» » » «Вектор Ньюз» налагоджує співпрацю з істориками-краєзнавцями

«Вектор Ньюз» налагоджує співпрацю з істориками-краєзнавцями

«Вектор Ньюз» налагоджує співпрацю з істориками-краєзнавцями17-18 березня 2016 року за ініціативою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка та Полтавського відділення Національної спілки краєзнавців України (НСКУ) з успіхом пройшли традиційні «Треті Череванівські читання».


«Вектор Ньюз» налагоджує співпрацю з істориками-краєзнавцями17-18 березня 2016 року за ініціативою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка та Полтавського відділення Національної спілки краєзнавців України (НСКУ) з успіхом пройшли традиційні «Треті Череванівські читання». Відмінність цієї Всеукраїнської наукової конференції від аналогічних заходів, яких чимало проводиться у нас в державі, полягає у тому, що вона втретє присвячується пам’яті унікальної людини - першому доктору історичних наук на Полтавщині, професору Антону Самійловичу Череваню (1906 – 1975).

Деталі насиченої багатьма цікавими подіями біографії цього видатного уродженця Полтавщини продовжують досліджуватися. Відомо, що свою трудову діяльність А.С.Черевань розпочав з дев’ятирічного віку, наймитуючи пастушком у рідному селі Глинськ Опішнянського (нині Зінківського) району. Потім школа, робота в комсомольських органах, служба у Червоній армії, навчання на робітфаку Харківського інституту соціального виховання, у Харківському юридичному комвузі. Далі - трудова діяльність пропагандистом ЦК ЛКСМУ, Головою Всеукраїнського бюро пролетарського студентства, педагогом дитячого приймальника-розподільника Харківського обласного управління НКВС, навчання аспірантом кафедри історії СРСР Харківського державного університету. Коли грянула Друга світова війна А.С.Черевань добровольцем пішов на фронт, командував взводом, служив офіцером у полковому та дивізійному штабах. У травні 1942 року був тяжко поранений, отримав контузію і потрапив в полон. Протягом трьох років на території фашистської Німеччини переживав страхіття концентраційних таборів. Наприкінці березня 1945 року втік з полону, дістався військ Радянської армії і після фільтраційної перевірки брав участь у війні СРСР з Японією, після чого продовжив службу у Забайкальсько-Амурському військовому окрузі. 1946 року – демобілізувався і поновив навчання в аспірантурі Харківського університету. Однак, захистивши кандидатську дисертацію, А.С.Черевань працевлаштуватись в УРСР на зміг. Ймовірно дались взнаки обставини німецького полону і припинення через німецький полон членства у лавах КПРС. З 1948 по 1962 роки А.С.Черевань працював у Молотовському (нині Пермському) державному університеті та Карельському державному університеті у місті Петрозаводську. Повернутися в Україну йому вдалося лише 1962 року після поновлення у КПРС. У Полтаві, де він провів свій найбільш активний період творчого життя, А.С.Черевань викладав у державному педагогічному інституті імені В.Г.Короленка.

Пройшло вже понад 40 років з того березневого дня, як перестало битися серце цього видатного вченого, педагога, справжнього громадянина. Але й зараз його послідовники із надзвичайною теплотою згадують професійні настанови, уроки добра, людяності та життєвої мудрості, якими так щедро ділився з ними Вчитель. Серед тих, хто з гордістю називає себе його учнями - ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, доктор історичних наук, професор О.О.Нестуля, доктор історичних наук, професор Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Г.Т.Капустян, доктор історичних наук, професор Полтавської державної аграрної академії М.А.Якименко, кандидат історичних наук, доцент Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Н.К.Кочерга, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка С.П.Юренко інші знані в Україні науковці та чисельна група істориків-краєзнавців, яким особисто пощастило черпати мудрість з публічних виступів А.С.Череваня, переймати кращі риси його характеру під час приватного спілкування. Характерно, що у жодного з них А.С.Череваню не довелося бути керівником кандидатських чи докторських дисертацій. Щоб на все життя запалити інтерес до науки й започаткувати створення власної наукової школи йому виявилось достатньо об’єднувати їх у студентському науковому гуртку, а також вести здавалось би буденні й надмірно заідеологізовані на той час заняття з історії СРСР та допоміжних історичних дисциплін - джерелознавства, історіографії. «Думайте, аналізуйте, порівнюйте, і можливо комусь із Вас навіть пощастить піднятися до рівня осмислення історичних процесів,» - навчав він майбутніх істориків.

Згадуючи, і віддаючи шану науковому доробку А.С.Череваня, не менший інтерес учасників конференції викликали емоційні спогади про ту увагу, яку він приділяв вихованню майбутніх вчителів, працівників народної освіти. Зворушила присутніх згадка про те, як у поважному 60-річному віці, добравшись за сотню верст до сусідньої Сумської області, він пішки чимчикував ще понад п’ять кілометрів аби відвідати урок студентки-практикантки і дати їй рекомендації з основ педагогічної майстерності. Майже всі, кому випала приємність особисто спілкуватись із А.С.Череванем, згадували його природну властивість завжди з посмішкою та «на рівних» спілкуватися із майбутніми колегами-педагогами, без панібратства і популістського загравання знаходити слова аби захистити честь та гідність студентів, нагадуючи адміністрації, що «вони теж люди».

Свідченням того, що «Череванівські читання» давно вийшли за межі регіонального рівня стала участь у них науковців та істориків-краєзнавців Вінниці, Запоріжжя, Зінькова, Івано-Франківська, Кам’янець-Подільського, Києва, Кременчука, Луцька, Львова, Ніжина, Одеси, Харкова. Їхні змістовні доповіді з проблемних питань вітчизняної історії увійдуть до чергового збірника конференції, який з часом надійде до провідних бібліотечних закладів України.

Підсумкові виступи доктора філософських наук, професора, декана історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка П.А. Кравченка та доктора історичних наук, завідувача кафедрою історії України професора Л.Л. Бабенко переконали присутніх у тому, що традиції, закладені А.С.Череванем зберігаються цьому славетному навчальному закладі, творчо розвиваються його послідовниками і передаються майбутнім поколінням. Учасники конференції одностайно підтримали звернення до влади з пропозицією присвоїти ім’я А.С.Череваня одній з вулиць міста Полтави.

Організатори «Третіх Череванівських читань» та керівники Полтавського обласного відділення НСКУ із вдячністю сприйняли пропозицію МІА «Укроп UA» щодо налагодження співробітництва.

Олександр Нечитайло, краєзнавець

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: