Обмін полоненими: метод Савченко і досвід Ізраїлю » Укроп UA - Гостро про головне
 » » » Обмін полоненими: метод Савченко і досвід Ізраїлю


Обмін полоненими: метод Савченко і досвід Ізраїлю

Метод Савченко чи досвід Ізраїлю? Котрий рік Україна намагається звільнити своїх громадян з полону контрольованих Росією бойовиків – чи то офіційно, через СБУ, чи неофіційно, через Надію Савченко. Але марно. Ізраїль – країна, яка 70 років веде війну, – своїх парламентарів не розкриває взагалі, а офіційні особи ніколи не вступають в прямі переговори з противником. То можливо, Україна щось робить не так?


Обмін полоненими: метод Савченко і досвід ІзраїлюРосійські канали знову в захваті: чи бачено таке – Надія Савченко на окупованій території не як полонянка, а як... гостя.

«За останні три роки це – найважливіша політична подія, адже вперше український політик відвідує територію «ДНР», – повідомляють російські медіа.

Що саме Савченко там робила? Чи знали про це українські спецслужби? Як вона змогла проїхати на окуповану територію?

«Якщо це когось дуже цікавить, то переходила я козячими стежками, по яких гуляє контрабанда, кришована СБУ», – пояснила депутат.

І українські, й російські ЗМІ, всі без винятку, смакують картинку звідти. Депутат відвідала дві колонії на території, контрольованій угрупованням «ДНР». Там перевірила, в яких умовах утримують українських військовополонених. Треба віддати належне, по обидва боки лінії розмежування її риторика не змінюється.



«(Я тут – ред.) з єдиною метою – витягнути наших полонених», – каже Савченко на камери.

Українським військовополоненим вона передає посилки, просить для них у тюремного начальства дозволу користуватися кип'ятильником. І невеличкий нюанс: роздає білі листочки.

«Вам роздадуть отакі бланки, де написано про дозвіл на розголос персональних даних, прочитаєте, підпишете», – говорить полоненим депутат.

Як виявилося, збір цих самих підписів – порушення Женевської конвенції: такі дії можуть прирівнюватися до тортур, стверджує правозахисник Борис Захаров.

«Це примус людини до дій під тиском, тому що в таких умовах людина не може відмовитися», – каже він.

Навіть в угрупованні «ДНР» підкреслили: цей візит – ініціатива Савченко, і ніяк не стосується чинної «влади».

У режимі війни Україна живе три роки, весь цей час питання обміну полоненими стоїть руба. Ми вирішили подивитися на досвід іншої країни – Ізраїлю, яка займається обміном уже майже 70 років.

В'їзд на «ворожу територію» для Ізраїлю – кримінальний злочин

Відео, як Савченко веде переговори в Донецьку, ми показуємо ізраїльському військовому експерту Віктору Верцнеру. Каже: уявити, щоб ізраїльтянин сам поїхав, наприклад, в Сектор Газа, просто неможливо. Це так звана «ворожа територія», і в'їзд туди – кримінальний злочин.

«Мені здається, що ситуація абсолютно неприйнятна в сучасній правовій державі, – говорить Віктор Верцнер. – Я не знаю, які це мотиви, може, це якісь прості, з популізму, мотиви, щоб зробити якийсь рейтинг, але виходить, що вона зробила собі антирейтинг. Це абсолютно неприпустимо і абсолютно неправильно».

Історія капрала Шаліта, який провів п'ять років у полоні в палестинських екстремістів у Секторі Газа, вразила світ своєю драматичністю. А ще завзятістю, з якою ізраїльська влада боролася за повернення свого солдата. За нього одного віддали тисячу ув’язнених. Це, мабуть, найбільш гучний обмін, але далеко не єдиний. Держава завжди боролося за повернення своїх полонених – живих або мертвих. Тому кількість зниклих безвісти вкрай невелика. Механізм переговорів відпрацьований до дрібниць.

«У Моссаді (розвідка – ред.) у нас є, і взагалі призначається певна група, яка цим займається. Перше запитання, яке ставлять, – а чи можна їх звільнити. І якщо це неможливо або дуже важко, тоді тривають переговори», – пояснює колишній глава спецслужби «Натів» Яків Кедмі.

Переговорники не мають права навіть бачити одне одного

Яків Кедмі брав участь у роботі таких груп. Головне, як пояснює парламентар, – жодної самодіяльності. Чітка стратегія і план дій. Всі переговори ведуться тільки через міжнародних посередників. Ізраїль не спілкується з екстремістами безпосередньо. Переговорники не мають права навіть бачити одне одного. У випадку з Шалітом посередниками були німці.

«Доходило до того, що наші представники приїжджали в Каїр, і наші представники сиділи на одному поверсі готелю, а представники «Хамасу» – на іншому, і він ходив з поверху на поверх», – пригадує Кедмі.

«Своїх не кидати» – принцип ізраїльської армії. Але ще раз: цим займається винятково держава. Хоча всяке траплялося.

«Були, до речі, прецеденти, коли арабські ізраїльські політики виїжджали, наприклад, в Сирію, – каже Віктор Верцнер, – і потім притягувалися до кримінальної відповідальності. Один з таких політиків, наприклад, просто втік за кордон».

Зараз Ізраїль веде переговори з «Хамасом»: ті утримують у себе тіла двох солдатів, які загинули під час останньої війни, і двох цивільних, які зуміли туди проникнути. Один з них психічно хворий, другий араб-бедуїн. Вся інформація суворо засекречена. У тому, що влада поверне цих людей, не сумнівається жоден ізраїльтянин.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: