» » » Стратегія "Самопомочі" – виглядати ображеними та гнаними

Стратегія "Самопомочі" – виглядати ображеними та гнаними

У 2006 році нинішній очільник Львівщини Олег Синютка покинув посаду заступника міського голови Івано-Франківська заради запрошення Андрія Садового, – працювати в львівській Ратуші.


Стратегія "Самопомочі" – виглядати ображеними та гнанимиАндрію Садовому дали рекомендації щодо мене в Асоціації міст України. Він зателефонував, і ми зустрілися в Києві в Кабінеті міністрів. Потім разом летіли в літаку. Після цього він мене ще раз запросив на розмову вже у Львові", – розповідає "Українській правді" історію знайомства з майбутнім шефом сам Олег Синютка.

Вже за півроку Синютка дослужився до посади першого заступника львівського мера – і пробув у цьому кріслі аж сім з половиною років. Доки в грудні 2014-го йому в Адміністрації президента не запропонували посаду голови Львівської обласної адміністрації.

Очевидно, що Синютка, якого характеризують як жорсткого авторитарного управлінця, втомився перебувати у тіні шефа, поки Садовий одноосібно здобував бали за розвиток Львова, конвертуючи їх у рейтинги власної політичної сили "Самопоміч".

До того ж, після стількох років відданої праці Садовий навіть не запропонував Синютці місця у виборчому парламентському списку. І за два місяці після переможних для "Самопомочі" виборів перший зам пішов з Ратуші.

Спостерігаючи сьогодні за навколосміттєвими взаємними звинуваченнями Садового і Синютки, важко повірити, що вони так довго працювали в одній команді. Голова області останні півроку звинувачує колишнього шефа в безгосподарності та у "знущанні над львів'янами" – а Садовий у відповідь скаржиться на політичний тиск, блокування та ультиматуми з боку ОДА.

Це протистояння може затягтися аж до наступних виборів міського голови Львова, на яких, дуже ймовірно, братиме участь сам Синютка. До цього три виборчі мерські кампанії поспіль рівноцінних конкурентів в Садового не було. Тож наразі для Адміністрації президента голова Львівської ОДА – найреальніший кандидат, якому під силу опонувати команді Садового, за правильної іміджевої кампанії та успішно реалізованих управлінських проектів.

Таким успішним проектом може стати новозбудований сміттєпереробний комплекс, та й взагалі вирішення критичного питання львівського сміття.

Тож найближчі роки очільники Львова та Львівщини змагатимуться, хто з них швидше збудує сміттєвий завод: Садовий за кредитні кошти – чи Синютка за кошти інвестора. Зазначимо, що голова ЛОДА вже націлився будувати аж три заводи, знайшовши одразу трьох інвесторів.

Наразі Львівській обласній адміністрації уже вдалося перебрати на себе повноваження з вивозу та утилізації сміття зі Львова терміном на два роки – хоча спочатку Синютка мав плани забрати ці повноваження безстроково, і навіть запропонував відповідний проект ухвали для міської ради. Її прийняття позбавило б Садового можливості самому будувати завод, адже без гарантованих об'ємів сміття починати такий вартісний проект не було б сенсу.

За таких умов на фініш майбутньої виборчої кампанії Синютка дійшов би як рятівник Львова від сміття – а Садовому дісталося б реноме поганого господарника, який не міг дати раду ні зі звалищем, ні з заводом.

Таке реноме заодне й перекреслило б Садовому його президентські амбіції, про які Синютка нині відгукується зверхньо та іронічно.

"Слон із моськами не воює", – так голова ОДА коментує сьогодні заяви міського голови Львова про те, що через "сміттєву блокаду" його хочуть знищити як політичного конкурента.

Маючи стратегічне завдання – одним пострілом убити потенційного кандидата в президенти та кандидата на міського голову (якщо Садовий не буде балотуватися сам, то, наймовірніше, висуватиме замість себе нинішнього свого заступника, 30-річного Андрія Москаленка) – Синютка ще буде довго затребуваний у кріслі очільника Львівщини.

Хоча він уже й так побив рекорд за тривалістю перебування на посаді голови Львівської ОДА за останні десять років. До цього намісникам президента не вдавалося протриматися в кріслі більш як півтора роки, а дехто навіть і півроку не протягнув.

"Як я й думав, без прийняття відповідних рішень міське господарство почало давати збій"

– Як ви сприймаєте закиди опонентів, що проблема львівського сміття – це і ваша відповідальність, бо ви сім років були першим заступником у міського голови Львова?

– Я не займався проблемою власне Грибовицького сміттєзвалища і проблемою утилізації. Я відповідав лише за збір твердих побутових відходів (ТПВ) на території міста. Це встановлення контейнерних майданчиків, роздільне сортування, вивіз сміття з території міста.

– Але свого часу і ви їздили на Грибовицьке сміттєзвалище, коли місцеві люди його перекривали...

– Я їздив до людей переконувати. Це правда.

– Але ж ви кажете, що це не була зона вашої відповідальності чи компетенції...

– Якщо голова доручає вирішити якусь проблему, то в підлеглих є два варіанти: або виконувати доручення міського голови, або написати заяву на звільнення.

– Чи правда, як пишуть місцеві медіа, що Андрій Садовий перекладав на вас найконфліктніші питання у міськраді, відводив своєрідну роль громовідводу?

– Якщо я виконував доручення міського голови, значить, я вважав їх доречними і такими, що відповідають реальним речам.

У нас від самого початку, коли він запрошував мене на роботу, була дуже проста домовленість. Якщо він вважає, що я не справляюся зі своїми обов'язками, він мені про це говорить – і тоді я не втікаю, не ховаюсь по лікарняних, а пишу заяву на звільнення і йду. Якщо ж я вважаю, що мене щось не влаштовує, то я приходжу до міського голови і також пишу заяву і розраховую на те, що він мене відпустить.

Тому якщо я щось робив за цей період часу – з доручення міського голови чи без доручення міського голови – то це моя відповідальність.

– Своє звільнення з мерії ви колись прокоментували, що настав такий час в міській раді, коли там не все відповідає вашому світогляду. Що саме там змінилося і не відповідало?

– (Задумався). Після того, як я прийняв рішення піти, я міському голові озвучив свій прогноз стосовно розвитку подій у міському господарстві. Назвав йому термін, протягом якого він може бути спокійний, що все буде працювати стабільно і без збоїв.

Міське господарство пропрацювало без збоїв навіть більший період часу, ніж я прогнозував. Але, на жаль, як я і думав, що без прийняття відповідних рішень воно почало давати збій.

– Які це були прогнози? На основі чого зроблені?

– Їх знає міський голова. Він сьогодні відповідальний за місто. Тому це питання до нього – якщо, звісно, він захоче їх озвучувати.

– Ваше прізвище фігурувало у кримінальній справі з приводу проведення у Львові "Євро-2012". Це якось пов'язано з тими речами у міській раді, які не відповідали вашому світогляду?

– Тоді нам треба було добудувати дорогу. Оскільки вже наближалася зима, я прийняв рішення скерувати кошти на добудову доріг. Сьогодні я не шкодую про те рішення. Тому що, по-перше, дороги збудовані, а по-друге, під час цього будівництва не було жодних розтрат грошей.

– Провадження вже закрито?

– Так. У зв'язку з декриміналізацією відповідної статті Верховною Радою.

– Існує ще версія, на рівні пліток, що ви пішли від Садового через певну образу, що після 7,5 років праці він вам не запропонував місце в списку "Самопомочі" у Верховну Раду. Як думаєте, чому він вас не запросив у свою політичну команду?

– Ми з ним про це ніколи не розмовляли. І таких амбіцій у мене насправді немає.

– А уявляєте себе міським головою Львова чи іншого міста?

– Зараз ні.

– А за два-три роки?

– За два-три роки... Я не психотерапевт і не провидець, щоб говорити про такі речі. Мені подобається фраза: "Ніколи не кажи ніколи".

Але якщо ви мене запитаєте сьогодні, чи хочу я бути міським головою Львова, то я вам чітко скажу, що ні.

– Чи правда, що рівень стосунків з Андрієм Садовим у вас настільки загострився, що він намагається навіть не з'являтися разом з вами на публічних заходах?

– Ні, звичайно. Здається, востаннє ми були разом на заході на Личаківському цвинтарі. Але ми з ним говорили не про публічні дискусії.

Я сказав, що не хотів би разом дискутувати десь на телебаченні або в якійсь іншій програмі. Бо це неправильно. Наскільки я знаю, то його думка є такою ж.

– Водночас, триває дискусія між вами через заяви з обох боків. Так, Андрія Садового обурило, що ви самі написали проект ухвали для міськради з приводу передачі обласній адміністрації функцій вивозу та утилізації сміття. А на представлення цієї ухвали покликали до себе в кабінет керівників всіх фракцій у міськраді, крім "Самопомочі".

– А чого її ("Самопоміч", – УП) кликати, якщо вони і так тут вже третій тиждень? (Під облдержадміністрацією стоять намети "Самопомочі" з вимогою зняти "сміттєву блокаду", – УП).

– Вони – у наметах. А на нараду з керівниками фракцій чому їх не покликали?

– Так вони й так проти.

– Вам це не нагадує часи авторитаризму?

– Насправді мені притаманний достатньо авторитарний стиль управління. Але вважаю, що авторитарно можна керувати тільки тоді, коли приймаєш рішення і дуже чітко і послідовно його виконуєш.

А до моменту прийняття рішення треба радитися, вислуховувати різні думки, заперечення. Інакше ти не зможеш прийняти виваженого рішення. Коли я запросив керівників фракцій, я запропонував їм своє бачення, як вирішити проблему. Мені здається, що це абсолютно нормально.

– Андрій Садовий сприйняв проект вашої ухвали про безстрокову передачу повноважень по вивозу і утилізації сміття як намагання перекрити йому шлях до будівництва заводу у Львові. Адже у вас теж є намір будувати заводи на Львівщині, але за рахунок інвесторів. А без гарантованих обсягів сміття навряд чи інвестор візьметься за проект.

– Це стовідсотково, що ніхто не почне будувати сміттєвий завод, якщо він не матиме підтверджених гарантованих обсягів ТПВ. Тому наша пропозиція в проекті ухвали дала б можливість підтвердити інвестору конкретний обсяг для будівництва.

Для мене не принципово, в якому місті буде збудований завод – чи це область, чи Львів.

Проте я не розумію, звідки у вас інформація стосовно будівництва сміттєпереробного заводу у Львові? Наскільки я знаю, на сьогодні немає ані проектної документації, ані тим паче прив'язки цієї проектної документації до земельної ділянки, ані підтвердженого фінансового ресурсу.

– Інформація про будівництво заводу у Львові – з публічних заяв з боку очільників львівської мерії.

– В інформаційному просторі зараз побутує дуже багато брехні. І дуже багато цієї брехні лунає з вуст очільників міської влади. Це брехня про блокаду, про меморандум, який нібито не працює, про ультиматуми.

Так само це брехня про кредит (погодження якого, за версією Садового, затримують в Кабміні, – УП). Хто хоч один раз працював з європейськими фінансовими установами, той розуміє, що така процедура насправді розтягується на декілька років. І міський голова прекрасно розуміє, що нереально отримати ці кошти в 2017-му році.

Тому це все неправда, якою стараються прикрити безгосподарність та безпомічність.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: