» » » Військовий стан: страхи та міфи

Військовий стан: страхи та міфи

На цьому тижні секретар Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) Олександр Турчинов у черговий раз згадав про воєнний стан, заявивши, що РНБО може обговорити його в разі ескалації конфлікту. Подібні заяви звучать з вуст перших осіб держави регулярно, підбурюють суспільство, але поки так і залишаються порожніми деклараціями.


Військовий стан: страхи та міфиАТО замість воєнного стану

Всі підстави для введення воєнного стану в Україні були ще 28 лютого 2014 року. Про це доповідав генеральний прокурор Олег Махніцький на засіданні РНБО.

"Генеральна прокуратура може надати інформацію про те, що у відповідності зі статтею першою Закону про оборону всі події, які відбуваються в Криму, фактично можна кваліфікувати як збройний напад проти України. І в таких випадках... за законом про правовий режим воєнного стану, в принципі, є підстави вводити воєнний стан. Тобто, в даному випадку є всі підстави для введення воєнного стану, наприклад в АРК", - заявив Махніцький. При цьому додав, що виникає питання, коли вводити воєнний стан.

На засіданні РНБО за введення воєнного стану висловився лише Турчинов. Юлія Тимошенко заявила, що "українці повинні стати найбільш мирною нацією і вести себе як голуби миру". "Жоден танк не повинен вийти з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю, бо це буде означати програш", - зазначала вона.

Воєнний стан у 2014-му році не було введено, тому що це б зробило неможливим проведення позачергових президентських виборів. Тому було введено режим антитерористичної операції, пояснював екс-секретар РНБО, спікер парламенту Андрій Парубій.

"Ми розуміли, що проведення президентських виборів і обрання легітимного президента – для нас не менш важлива річ, ніж війна. Доводилося вирішувати два гострих питання одночасно – військовий захист країни від агресії і проведення виборів. Питання про воєнний стан було одним з ключових моментів дискусії. Ми усвідомлювали, що воєнний стан не дозволить проводити президентські вибори. В умовах відсутності воєнного стану армія каже: ви нас не чіпайте, будь ласка, дайте нам офіційну грунт, на підставі чого може бути задіяна армія. Нам треба було знайти формат, завдяки якому змогли б зупинити політичний процес і могли б задіяти армію для організації оборони. Так і виникла антитерористична операція як формат, який дозволяв нам офіційно задіяти армію і не зупиняти політичний процес", - розповів Парубій.

Новий закон

17 грудня 2014 р. Турчинов заявляв, що воєнний стан введуть "коли для цього буде реальна необхідність, реальна загроза". Після цього був арт-удар по Маріуполю, бої за Донецький аеропорт, обстріл автобуса під Волновахою. Мабуть, все це не розглядалася як реальна загроза. 12 лютого в Мінську були підписані нові угоди з урегулювання ситуації на Донбасі, і риторика змінилася в бік необхідності їх виконання.

У травні 2015 р. президент Петро Порошенко пообіцяв негайно передати в Раду указ про введення військового положення, "якщо перемир'я буде порушено, буде перейдена лінія дотику, буде організовано наступ на українські Збройні сили".

8 червня 2015 р. глава держави підписав закон про правовий режим воєнного стану. У ньому говориться, що пропозиції про введення воєнного стану в Україні або в окремих районах країни подає РНБО, президент розглядає цю пропозицію, а в разі схвалення видає указ і звертається до Ради щодо його затвердження. При цьому в місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану буде покладатися безпосередньо на військове командування та військові адміністрації.

Для громадян, які не задіяні в сферах оборони і забезпечення життєдіяльності населення, запроваджується трудова повинність — їх на розсуд влади зможуть використовувати для суспільно-корисних робіт. Для військових потреб держава отримає право примусово відчужувати майно будь-яких підприємств, організацій і громадян, а також вводити квартирну повинність для розміщення силовиків.

Влада отримає право обмежувати свободу пересування людей і транспорту, регулювати на власний розсуд роботу ЗМІ, вилучати в разі потреби у підприємств і громадян відео - і аудіоапаратуру, комп'ютери і засоби зв'язку, забороняти торгівлю алкоголем.

Турчинов в липні і серпні 2015 р. знову заявляв про готовність української влади запровадити військовий стан у разі загострення ситуації на сході країни. "У разі активізації Росією воєнних дій, у нас не буде альтернативи введення військового положення. Більше того, ви знаєте, що закон прийнятий", - зазначив він.

Крайні заходи?

І ось, вже на цьому тижні, по слідах тривожних зведень із зони АТО глава РНБО знову заговорив про воєнний стан. Спочатку Турчинов з'їздив на передову, де провів нараду з військовим керівництвом АТО і перевірив боєготовність українських військових підрозділів в районі Маріуполя, в Широкино і інші позиції на південних оборонних рубежах.

Однак найбільш напружена ситуація в останні два тижні була на донецькому напрямку: у промзоні Авдіївки і Зайцевому. Представник України в мінській підгрупі Євген Марчук повідомляв, що на окупованому Донбасі знаходиться понад 700 російських танків, що більше, ніж у Німеччині та Британії разом узятих. Бойовики обстрілювали житлові райони Авдіївки, Торецька, Мар'їнки, що призводило до поранень і жертв серед мирних жителів.

"Безперервні обстріли із застосуванням російськими агресорами забороненої мінськими угодами потужної зброї, сучасних засобів наведення і корекції вогню призводять до значних втрат серед наших військових. За останню добу ми втратили 7 українських військових, 14 - поранено", - сказав він.

"У разі продовження цих небезпечних тенденцій Україна вживатиме всі необхідні заходи для захисту цілісності нашої країни і безпеки громадян, аж до внесення в порядок денний РНБО питання про введення воєнного стану", - зазначив Турчинов.

Директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак пояснив останню заяву Турчинова тим, що інші важелі впливу на РФ вичерпали себе, а Україна наблизилася до масштабної війни найближче з часів Іловайська. Про це він заявив у коментарі газеті "День".

"Введення воєнного стану може бути превентивним заходом і повинно розглядатися як підготовка українського війська до реальної масштабної війни з РФ. Що стосується того, що президент вже неодноразово говорив про воєнний стан, але так його і не вводив, то можна сказати, що є час риторики і попереджень, а є час для реальних дій. Зараз ситуація настільки небезпечна, що вже мова повинна йти про реальні дії", - прокоментував есперт.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: