» » » «Давайте мріяти» – Гопко про Шенгенську зону

«Давайте мріяти» – Гопко про Шенгенську зону

Наступним завданням для України після отримання «безвізу» є переговори про входження до Шенгенської зони, заявив президент Петро Порошенко. Експерти означений курс влади називають правильним, однак поки малореалістичним. Втім, зазначають вони, Шенгенська зона може бути цінна не сама по собі, а як рушій внутрішніх змін в країні.


«Давайте мріяти» – Гопко про Шенгенську зонуХоча Шенгенську зону прийнято асоціювати з країнами Європейського союзу, ці два простори все ж не є повністю тотожними. Як розповідає депутатка Верховної Ради Ганна Гопко, Шенгенська угода дійсно була підписана 1985 року країнами-членами ЄС, однак наразі доступ до Шенгенської зони мають також кілька країн, що не входять до ЄС: наприклад, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн.

«Понад 400 мільйонів осіб мають можливість вільно пересуватися в цій зоні», – каже парламентарка.

«Шенген» для українців – далека перспектива, зазначає старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко, але Україні потрібні орієнтири для руху.

«Це тактика маленьких кроків, аби досягти більшого успіху, – пояснює він. – Єдине, що можна зазначити: Шенгенська угода – це значний виклик, адже навіть Румунія та Болгарія, які 10 років тому приєдналися до Європейського союзу, на сьогодні не мають навіть перспективи приєднання до Шенгенської угоди».

За словами Кравченка, на заваді Румунії та Болгарії стала корупція. Але, окрім того, важливим чинником є мігрантська криза, від якої зараз потерпає Європа. Експерт наводить приклад Хорватії, яка також ще не увійшла до зони «шенгену»: «Хорватія є транзитним коридором для багатьох мігрантів, в тому числі з Близького Сходу. Вона не має проблем з корупцією, але багато країн, в тому числі скандинавських, побоюються напливу мігрантів, які будуть жити на соцвиплатах, не працюватимуть», – каже він.

Поки для України це – лише перспектива, до якої треба рухатися. Однак нині вона так само недосяжна, як і повноправне членство в Євросоюзі, вважає колишній міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Тому заява є радше означенням курсу діяльності влади на зовнішньополітичному фронті, аніж реальним планом, додав експерт.

«Нам спочатку треба пройти шлях імплементації та моніторингу виконання Україною умов отримання безвізового режиму, – нагадує він і додає, що рівень економічного розвитку України не дозволяє претендувати на членство в Шенгенській зоні найближчим часом. – До «шенгену» увійшли країни, які мають більш високий рівень розвитку економіки, а відтак не мають жодних ризиків, що громадяни, які приїхали по безвізовому режиму в інші країни, залишаться для працевлаштування: Норвегія, Швейцарія, Ліхтенштейн. Україна навряд чи зможе з ними конкурувати», – сказав Грищенко.

«Шенген» і не тільки

Курс до «шенгену» для України є важливим, оскільки Шенгенська зона є складовою європейського інтеграційного простору, погоджується експерт з міжнародних відносин Сергій Толстов. Втім, варто реально оцінювати ситуацію: поки Україна не вирішить внутрішні проблеми – шлях до «шенгену» для неї закритий, додає він.

«Звичайно, що в кожні двері треба стукати, але стукати, коли в тебе вікна розбиті і дах тече – це когнітивний дисонанс, – переконаний він. – Для Європи включення України до шенгенського простору є безглуздим, оскільки вони і так сюди їздять без віз. Пускати українців до шенгенської зони – це фантазія, яка є можливою лише тоді, коли Україна буде забезпеченою країною, яка не матиме конфліктів на своїй території».

Ганна Гопко заперечує, що спостерігала подібний скептицизм і раніше: серед своїх колег-депутатів. «Ще рік тому багато політиків в парламенті сміялися і говорили, що «безвізу» не буде. Хоч хтось вибачився і сказав: «колеги, я помилився»? – зауважує вона. – А зараз такі ж експерти кричать, що це – мрія. То давайте мріяти».

Гопко зазначає, що важливо використовувати і ті інструменти, які Україна вже має. «Для українських студентів, науковців, митців – це (програми – ред.) «Гризонт 2020», «Креативна Європа», Угода про асоціацію, збільшення преференцій для бізнесу та торгівлі, бо ЄС – це величезний ринок, понад 500 мільйонів осіб».

На думку парламентарки, хоча реформи та боротьба з корупцією важливі для України самі по собі, амбітні цілі на кшталт Шенгенської зони необхідні для подальшого розвитку: «Якщо немає цілі, ми потонемо у внутрішніх чварах. Мені здається, що Шенгенська зона – важливий інструмент для посилення внутрішніх перетворень, мобілізації політичних еліт».

Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко погоджується, що вхід до Шенгенської зони буде непростим завданням, але вважає, що Україна може скористатися досвідом своїх попередників на цьому шляху.

«Досвід Румунії та Болгарії свідчить, що стати членом Євросоюзу може бути легше, ніж стати членом Шенгенської зони. Це неймовірно складне завдання для країн, що вважаються неефективними в плані державного управління. Але те, що Україна не є першою і вже накопичено істотний досвід, дозволяє нам раціонально оцінювати свою здатність вирішити ці проблеми», – прогнозує він.

Однак, нагадує експерт, на заваді можуть стати не лише корупція і можливий потік мігрантів, а й територіальні конфлікти.

«Є ще одна країна ЄС, яка не входить до Шенгенської зони – Кіпр, – нагадує Сушко. – В нього одна проблема – республіка Північного Кіпру. Неврегульованість цього питання заважає Кіпру приєднатися до Шенгенської зони».

Таким чином, підсумовує експерт, конфлікт на Донбасі та окупований Крим можуть ще більше ускладнити для України приєднання до Шенгенської угоди.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: