» » » Справа Шеремета: як проходить розслідування

Справа Шеремета: як проходить розслідування

20 жовтня минає рівно три місяці з дня жорстокого вбивства одного з керівників "Української правди" Павла Шеремета. О 7:45 ранку 20 липня автомобіль Subaru, за кермом якого перебував Шеремет, вибухнув у центрі Києва на перетині вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка.


Справа Шеремета: як проходить розслідуванняВибуховий пристрій потужністю приблизно 500 грам тротилу був закладений під дно автомобіля біля місця водія. За кілька хвилин після вибуху Шеремет помер в автомобілі "швидкої".

На трагедію відреагували керівники держави та міжнародна спільнота.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що зробить усе можливе для розкриття цього злочину, а голова Національної поліції Хатія Деканоідзе назвала розслідування загибелі Шеремета "справою честі".

Президент Петро Порошенко в розмові з головним редактором "Української правди" Севгіль Мусаєвою повідомив, що ФБР США братиме участь у розслідуванні трагедії.

Минуло три місяці.

Злочин не розкрито, імена підозрюваних не названі, інформація про остаточну версію вбивства відсутня.

Наприкінці вересня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков взагалі відмовився публічно коментувати будь-яку інформацію щодо розслідування вбивства Шеремета.

"Ми не коментуємо розслідування справи щодо вбивства Шеремета, і дамо коментар, коли спільно вирішимо, що настав такий момент", – сказав він.

Повний доступ до справи вбивства журналіста мають лише шість-вісім людей.

За відсутністю коментарів правоохоронців "Українська правда" зібрала всю наявну інформацію, що знаходиться у відкритих джерелах.

У тому числі в реєстрі судових рішень.

Останні хвилини світла

Офіціант ресторану Device Club Олександр Ротань, що знаходиться на вулиці Богдана Хмельницького, закінчував нічну зміну о 8 ранку 20 липня.

О 7:45, поблизу його місця роботи, стався потужний вибух.

Цей чоловік – єдиний, хто намагався врятувати Павла Шеремета.

Олександр Ротань намагався врятувати Павла Шеремета

Ротань зауважує, що вибух йшов з дна автомобіля.

"Метал був загорнутий догори, тобто було видно, що підрив був знизу. Я відгинав метал донизу, щоб пролізти", – пояснює Ротань.

Поки Олександр витягував Шеремета з автомобіля, до місця вибуху приїхала "швидка допомога".

Тільки-но журналіста вдалося перекласти з бруківки у "швидку", підірвана машина почала горіти.

Карета "швидкої" встигла проїхати з іще живим Шереметом лише декілька метрів. Його серце зупинилося.

У день трагедії Шевченківський райсуд Києва одразу надав слідству дозвіл для отримання інформації з мобільних номерів Павла Шеремета та власниці "Української правди" Олени Притули в період з 1 січня 2016 року до дня загибелі.

З ухвал випливає, що за декількома адресами Києва, де могли знаходитися особи, які причетні до вбивства Шеремета, правоохоронці відслідковували всі робочі телефони в період з 17 по 20 липня.

У підсумку слідство встановило, що підривник автомобілю Шеремета знаходився за адресою Івана Франка, 17.

З цієї позиції, на думку поліції, злочинцям було зручно стежити за автомобілем та дистанційно привести в дію вибуховий пристрій. Річ у тім, що на цьому місці знаходиться аварійний будинок, огороджений зеленим парканом.

28 липня до Печерського райсуду Києва надійшло клопотання слідчих про доступ до інформації 10 конкретних номерів мобільного зв'язку.

Відповідно до клопотання, ці номери одночасно й нетривало працювали в зоні місця проживання та парковки Павла Шеремета.

"[Телефонні номери] були активні до 20.07.2016 і змінили термінали (ІМЕІ) в один час 19.07.2016", – йдеться в обґрунтуванні ухвали.

Того ж дня правоохоронці подали клопотання щодо доступу до документів, якими володіють усі оператори мобільного зв'язку.

"При проведенні аналізу з'єднань ОСОБА_4 встановлено, що про обставини убивства може бути відомо власникам абонентських номерів НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5, з якими ОСОБА_4 спілкувалась 20.07.2016 безпосередньо після його вчинення", – йдеться в поясненнях поліції.

В результаті суд надав повний доступ до більш ніж 500 номерів телефонів, що працювали в зоні вчинення злочину у період з 1 травня по 28 липня 2016 року.

Через місяць, 29 серпня слідчі Нацполіції принесли до Печерського райсуду нове клопотання.

У документі вказано, що було проведено аналіз телефонних з'єднань навколо території здійснення злочину. Слідчі встановили абонентські номери, які могли бути придбаними для організації вбивства.

Йдеться про три номери "Київстару".

В кінцевому результаті суд надав Нацполіції доступ до всіх операцій, пов'язаних з цими сім-картами, починаючи з лютого 2016 року.

Шукайте жінку

Вбивство Шеремета прокуратура кваліфікувала за статтею "умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб".

Національна поліція розслідує цей злочин чотирма групами.

"Є основна група, яка знає всі нюанси, і є групи, які працюють у вузьких напрямках. Одна група працює з вибухівкою, друга по свідкам, третя – по відео, а четверта якраз по розробкам. Основна група займається опитуванням свідків", – сказав в інтерв’ю Укрінформу перший заступник керівника Нацполіції Вадим Троян.

Зі своїх джерел у правоохоронних органів "Українській правді" вдалося дізнатися, що у справі було допитано вже більше 600 свідків.

Водночас порозуміння між правоохоронними органами у справі Шеремета немає. Слідчі Нацполіції не довіряють працівникам Генпрокуратури, робітники останнього відомства – СБУ.

Усе це, звичайно, не може не впливати на результати.

Також до розслідування справи на прохання президента Порошенка долучилася ФБР.

Як вдалося з’ясувати "Українській правді", американські спеціалісти проводили експертизу вибухівки, що була закладена в автівку, але з’ясувати її походження не вдалося. Наприкінці вересня Національна поліція також звернулася по допомогу до Німеччини.

Наразі слідство все ще опрацьовує одразу чотири основні версії цього злочину.

Це професійна діяльність, неприязнь у відносинах або особисті мотиви, російський слід для дестабіліцізації ситуації в країні, та замах на керівника УП Олену Притулу, яка є власницею автомобіля.

У Національній поліції головною версією називали професійну діяльність Шеремета, який останніми роками писав статті та брав інтерв'ю у топ-чиновників та бізнесменів для "Української правди", працював на радіо "Вести".

"Існують різні версії вбивства; основною залишається професійна діяльність. Але Нацполіція відпрацьовує всі можливі версії, щоб мати зачіпки. Вже є деталі, цікаві деталі, але розголошувати їх не будемо", – розповідав у серпні співрозмовник УП в Нацполіції.

Хоча одразу після трагедії слідство серйозно розглядало варіант щодо російського сліду.

"Особливо мені не подобається ця ситуація перед хресною ходою", – говорила Деканоідзе одразу після вбивства.

Глава Нацполіції Хатія Деканоідзе на місці злочину

Нагадаємо, що 27 липня в Києві пройшла хресна хода Української православної церкви Московського патріархату, під час якої українські правоохоронці припускали можливість провокацій для дестабілізації ситуації в Києві. Тому до уваги брався варіант щодо розсіювання паніки перед ходою вірян.

Урешті екстремальних ситуацій на релігійному заході вдалося уникнути.

Масла у вогонь додало й те, що журналісти "17 каналу", якому публічно закидають проросійську позицію, опинилися на місці вбивства значно швидше від інших колег.

"17 канал" пояснив своє перебування там випадковістю.

Журналісти запевняли, що їхали на інтерв'ю з мером Києва Віталієм Кличком, але Кличка на місці не було. Пізніше мер столиці заявив, що з "17 каналом" про інтерв'ю не домовлявся. "Заяви про те, що вони з Кличком домовились (щодо інтерв'ю – ред.) і на Кличка чекали – це брехня", – спростував він.

Пізніше журналістів "17 каналу" було допитано як свідків у цій справі.

Співробітники телеканалу повідомили УП, що останні опитування десяти працівників "17 каналу" відбулися в середині вересня. Після цього слідчі з ними не контактували.

Загалом слідством було вилучено 140 терабайт інформації з відеокамер, встановлених на будівлях поблизу місця проживання Шеремета та місця, де стався вибух.

На оприлюдненому ЗМІ відео з імовірним моментом закладання вибухового пристрою видно, як о 2:15 ночі 20 липня невідомі чоловік і жінка виходять з арки будинку по вулиці Гончара.

Жінка в капюшоні йде першою, в її руках помітно чорну сумку. У кількох метрах за нею йде чоловік у кепці.

О 2:39 вони доходять до вулиці Франка. Там, як пояснює поліція, "вони вчиняють дії з невідомим предметом з сумки".

Після цього вони знову розділяються: жінка наближається до автомобіля, який на відео важко розгледіти, чоловік прикриває її з іншого боку вулиці. О 2:43 вони продовжують рух по вулиці Липинського, а о 2:44 вже йдуть разом.

Правоохоронці стверджують, що зріст підозрюваного чоловіка 168-175 см, його напарниця на 5 см нижча.

Директор департаменту карного розшуку Національної поліції Дмитро Головін звертав увагу, що підозрювані не приховували обличчя.

На його думку, це означає, що вони або не місцеві, або не бояться за наслідки скоєння ними злочину. Що може вказувати на російський слід у вбивстві.

Втім, з реєстру судових рішень можна зробити висновок, що ця версія не дуже серйозно береться до уваги.

Наразі дані свідчать скоріше про те, що слідство активно опрацьовує версію із внутрішніми виконавцями.

Так, 16 серпня слідчий групи слідчих ГСУ Національної поліції Анджей Подоляк подав до Печерського райсуду ряд клопотань з проханням про черговий доступ до даних кількох мобільних номерів.

В документах йдеться про встановлення координат базових станцій операторів мобільного зв'язку "Київстар", "МТС", Lifecell, які фіксували реєстрацію абонентів, що можуть бути причетними до вбивства Шеремета, за адресами:

– Донецька область, Мангушський район, с. Юріївка (очевидно йдеться про село Юр'ївку – ред.),

– Донецька область, Мангушський район, Урзуф,

– Донецька область, Маріуполь, проспект Нахімова.

Слідчі просили суд надати дозвіл для моніторингу абонентів в цих місцевостях в різний період часу.

Вище зазначені адреси вказують на дислокацію батальйону "Азов".

Варто наголосити на тому, що з членами цього батальйону в Павла Шеремета були хороші і навіть дружні відносини.

Також окремої уваги заслуговує клопотання про доступ до 41 номера стільникового зв'язку.

В обґрунтуванні слідчих йдеться, що ці номери належать особам, які мають відношення до добровольчих батальйонів та можуть бути причетними до вбивства.

"Версія про причетність до вбивства представників добровольчих батальйонів дійсно розглядається, але мова йде не про "Азов", – повідомив УП співрозмовник, близький до слідства.

Хто за ким стежить

Минулої осені керівник УП Олена Притула підозрювала, що за нею ведеться стеження.

Під вікнами свого будинку вона помічала одних і тих самих підозрілих персон, на одному й тому ж місці, але ледь не щодня на новому авто.

У відповідь на такі скарги працівники МВС запевнили, що стеження ведеться не за Притулою, а за підпільним казино, що розташоване в сусідньому будинку.

Радник міністра внутрішніх справ та нардеп Антон Геращенко тоді особисто заспокоював, що "нічого страшного не відбувається".

Проте силовики викрили казино лише через 3 місяці після оприлюднення інформації про слідкування.

Після вбивства Павла Шеремета в ЗМІ лунала непідтверджена інформація, що заступник керівника Національної поліції Вадим Троян організовував за Шереметом та Притулою стеження.

Більше того, генпрокурор Юрій Луценко на одному з телеефірів заявив, що слідство перевіряє можливе незаконне стеження Трояна.

Через це в МВС провели службове розслідування.

"За результатами службового розслідування, інформація про можливу причетність першого заступника Голови Нацполіції Вадима Трояна до незаконного стеження за керівниками інтернет-видання "Українська правда" Павлом Шереметом та Оленою Притулою не підтвердилася", – сказано у відповіді на запит УП.

Ми також запитали СБУ, чи відбувалося стеження з їхнього боку.

Однак там відмовилися повідомляти цю інформацію, спираючись на закони про оперативну розшукову і контррозвідувальну діяльність.

З ухвал реєстру судових рішень видно, що слідство наприкінці серпня – початку вересня перевіряло інформацію про стеження за Шереметом.

Нацполіція просила суд надати доступ до 30 номерів абонентів мобільного зв'язку, які могли бути причетними до стеження, починаючи з січня 2016 року. Але Олена Притула повідомляла про стеження ще у листопаді 2015 року.

Також одразу після вбивства Шеремета "Українська правда" передала слідству документи, які можуть свідчити про те, що протягом останнього півроку за діяльністю видання та роботою окремих журналістів велося стеження.

Наші джерела у правоохоронних органах вказують на те, що збором інформації займалася СБУ на прохання Адміністрації президента.

Жодних деталей щодо стеження за керівництвом та журналістами "Української правди" МВС, на жаль, досі не оприлюднює.

Натомість викликає здивування бажання представників Національної поліції отримати доступ до документів щодо подання звітів про страхування та сплату обов'язкових платежів "Української правди" з 2001 року, яке було задоволене Печерським райсудом.

Ми сподіваємося, що ця інформація є важливою для розкриття злочину і не буде використана із іншою метою.

Своє розслідування вбивства Павла Шеремета проводять журналісти проекту "Слідство.Інфо" Анна Бабінець та Дмитро Гнап.

"Ми поки що не можемо поділитися якимись новими даними, тому що вони перевіряються, і ми не хочемо цим нашкодити. Ми плануємо десь орієнтовно за два місяці випустити власний документальний фільм по цій справі. Якщо чесно, для нас з Дмитром це найскладніше, що ми коли-небудь робили, тому що Павло – наш колега, і це дуже чутлива тема", – повідомила Бабінець.

Віримо, що всі причетні до вбивства нашого колеги та друга будуть жорстоко покарані, а правоохоронцям нарешті буде що сказати про перебіг слідства.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: