реклама, яка йде зі Львова, саме це їм пропонує. Фестиваль пива, пампуха, сиру, вина. Нині у пошуку грошей ми втрачаємо своє багатство. Доходимо до неприпустимого, коли архітектори, які називають себе реставраторами, обґрунтовують неправильні рішення про прорубування вікон, дверей, де їх не варто було б робити. Некоректні рішення про будівництво у центральній частині чи надбудови спотворюють місто. Зараз все будується без дискусій і змітає всю культурну спадщину і лице Львова, міста, яке завжди було дуже приязним і цікавим тим, що будинки центральної частини співмірні з людиною і ніколи не тиснули на людину», – наголошує Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Львів за останні роки втратив власний і неповторний інтер’єр вулиць, які перетворились «на кухні», а затишок і чари історичного міста замінили гамір, музична какофонія, масовка і декорації, переконаний львознавець. Невибагливий турист формує нині обличчя міста і це можна почути і від інших львів’ян.

«У нас пішла підміна цінностей. Душа Львова за фасадами, душа, коли ти знайомиш людей із тими львів’янами, які тут живуть і можуть розповісти більше, аніж будь-яка книжка. Останнім часом їде дешевий, невибагливий, шлунковий турист. Львів глибокий, цікавий весь вихолощений. Ми втрачаємо театральну культуру, обмаль інформації про наші збірки у музеях. Музеї погано фінансуються, фінансуються з місцевих бюджетів. Якщо на фестивалі є гроші, то чому нема можливості музеї фінансувати?» – зауважує Іван Радковець.

Масова культура домінує

Півсотню країн відвідав львів’янин Ігор Карабін. Він знайомий із туристичною інфраструктурою десятків міст світу. Переконаний, що за останні 20 років у Львові для туристів зроблено чимало, місто змінилось, але, водночас, львів’яни почуваються дедалі некомфортніше.

«Цей туризм нинішній розрахований на секс, алкоголь. Дуже було неприємно бачити, коли летів в літаку на Стамбул і турки обмінювались фото і відео своїх сексуальних пригод у Львові. За цим і їдуть турки, азербайджанці, вірмени. Тут дешеве пиво, доступні дівчата. Втрачаємо історичну привабливість і маємо: хто платить, той і музику замовляє», – каже Ігор Карабін.

Переповнений центр міста відлякує городян, а ще вони все менше довіряють місцевій кухні, розрахованій на туриста, а не на якість. Молода мама, музикант Олеся Борхес-Самко зі своїми маленькими дітками зазвичай гуляє у парку Франка, дитячих майданчиків у центральній частині міста – обмаль. А ось у святкові дні родина намагається виїхати за місто, поближче до природи і тиші. Довший час Олеся разом із сусідами воювала з власником кав’ярні, звідки музика і голоси лунали на весь будинок усю ніч.

«У 99% таких конфліктів мерія на боці бізнесу, а не мешканця. Туристи приїжджають дивитись на кав’ярні. Однак масова культура не була притаманна Львову, який мав насправді високу культуру, традиції. Мені б хотілось пропагувати туристові класичну культуру Львова. Але турист нам нав’язує свої потреби. Масова культура, маніпуляція суспільною думкою – це те, з чим зіштовхуємось сьогодні», – говорить Олеся Борхес-Самко.

Чиновники міськради часто вживають слово «креативність», наголошуючи, що вони творять образ креативного міста з креативною індустрією, студіями, крамничками, що саме у такий спосіб відкривають Львів світові. А ще важливо, як зазначають у мерії, підтримувати традиції Різдва і Великодня та знайомити з ними гостей. До слова, близько 300 тисяч людей відвідало Львів у різдвяний час. Однак із кожним роком Різдво та Великдень у Львові перетворюються у комерцію, давно втрачено справжній дух цих релігійних свят, відсутня духовна атмосфера українського свята з колядою, з якою колись ходили мешканці міста, а нині їх замінили актори.

Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко розповідає, що майбутнє міста за діловими і науковими конференціями. Наука і культура, мовляв, у пріоритеті, але для поважних конференцій немає відповідного залу, тому використовують приміщення стадіону, що не вельми приваблює діловий світ.

«Для Львова важливо, що місто буде жити, коли в центрі житимуть львів’яни, тут мають працювати львів’яни. Львів’яни працюють у туризмі і це велика кількість робочих місць. На сьогодні стараємось збільшити туристичні межі міста, ось район Підзамче розвивається, там буде фабрика повидла», – зауважив Андрій Москаленко.

Львів – місто 100 церков

Те, що у Львові розвиватиметься секс-туризм і алко-туризм було прогнозовано, бо це небезпека, яка притаманна всім туристичним містам. Але сьогодні важливо такому туризму створити дуже некомфортні умови, говорить львівський ресторатор Вардкес Арзумян. Власник кількох львівських ресторанів має власну філософію ведення бізнесу, бо зароблені гроші вкладає у Львів – допомагає реставрувати Вірменську церкву, відновив вірменський дворик, розробляє стратегію розвитку міста.

«Сьогодні бізнес розуміє, що місцеві традиції, культура, місто, яке хоче презентувати 100 церков, і паралельно секс-туризм – це речі неспівмірні. Львів свій туристичний потенціал до кінця не розкрив. Активно долучились до створення туристичного Львова готельно-ресторанний бізнес і влада. Однак ми мали багато очікувань від закладів культури, музеїв, зокрема, що вони виймуть із фондів колекції, що стануть цікавими для туриста. Надіємось, що врешті зміниться покоління радянських музейників», – каже Вардкес Арзумян.

Для нього важливо, щоб Львів не став туристичним містом, де б не поважали людину. Без поваги до людини, яка приходить у заклад, конкурувати не можна. На сьогодні львів’яни, які б мали творити образ свого міста, самоусунулись від цього процесу, втікають з міста або ж їх просто усунули від процесу творення атмосфери Львова.

«Сюди їдуть за гарною українською кухнею, а її дуже мало. Маємо переосмислити, які цінності повинні подавати туристам. Важлива співпраця з церквами. Ми навіть готові платити дзвонарям зарплату, щоб тільки звучали дзвони у місті на 100 церквах і щоб підкреслити таку кількість храмів у місті. І тоді вже нічого не треба обмежувати, багато поганих явищ просто відпаде», – наголосив ресторатор.

Навряд чи когось здивуєш із гостей, які бували у різних містах світу, інтер’єром чи новобудовою. А ось культурою, архітектурою, особливою духовною атмосферою у місті, шанобливим ставленням до його історії та людей можна не просто здивувати, але й зачарувати у своє місто людей, які вміють оцінити та ще і ще раз сюди повернуться.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: