» » » Колись союзники - тепер вороги. День памяті початку війни

Колись союзники - тепер вороги. День памяті початку війни

В Україні, Росії та Білорусі зараз різна оцінка війни Радянського Союзу та фашистської Німеччини, починаючи банально з того, що одні кажуть про Велику Вітчизняну війну, не згадуючи два роки військових дій до нападу Третього рейху на УРСР і кілька місяців 1945 року до капітуляції Японії, а інші говорять про епізод військового протистояння на теренах колишнього СРСР в рамках Другої світової війни.


Колись союзники - тепер вороги. День памяті початку війниАле незважаючи на всі ідеологічні відмінності, у всіх трьох державах щорічно 22 червня згадують події 1941 року, коли о 4 годині ранку німецькі війська вторглися на територію СРСР, порушивши тим самим пакт Молотова – Ріббентропа, таємним протоколом якого СРСР і фашистська Німеччина поділили Польщу та свої інтереси в післявоєнній Європі.

В Україні проводять паралелі між II СВ та АТО

В Україні пам'ятний день введено у 2000 році указом тодішнього президента України Леоніда Кучми і називається Днем скорботи і вшанування пам'яті жертв війни 1939-1945 рр.

Урочисті заходи з нагоди 75-річчя початку війни відбулися на київській площі Слави біля меморіалу Вічної Слави за участю перших осіб держави: президент Петро Порошенко поклав квіти до Вічного вогню та могили Невідомого Солдата. Також були присутні прем'єр-міністр Володимир Гройсман, члени Кабміну і голова парламенту Андрій Парубій. Всі вони великою колоною, в якій були ветерани, пройшлися через алею полеглих героїв до Вічного вогню під музичний супровід військового оркестру.

У своїй промові Порошенко назвав Другу світову війну "трагедією, розв'язаною гітлерівським і сталінським режимами". Він згадав загиблих українців, які воювали і в лавах Червоної армії, і в повстанських рухах, та прив'язав події 75-річної давнини до військового конфлікту на Донбасі. Він зазначив, що "подвиг ветеранів надихає українських військових і добровольців, які захищають суверенітет України від агресії Російської Федерації".

Звернення Гройсмана, опубліковане його прес-службою, природно, теж вписувалося в загальний з президентом дискурс, він також окремо згадав українців, загиблих до 22 червня на території земель, які перебувають на заході сучасних меж України.

У Росії побоюються нової хвилі фашизму, поки Європа знову мовчить

А в цей час у Росії Володимир Путін на чолі делегації високопоставлених російських чиновників теж поклав вінок до Могили Невідомого Солдата біля стін Кремля на честь Дня пам'яті і скорботи - так цей день називають в РФ, що загалом дуже схоже на український варіант. Разом з ним це зробили і голова російського уряду Дмитро Медведєв, голова Ради Федерації Валентина Матвієнко, інші топ-чиновники та політики. Путін також поклав квіти до кожного з монументів міст-героїв. Нагадаємо, до Дня перемоги в Москві був скандал: тоді квіти не дісталися монументу Києва.

Закінчилося це все маршем військ.

Взагалі було дуже схоже на події в Києві, відрізнялася лише риторика: обидві сторони направили цей інформаційний привід як дуло один проти одного.

З промовою щодо подій 1941 року Путін виступив не біля стін Кремля, а на пленарному засіданні російської Держдуми, шосте скликання якої завершує свою п'ятирічну каденцію.

Дуже схожими на сучасні промови багатьох українських політологів і політиків звучать слова Путіна про події 75-річної давнини. Тільки навпаки.

"Головний урок минулої війни відомий: їй можна було запобігти. Потрібно було своєчасно і твердо приборкати нацистів та їхніх пособників, але цього не сталося", - каже Путін, додаючи, що СРСР нібито пропонував (ймовірно, Європі, - ред.) спільні дії щодо оборони від Рейху, але отримував відмову.

І Путін, як і Порошенко, виводить паралелі історії до сучасної ситуації, яку інтерпретує по-своєму.

"Керівництво деяких західних країн надало перевагу політиці стримування Радянського Союзу, прагнучи поставити його в умови міжнародної ізоляції.

Світове співтовариство не проявило пильності, волі, згуртованості, щоб не допустити війни, зберегти мільйони і мільйони життів. Який ще потрібен урок, щоб сьогодні, відкинувши старі ідеологічні розбіжності і геополітичні ігри, об'єднатися для боротьби з міжнародним тероризмом?" - знову проголошує популярну нині тезу про спільну боротьбу з тероризмом (зняття санкцій, - ред.).

"Небезпека поширення цієї спільної загрози наростає на наших очах", - попереджає Путін. Цікаво, яке джерело загрози він має на увазі?

Заявляючи про необхідність вибудовувати спільну колективну оборону, президент РФ тут же суперечить сам собі словами про агресію НАТО щодо Росії, про необхідність посилювати свою обороноздатність і все в дусі Путіна.

Ну і без участі перших осіб країни ще о 4 ранку, годину нападу німецьких військ, в Москві запалили свічки на честь загиблих і відбулася хвилина мовчання. І взагалі по всій країні пройшли свої локальні події - з георгієвськими стрічками, свічками і подібним.

У Білорусі реконструюють події і думають про економіку

А ось білоруський лідер Олександр Лукашенко щодо теми річниці нападу німецьких військ був досить лаконічним. Вінків не покладав, в пропаганді помічений не був і взагалі участі в пам'ятних заходах, приурочених до трагічної дати, не брав.

Справа в тому, що в Білорусі сьогодні інша важлива топ-подія - V Всебілоруські народні збори. Ну, це коли Лукашенко, починаючи з 1996 року, кожну п'ятирічку виходить на трибуну і виступає перед делегатами регіонів (представниками влади та різних професій) і розповідає, як багато він зробив за 5 років і наскільки більше зробить за наступні 5. Робить він, судячи з оцінок деяких місцевих видань, дійсно чимало, але суть у тому, що в цьому році для цього заходу обрали таку особливу дату - таким чином відсунувши тему війни та історії на задній план перед питаннями економіки та побуту.

Але коротко і лаконічно Лукашенко все ж висловився, зробивши наголос на єдності.

"Це дійсно символічна, трагічна і – найголовніше – повчальна дата. Рівно 75 років тому почалася найстрашніша й найкровопролитніша війна в історії. Ми добре пам'ятаємо її уроки. І головний урок полягає в тому, що будь-яку, навіть найбільшу біду, можна подолати тільки разом. Якщо перед обличчям труднощів народ згуртовується, а люди не впадають у відчай, то будь-які перешкоди долаються і будь-які цілі досяжні", - сказав Лукашенко.

Порівнюючи з промовами і українського, і російського президентів, беззмінний лідер Білорусі висловився дійсно дуже коротко і нейтрально.

До речі, в Білорусі 22 червня назвали Днем всенародної пам'яті жертв Великої Вітчизняної війни. Тобто за формою ніби і зв'язок з радянщиною, але за змістом бачимо, що ідеологічних гачків з цього дня не роблять. Принаймні, цього року їх не було.

Основні заходи відбулися не в Мінську, а в Бресті, на південому заході країни, де відбулися перші бої між фашистами і гарнізоном Брестської фортеці. У Бресті організували масштабну реконструкцію військових подій 75-річної давнини, в якій взяли участь близько 600 осіб, було задіяно піротехніку, військову техніку і навіть авіацію.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: