Страшні вечори українців: коли краще лишатися вдома » Укроп UA - Гостро про головне
 » » » Страшні вечори українців: коли краще лишатися вдома


Страшні вечори українців: коли краще лишатися вдома

У слов'янській традиції на середину січня (за сучасним календарем) випадають Святки, але мало хто знає, що раніше ці дні називали "страшними вечорами"


Страшні вечори українців: коли краще лишатися вдомаУ сучасній традиції святками називають дванадцять днів після свята Різдва Христового до свята Богоявлення (Водохрещі). А у давнину Коляда вважалося одним із найважливіших свят в обрядовому календарі.

КОЛЯДА ЯК ПРООБРАЗ РІЗДВА

Вся справа в тому, що за уявленнями наших предків, саме у ці дні відбувалася зустріч нового сонячного року, тобто у ці дні народжувалося Сонце - символ життя. Завдяки обрядам давні українці допомагали народжуватися Сонцю, яке знаменувало завершення хліборобського циклу, - виготовленням Дідуха, посіванням зерном, приготуванням куті та іншими обрядовими діями.

У давнину Святки припадали на період з 21 грудня (день зимового сонцестояння) по 5 січня і вважалися великим святом. У цей період українці не працювали, це бодай був єдиний час, коли селянам дозволялося не працювати і перепочивати перед новим хліборобським циклом.

Але, окрім святкового та радісного настрою не обходилося у ці дні і без містики. Адже, як відомо, за віруванням давніх слов'ян 21 грудня та 21 червня (Івана Купала) є такими днями, коли "відкриваються небеса". Саме у цей час на землю з того світу приходять душі померлих і може відбуватися усіляка дивина.

Саме у цей час деяким знавцям вдавалося встановлювати контакт із потойбіччям, щоб вирішувати власні проблеми та навіть спілкуватися із душами померлих. Магічним топосом вважався ліс, куди у ці святкові дні було дозволено ходити попри те, що такі місця у звичайні дні люд обходив стороною.

Люди запалювали свічки, переважно у лісі, але робили це і вдома, і ставили запитання предкам, очікуючи на відповіді у вигляді знаків у наступні декілька днів. Не випадково, саме на Святки проводилися масові гадання, які дозволяли простому люду дізнатися своє майбутнє та навіть запрограмувати усілякі гаразди для себе та своєї родини.

Але, окрім позитиву від спілкування із пращурами, побоювалися давні українці і усілякої чортівні, адже часто саме у такі незвичайні дні активізувалася і чорна сила. У перехідні періоди, яким є сонцестояння, імовірність потрапити у світ людей злих сил зростала.

СТРАШНІ ВЕЧОРИ: ЧОМУ ГАДАТИ ТРЕБА САМЕ У ЦІ ДНІ

Перший тиждень Святок називали Святими вечорами, а другу половину (після 1 січня) - Страшними вечорами через надзвичайну активізацію у цей час нечистих сил.

У Святі вечори було прийнято відпочивати, веселитися та грати у різні ігри, одним словом, розважатися. Гадання у цей період сприймалися як забавка, а ось у Страшні вечори - як вирок, щось надзвичайно важливе.

Тому гадання було прийнято проводити саме під час Страшних вечорів, адже часто задля того, щоб дізнатися своє майбутнє зверталися не тільки до духів роду, а й до чорних сил.

Згодом після запровадження християнства, давні українці добре поєднали язичницьку традиції із вірою в бога, продемонструвавши дуалізм вірувань, які уживаються в традиції і уявленнях людей до цих пір.

Вірили, що у ці дні Господь відпускає душі померлих на землю і дозволяє їм гостювати у своїх родичів до закінчення Святок. Але разом із тим у наш світ проникають нечисті сили, які коять капощі та навіть можуть забирати людей на той світ.

Отже, раніше під час Страшних вечорів наші пращури не тільки не виходили на двір без великої потреби, а й не робили нічого, не перехрестившись, відганяючи таким чином нечисть. Навіть у вікно не виглядали у вечірню пору, боючись побачити там, наприклад, Лихоманку - створіння, яке насилало на рід хвороби.

Звісно, боялись і відьом, які також активізувалися у цю пору, влаштовуючи шабаші. Адже відьми вірили, що Сонцестояння - час для їх активної діяльності, так як їм допомагала нечиста сила. Селяни боялися, що саме під час Страшних вечорів відьми задоювали їхніх корів до смерті. Щоб оберігати скот було прийнято запалювати свічки над хлівами.

Домовики, лісовики, вовкулаки та інші містичні створіння також активізувалися та наводили страху на наших пращурів. Тому було прийнято не тільки сидіти вдома і не пхати носа на двір, а й усіляко задобрювати цих створінь.

Цікаво, що, як не важко здогадатися, саме у цей найтемніший період року, зачиналася більшість дітей, адже через постійні заборони та забобони праукраїнці мали небагато способів розважитися чи навіть просто провести час.

Насправді, існує багато міфів, наративів та оповідань, присвячених періоду Святок. Звісно, гріх не згадати Гоголя з його "Вечорами на хуторі поблизу Диканьки", в оповіданні якого яскраво зображені образи з української міфології.

У наш час, на жаль чи на щастя, сучасні українці згадують про Святки тільки в контексті Старого Нового року, щоб зайвий раз сісти за стіл і відсвяткувати. Чи то молодь, яка ще гадає і вірить у містику, використовує знання наших пращурів задля розваги.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: