«Декомунізація» назв Дніпропетровська та Дніпродзержинська, ухвалена Верховною Радою України, поставила в глухий кут науковців. Тепер вони ламають списи над тим, як мають писатись, вимовлятись та перекладатись нові назви міст та їхніх жителів. І хоча постанови про перейменування поки не набули чинності, жителі хвилюються, які морфеми правильні, до яких звикати?
Дніпропетровськ, за ухвалою Верховної Ради, тепер має стати тезкою найбільшої річки в Україні – Дніпра. Частина науковців переконана: ця назва має однаково вимовлятись і українською, й російською, й англійською: «Дніпро», «Дніпро», «Dnipro»… Прихильник такого підходу – керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович – зазначає: питання не стільки лінгвістичне, скільки політичне.
«Це справа географії, геополітики й просто політики. Я не бачу підстав, щоб українських топонім передавався іншою мовою інакше, ніж транслітерацією. Ми ж не перекладаємо Нью-Йорк, Кейптаун... Абсолютно нормально не перекладати українські топоніми російською мовою, а просто відтворювати їх засобами російської мови, нема підстав нам переходити на якусь русифікацію», – пояснив свою позицію в коментарі Радіо Свобода Володимир В’ятрович.
«Дніпро» – «Днепр», інакше це буде породжувати безграмотність
Між тим дніпропетровські мовознавці з таким підходом категорично не згодні. Кандидат філологічних наук Ніна Левун переконана: транслітерація – «Днипро», так само, як і інших українських топонімів, російською мовою неприпустима, адже для близьких, слов’янських мов застосовується переклад, натомість для англійської транслітерація – «Dnipro» – цілком обґрунтована.
«Ось підручник «Українські власні назви в російській мові», виданий для студентів. Сторінка 22. Тут чорним по білому написано: «В коренях «сніг», «ліс», «дніпр» українських топонімів на місці української «і» в російській мові пишеться «е». Сніжки – Снежки, Дніпро – Днепр, Дніпрорудний – Днепрорудний тощо. Ми не траслітеруватимемо цю назву, а перекладатимемо, так як це традиційно робиться з назвою річки «Дніпро» – «Днепр». Інакше це буде породжувати безграмотність. Російська й українська мова близькі, на місці давньослов’янського звуку, що передавався буквою «ять», в українській мові – «і», в російській – «е». Англійська мова далека від нас, тут ми транслітеруємо», – зазначає Ніна Левун.
Дніпровці чи дніпряни?
Ламають списи науковці над назвою жителів новоспеченого Дніпра – дніпровці чи дніпряни? Історик Володимир В’ятрович зазначає: на його думку, правильно «дніпряни». Водночас філолог Ніна Левун заявляє, що з точки зору лінгвістики правильні обидва варіанти, але тут треба ще враховувати місцеву традицію.
«І так, і так правильно. Професор Горпинич, який є одним із провідних фахівців у галузі топоніміки, захистив докторську дисертацію, написав монографію, стверджує, що все це залежить від традиції. Але в нас поки традиції нема. Це той пласт лексики, який складався віками. Оскільки нові назви виникають вкрай рідко, то їх уже творять, використовуючи моделі, які складались століттями. Отже, ми дніпровці або ж дніпряни. Мені більше подобається – дніпряни», – вважає Ніна Левун.
Де наголос у «Кам’янському»?
Лінгвістичні труднощі виникли й з «декомунізацією» сусіднього з Дніпропетровськом Дніпродзержинська. Містові повернули історичну назву, однак, як вона звучатиме, – Кам’янськЕ чи КАм’янське, поки не відомо. Столичний історик Володимир В’ятрович переконаний, що правильний наголос на останньому складі.
З ним не згодна дніпродзержинська колега, директорка Музею історії міста Наталія Буланова. Вона впевнена, що наголос топоніму на першому складі – Кам’янське – підкреслюватиме його семантику – зв'язок з камінням, розкиданим по берегах Дніпра, яке, власне, й дало ім’я поселенню. Однак фахівець визнає: за місцевою традицію, яка побутує не одне десятиліття, Кам’янське – з наголосом на останньому складі.
«Це абсолютно нормальна, українська, мелодійна назва, вона поширена, таких назв є багато на мапі України. У нас більше говорять Кам’янськЕ, але філологи зазначали, що правильно КАм’янське. У будь-якому разі треба повертати на мапу України історичні топоніми», – зазначає Наталія Буланова.
«Дніпровська» або «Дніпрянська» область?
В управлінні освіти й науки Дніпропетровської облдержадміністрації поки не взялись коментувати лінгвістичний аспект перейменувань, зазначивши, що правильність топонімів має визначити фахова лінгвістична експертиза.
Відкритим залишаться поки й питання про нову назву області, про її перейменування в парламенті навіть не йшлось. Навіть якщо постанова про скорочення «Дніпропетровська» до «Дніпра» незабаром набуде чинності, область все ж поки лишатиметься такою, як записано в Конституції, – Дніпропетровською.
У філологів же є два майбутні варіанти назв для області – «Дніпровська» або ж «Дніпрянська».
«Гідронім «Дніпро» був для нашого міста невдалим, я писала про це в Інтернеті, але до цієї думки не дослухались, можна було назвати «Дніпровськ». Донецьк, Луганськ, таких міст дуже багато. Але все це звичка, народ звикне… До речі, в українській мові є прикметник «дніпрянський», його фіксують словники. Без позначки стилістичної «розмовне». Так що, можливо, область назвуть Дніпрянською, щоб розвести: дніпровський – від річки, дніпрянський – від міста. Поживемо – побачимо», – каже мовознавець Ніна Левун.
19 травня Верховна Рада України разом з Дніпропетровськом і Дніпродзержинськом дала нові назви більш ніж 300 населеним пунктам України. За відповідні проекти постанов проголосували 247 народних депутатів. Рішення було ухвалене на виконання законодавства про декомунізацію.
0 коментарів до публікації