» » » Діти України і мова освіти. Черговий камінь спотикання

Діти України і мова освіти. Черговий камінь спотикання

Я розумію, що законодавчий процес – це завжди компроміс. Тому я не проти компромісів, але проти профанації і шахрайства – проти таких компромісів, які мають за мету залишити все, як є. Саме такими я вважаю ухвалений 23 травня 2017 року закон № 5313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації» (про квоти на ТБ), а також «свіжу» Постанову КМУ № 301 від 26 квітня 2017 року «Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою», якою знівельовано ст. 25 закону «Про державну службу» в частині посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою.


Діти України і мова освіти. Черговий камінь спотиканняПодібне може загрожувати мовній статті 7 законопроекту «Про освіту» № 3491-д, проголосованого в першому читанні 6 жовтня 2016 року. А тим часом мову освіти продовжує визначати стаття 20 одіозного закону «Про засади державної мовної політики» («мовного закону Ківалова-Колесніченка») з її першою частиною про вільний вибір мови навчання як невід'ємне право громадян України. Про це, до речі, відверто каже керівник управління з питань інформаційної політики та комунікацій Міністерства освіти та науки України Тетяна Голубова: «Відповідно до Конституції України (ст.53), Закону України «Про засади державної мовної політики» (ст.20) мовна політика в освіті базується на принципі вільного вибору батьками та учнями мови навчання або вивчення тієї чи іншої мови».

Робота над статтею 7 законопроекту «Про освіту» № 3491-д

Прийнята в першому читанні редакція мовної статті викликала заперечення в громадських активістів. Тому в жовтні 2016 року відбулося кілька засідань за участі міністра освіти та її заступників із представниками громадських організацій. В одній із таких зустрічей брав участь і я. Те, що було узгоджено з робочою групою представників ГО, вже було компромісом. Однак пізніше Міністерство освіти та науки України після консультацій з представниками національних меншин відмовилося від кількох узгоджених позицій. Це стало відомо на засіданні робочої групи з доопрацювання статті 7 «Мова освіти», яке відбулося 26 травня 2017 року у Верховній Раді.

В цій статті – 6 частин. Третю («Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови у державних і комунальних закладах освіти») і шосту частини («Держава сприяє створенню та функціонуванню закладів освіти за кордоном, у яких здійснюється навчання українською мовою або вивчається українська мова») було залишено без змін. Всі інші частини були піддані численним поправкам.

Робоча група додала до першої частини абзац такого змісту: «Держава забезпечує кожному громадянинові України право отримати освіту державною мовою у державних і комунальних закладах на всіх рівнях: дошкільної, загальної середньої, професійної, позашкільної та вищої освіти».

А абзац «Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти» було розширено на два абзаци:

«Особи, що належать до національних меншин і корінних народів, мають право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою у державних і комунальних закладах дошкільної та загальної середньої освіти у місцях компактного проживання таких осіб.

Особи, що належать до національних меншин і корінних народів, мають право на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах дошкільної та загальної середньої освіти або через національно-культурні товариства».

Перший абзац другої частину статті 7 «Закладами освіти забезпечується обов’язкове вивчення державної мови» було доповнено такими словами: «зокрема, у закладах професійної освіти та вищих навчальних закладах в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови».

З частини четвертої було вилучено мови національних меншин, а зміст викладено так: «Заклади освіти відповідно до освітньої програми можуть здійснювати освітній процес двома та більше мовами – державною мовою, а також однією або кількома офіційними мовами Європейського Союзу».

В текст частини п’ятої «За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови національної меншини в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови» громадські активісти запропонували внести важливе уточнення «як дисципліни», тобто, вивчення мови національної меншини лише як дисципліни.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: