» » » Якою є тактика захисту уже доторканних депутатів?

Якою є тактика захисту уже доторканних депутатів?

Депутати українського парламенту, яких на початку липня позбавили депутатської недоторканності, будують свою тактику захисту: Борислав Розенблат відмовляється здавати закордонні паспорти, Максим Поляков із «Народного фронту» не одягає електронний браслет, а «опозиціонер» Михайло Добкін подає апеляцію на рішення суду. В Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі сподіваються, що ці депутати виконають постанови суду. А експерти покладають вину щодо відмові виконувати рішення суду народними депутатами на Верховну Раду.


Якою є тактика захисту уже доторканних депутатів?На початку липня Генеральна прокуратура України подала звернення до Верховної Ради щодо зняття депутатської недоторканності з шістьох парламентарів, дозволити притягти їх до кримінальної відповідальності й арештувати. Зняли депутатську недоторканність із чотирьох.

Михайлу Добкіну («Опозиційний блок») обрали запобіжний захід у вигляді арешту на два місяці з можливістю внесення застави в розмірі 50 мільйонів гривень. Заставу в повному обсязі за нього внесли його колеги по партії Вадим Новинський та Борис Колесніков. Окрім цього, Михайло Добкін заявив, що оскаржує судове рішення про свій арешт із можливістю внесення застави, оскільки, за його словами, він не переховується від слідства і не перешкоджає слідчим діям. Коментувати Радіо Свобода рішення про оскарження Добкін відмовився.

«Я не хочу давати ніяких коментарів», – сказав він.

Ще одним народним обранцем, з якого зняли депутатську недоторканність Бориславу Розенблату, призначили заставу в 7 мільйонів гривень, а також зобов’язали носити електронний браслет та здати паспорти. З останнім Розенблат не погоджується, тому не виконує рішення суду, оскільки, за його словами, як і прокуратура, так і суд постановили здати паспорти начебто іншої людини.

«Я озвучу тільки одне, що матеріали, слідчі матеріали, готуються не належним чином. З дуже великими процесуальними помилками і взагалі з дуже великими помилками. Тому, коли в рішенні суду стоїть паспорт іншої особи, який я повинен був здати, я написав, що не можу здати паспорти іншої особи, а свої паспорти я всі здав», – стверджує Розенблат.

Ще один позбавлений недоторканності народний депутат від «Народного фронту» Максим Поляков, який також проходить у тій же «бурштиновій справі», що і Борислав Розенблат, відмовився одягати електронний браслет. Скаржиться, що протягом трьох тижнів проти нього жодних слідчих дій не відбувається. До того ж, він звернувся до ГПУ із заявою щодо відкриття кримінального провадження про перешкоджання його депутатській діяльності.

«Завідомо знаючи, що не можна перешкоджати виконанню моїх повноважень, завідомо вчиняючи злочин, детектив НАБУ дав розпорядження щодо обмеження моїх депутатських повноважень. Прокурор САП погодив їх, а суддя прийняв», – пояснює Поляков.

Максим Поляков на своїй сторінці у Facebook оприлюднив копію квитанції й написав, що «законослухняний громадянин вніс заставу». Головний прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький вважає: якщо ж Поляков продовжить відмовлятися виконувати рішення, то у прокуратури будуть всі підстави ще раз звернутися до Верховної Ради, аби та дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата вже в іншій справі.

«Я все-таки сподіваюся, що він виконає свої обов’язки, щоби внесена ним застава не була звернута в дохід держави», – зазначив Холодницький.

Народному обранцю від «Народного фронту» Максим Полякову обрали запобіжний захід у вигляді застави на суму 304 тисячі гривень, також він зобов’язаний носити електронний засіб контролю та здати закордонні паспорти.

Над парламентарем Олесем Довгим («Воля народу») триває слідство й поки конкретної інформації про подальшу долю народного обранця невідомо.

Позбавлені недоторканності парламентарі обрали таку тактику захисту, зазначає директор «Центру протидії корупції» Дар’я Каленюк.

«Тактика захисту і результат відмови народних депутатів України проголосувати за затримання і арешт цих народних депутатів», – так пояснює причину дій народних депутатів Каленюк.

Вона каже, що таким чином Верховна Рада створила юридичну колізію, оскільки якщо б людина без мандату вчинила б так само, то її б одразу арештували. А в цьому випадку необхідне погодження Верховної Ради. На відміну від інших країн світу; там практикується відсутність недоторканності і за будь-яке правопорушення парламентарів можуть притягнути до відповідальності без будь-якої згоди інших сторін. Тому Дар’я Каленюк резюмує і закликає ухвалити закон про зняття депутатської недоторканності, аби в майбутньому не було таких юридичних колізій.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: