» » » Європейська освіта: як навчатимуть дітей в майбутньому

Європейська освіта: як навчатимуть дітей в майбутньому

Усі дорослі були дітьми. Навіть найцинічніші й найжорстокіші з дорослих, потребували любові й захисту, вчилися вирішувати конфлікти між собою. Як могли. Зараз, коли у світі дорослих градус напруги збільшується з кожним днем, росте нове покоління дітей.


Європейська освіта: як навчатимуть дітей в майбутньомуЯкими вони будуть? Як досягатимуть свого в житті й вирішуватимуть конфлікти? І чи можна на це вплинути зараз?

Задавшись такими питаннями, громадська організація "Відкрита хата" на чолі з психологом Катериною Ясько розпочала унікальний проект "Соціальна інтеграція через розвиток емоційного інтелекту та набуття навичок миротворення у школах на Сході України", в ході якого вчителів і дітей з найбільш конфліктних регіонів навчають емоційної компетентності.

Проект фінансується в рамках литовської Програми розвитку співпраці та сприяння демократії за підтримки Шведського Інституту.

Для дітей організовуються літні табори з психологічним змістом, для вчителів – заняття за провідними світовими методиками розвитку емоційного інтелекту. І для тих, і для інших участь безкоштовна.

З 7 по 17 липня у Бучі під Києвом проходив один з етапів проекту – 10-денна Інтегральна Школа для вчителів і психологів з Донбасу "Емпатія-2016".

"Українська правда. Життя" побувала на деяких заняттях та поговорила з організаторами й учасниками.

Організатор проекту Катерина Ясько вважає, що нинішня реформа освіти в Україні має проводитися більш цілісно, і обов’язок громадянського суспільства – допомогти Міністерству освіти та науки у цьому.

"Зараз ми намагаємося змінювати систему, в той час як свідомість, ставлення та цінності конкретних вчителів і конкретних батьків залишаються незмінними", – говорить вона.

За словами психолога, вчитель повинен змінити свою роль – замість джерела знань перетворитися на фасилітатора, творця такого простору, в якому дитина може сформувати сильні риси характеру, компетентності та життєві навички.

"Спочатку треба прибрати стрес, зробити класну кімнату простором довіри та емоційної безпеки, сформувати таку культуру спілкування в класі, яка сприяє довірі, емпатії, співробітництву, ґрунтується на загальнолюдських цінностях, повазі до честі та гідності кожного учасника освітнього процесу.

Тільки після цього можна покращувати якість навчання в академічному аспекті, робити акцент на знання і компетентності", – підкреслює вона.

Ясько: "Спочатку треба прибрати стрес, зробити класну кімнату простором довіри та емоційної безпеки, сформувати таку культуру спілкування в класі, яка сприяє довірі, емпатії, співробітництву..."
Катерина Ясько вважає, що психологічна обстановка у класі на 90% залежить від підготовки вчителя, зокрема його власної емоційного компетентності, і тільки на 10% – від самих дітей.

Безумовно, важливу роль відіграють і батьки – їх ставлення і емоційні прояви значно впливають на культуру спілкування у школі, адже саме вони є рольовими моделями для своїх дітей і показують приклад, як потрібно поводити себе у конфліктних ситуаціях.

У школі "Емпатія-2016" вчителів навчали справлятися зі своїм емоційним станом і стресом, не проектуючи свої проблеми і переживання на дітей

"Ми навчаємо вчителів справлятися зі своїм емоційним станом і стресом, не проектуючи на дітей ті наслідки війни, травми, конфліктів, з якими вони стикаються щодня", – коментує Ясько.

Під час Школи "Емпатія-2016" 30 відібраних педагогів зі східних регіонів під керівництвом досвідчених викладачів міжнародного класу протягом 10 днів опановували такі методики як ненасильницьке спілкування (методологія Маршалла Розенберга), інтегральна теорія Кена Уілбера, "Спіральна динаміка" Дона Бека, "Практика уважності та самоусвідомлення" (mindfulness, світський формат медитації), мистецтво фасилітації та арт-терапія.

Кожен день починався з йоги та закінчувався переглядом фільму або спілкуванням з гостями Інтегральної Школи у форматі "Жива книга".

Кожен день у школі починався з йоги та закінчувався переглядом фільму або спілкуванням з гостями

БУДЬ-ЯКИЙ КОНФЛІКТ ВИНИКАЄ ЧЕРЕЗ НЕЗАДОВОЛЕНІ ПОТРЕБИ

В рамках проекту з учителями працювала Ева Рамбала (Угорщина) - сертифікований тренер Міжнародного центру ненасильницького спілкування (CNVC).

Вона має 20-річний досвід роботи тренером у сфері ефективних комунікацій, працювала медіатором і фахівцем з примирення в більш ніж 30 країнах світу.


Ева Рамбала - сертифікований тренер Міжнародного центру ненасильницького спілкування
У коментарі "Українській правді. Життя" Ева розповіла, що загалом Міжнародний центр ненасильницького спілкування займається навчанням вчителів у більш ніж 70 країнах.

Ева зазначає, що, на превеликий жаль, часто адміністрації шкіл починають цікавитися методом ненасильницького спілкування тільки після якихось значних конфліктів у закладі.

"Мої американські колеги кажуть, що, якщо одна дитина вбиває 5 однолітків, вся школа буквально за мить стає дуже зацікавленою у навчанні та викладанні ненасильницького спілкування", – говорить Рамбала.

За її словами, у багатьох країнах держава виділяє гроші на такі програми. Однак, вважає тренер, якщо зробити метод обов'язковим для вивчення вчителями та дітьми, це може вбити його суть.

"Я ж не можу вас змусити говорити про свої почуття. Я створюю атмосферу, де ви почуваєтеся досить безпечно, щоб чесно говорити про свої почуття", – пояснює вона.

Заняття з ненасильницького спілкування часто проходили на свіжому повітрі

"В Угорщині є школа, де в кожному класі з 1 по 8 (у нас 8 років у початковій школі) використовується медіація конфліктів між однолітками (peer to peer mediation), яка ґрунтується на методі ненасильницького спілкування.

Це дійсно змінило атмосферу в школі. У них все ще є конфлікти, іноді хлопці б'ються. Але з'явилося набагато більше чесності, співпраці, і жорстких конфліктів стало набагато менше", – розповіла Ева.

Суть підходу в тому, що за будь-якими конфліктами стоять ті чи інші незадоволені потреби.

За словами Еви, на рівні потреб всі люди однакові, тут немає конфлікту. Конфлікт виникає тільки у способах задоволення потреб.

Список потреб досить широкий – від найочевидніших, таких як їжа, повітря і відпочинок, до таких як наявність сенсу, можливість мати свободу вибору, отримувати підтримку та розуміння, відчувати зв’язок зі своєю спільнотою.

Мета ненасильницького спілкування – створити і підтримувати таку якість відносин, коли потреби кожного задоволені. Нехтувати своїми на благо інших не вітається.

"Єдина нагорода за те, щоб бути хорошою дівчинкою чи хорошим хлопчиком – це депресія", – цитує Ева засновника методу ненасильницького спілкування Маршалла Розенберга.

Критику теж потрібно вчитися приймати правильно – з емпатією до своїх почуттів і почуттів іншого, з розумінням причин конфлікту, а не зі звинуваченнями себе або співрозмовника.

Дуже важливо не перекладати на інших відповідальність за свої почуття. "Як я можу звинувачувати іншого в своїх почуттях і емоціях, якщо навіть я сама їх не контролюю?", – каже тренер.

Метод ненасильницького спілкування може застосовуватися як у великих колективах, так і в сімейних стосунках – між чоловіком і жінкою або батьками й дітьми.

"Подумайте про людину, яку ви любите. Найкраще, якщо це буде ваш партнер у стосунках – чоловік чи жінка. Візьміть аркуш паперу і напишіть 10 речей, які ви регулярно робите, щоб проявити свою любов до цієї людини", – дала завдання Ева.

Після цього вона порадила при зустрічі прочитати цей список партнеру і запитати його, які з пунктів він сам вважає проявами любові, а які – ні.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: