Фільм «Гіркі жнива» про Голодомор покажуть у 45 країнах світу » Укроп UA - Гостро про головне
 » » » Фільм «Гіркі жнива» про Голодомор покажуть у 45 країнах світу


Фільм «Гіркі жнива» про Голодомор покажуть у 45 країнах світу

​У Києві презентували фільм «Гіркі жнива». Історію кохання, що розгортається у часи Голодомору 1932-1933 років, покажуть у 45 країнах світу. Творці запевняють: зробили усе можливе, щоб про Голодомор дізналося якомога більше людей поза межами України.


Фільм «Гіркі жнива» про Голодомор покажуть у 45 країнах світуДо Києва з Канади приїхали продюсер фільму Ян Ігнатович та режисер Джордж Менделюк, а також виконавчий продюсер Деніс Девідсон (США) та виконавиця головної жіночої ролі Саманта Баркс (Великобританія).

На великі екрани в Україні стрічка вийде 23 лютого, а за кордоном «Гіркі жнива» покажуть у 45 країнах – на всіх континентах. У Росії ж показів поки що не планують. Виконавчий продюсер Деніс Девідсон пояснив, що жоден із російських дистриб’юторів наразі не висловив зацікавленості.

Жнива і купальська ніч, весілля і похорони, вишиванки, сивуха і паляниці – і все це на тлі млинів музею народної архітектури в Пирогові. Такою Україну побачить західний глядач на початку фільму «Гіркі жнива». Коли разом із пострілами більшовиків прогримлять «колгоспи» і «продрозкладка», сповнена життя картина втратить барви, щоб аудиторія ненадовго поринула в атмосферу Голодомору 1932-1933 років.

Сюжет картини зосереджений довкола перипетій у людських долях, а сцени розстрілів, перестрілок, втеч і переслідувань не дають глядачеві відволіктися ні на секунду.

На прес-конференції у Києві продюсер фільму Ян Ігнатович зазначив: формат обрали такий, щоб західній аудиторії було цікаво – мовляв, інакше, який був сенс?

Головний герой Юрій у виконанні Макса Айронса виростає упродовж фільму із парубка-художника до воїна і борця за свободу, а його дружина Наталка (Саманта Баркс) очолює під час Голодомору «жіночий бунт». За словами режисера, таким чином показали, що в українській культурі жінки виступають як неймовірно потужна природна сила.

«Я дуже відрізняюся від такої героїні, як Наталка, – сказала Баркс на прес-конференції в Києві. – Я навчаюсь чогось від кожного героя, якого я граю. Особливо від Наталки – вона неймовірно хоробра. Вона однозначно надихає мене, і я би хотіла думати, що у подібній ситуації в мене була би хоча би одна десята її відваги. Хто знає, але я вважаю, що вона надзвичайно сильна жінка».

Для фільму акторка вивчила фрагмент народної пісні «Місяць на небі…» – сцену із нею зіграла з першого дубля. Саме цю пісню співала матір Джорджа Менделюка. Разом із сестрою вона тікала від Голодомору з Харкова до Львова – у «Гірких жнивах» герої вирушають до Львова зі Смілої, що на Черкащині. Менделюк поділився: завдяки фільму він втілив місію батьків – зберегти культуру й оприлюднити цю історію.

Чуттєві деталі у стрічці з’являлися не тільки з реальних історій, але й випадково. За сюжетом, до Юрія прибився хлопчик-сирота Любко. Коли Юрій після розлуки зустрічає Наталку, дізнається, що вона втратила їхню спільну дитину. За сценарієм, Любко у цей момент іде геть. Однак на знімальному майданчику юний актор «передумав» і повернувся – таким чином у героїв стрічки з’явився названий син.

Акторка Саманта Баркс зазначила: раніше про Україну знала зовсім трохи, а про Голодомор дізналася зі сценарію. Творці «Гірких жнив» наголошують: за межами України інформації про Голодомор майже немає. На прес-конференції у Києві Менделюк зауважив, що у 32-33 роках на Заході все ж знали про голод, але явище fake news існувало вже й тоді.

«У Сталіна був дехто на ім’я Волтер Дюранті, апологет, і ми у фільмі це згадуємо. Він отримав Пулітцерівську премію і писав «протилежну інформацію», – зазначає Джордж Менделюк. – Він говорив: це не голод, це недоїдання. Ми говоримо про це сьогодні, бо є відповідність між тим, що було тоді, і що відбувається зараз. Ми сьогодні говоримо про фейкові новини, а то були – фейкові новини на службі у Сталіна».

За словами виконавчого продюсера, після пробних показів у Сполучених Штатах та Великій Британії глядачі запитували: чому ми досі про це не знали? Світ має про це знати – чому нам досі ніхто цього не показав?

Продюсер Ян Ігнатович наголосив, що метою фільму було зберегти правдивість історичних фактів. У картині є персонажі, що називають себе «українськими націоналістами» та «українськими патріотами» – вони ж вигукують «Слава Україні!» Ігнатович наголошує: у 30-х роках ця фраза не мала продовження, а всі потенційні паралелі із сучасністю залишає на розсуд для глядачів.

Український історик Людмила Гриневич, яка консультувала творців фільму, додала: українцям у цьому фільмі повернули право мати власну ідентичність і національні настрої. За її словами, з літератури часів Радянського Союзу випливає, що у 30-і роки не існувало поняття «український патріотизм». Лише після відкриття документів Об’єднаного державного політичного управління СРСР, зауважує Гриневич, стало відомо: в Україні соціальні настрої дуже тісно перепліталися з національними.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: