» » » Міжнародний антикорупційний суд: утопічна концепція чи реальна перспектива?

Міжнародний антикорупційний суд: утопічна концепція чи реальна перспектива?

​На початку року міжнародна організація боротьби з корупцією Transparency International оприлюднила рейтинг сприйняття корупції, в якому Україна посіла 131-е місце серед 176 країн. Це на одній сходинці з Непалом, Іраном, Росією та Казахстаном. Цьогоріч Україна отримала на 2 бали більше, ніж минулого року, але цього недостатньо для країни, влада якої назвала боротьбу з корупцією головним пріоритетом. Антикорупційна реформа та створення нових інституцій хоч і покращили позиції України, але через брак дієвої судової системи та через фактичну безкарність корупціонерів країна все ще залишається в ар’єргарді цивілізованого світу.


Міжнародний антикорупційний суд: утопічна концепція чи реальна перспектива?Поки створенню антикорупційного суду в Україні чиниться певний опір, журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та і каналу «UA:Перший», поговорили про перспективи створення міжнародного трибуналу для корупціонерів із федеральним суддею США Марком Вулфом, який є одним з ідеологів цієї концепції.



– Як зародилася ідея Міжнародного антикорупційного суду (МАС)?

– У 2011 році я вів справу про хабарі на контрактах спікера Палати представників США. Я засудив його на 8 років. До речі, розслідування розпочалося через таких журналістів, як ви, які випустили серію статей. А потім ФБР та прокурори скликали Велике жюрі, що змогло знайти додаткові докази. За два роки я розповідав про цей випадок на міжнародному юридичному форумі і зрозумів: ось чого бракує міжнародній спільноті – деякі держави не бажають або не можуть застосувати свої закони проти своїх найвищих посадових осіб, для них не існує загрози кримінального переслідування. Отже, я подумав, що за аналогією США необхідно заснувати Міжнародний антикорупційний суд як частину системи установ, що борються з корупцією. Наразі ідея суду вже була неодноразово схвалена організаціями Human Rights Watch, Global Witness, Transparency International, Верховним Комісаром ООН з прав людини, провідними міжнародними прокурорами.

Сподіваюся, що дуже скоро концепція перетвориться на кампанію, і Україна стане однією з її провідників.

​– Як конкретно створення Міжнародного антикорупційного суду може допомогти українцям?

– В основі теорії роботи такого суду – 178 країн – учасниць Конвенції ООН проти корупції, серед яких є й Україна. Усі ці держави зобов’язались впровадити закони, якими корупція та хабарництво визнаються злочинами. Проте в багатьох країнах, зокрема в Україні (так історично склалось), ці закони не працюють проти найвищого керівництва держави. Це так звана високопосадова корупція, що процвітала протягом багатьох років в Україні та інших країнах – і це має наслідки для всього світу.

Це – не внутрішньополітичне питання. Величезна корупція в Україні – це не тільки українська проблема. Росія заходить в Крим, а це принципово змінює відносини між ЄС, країнами НАТО, США та Росією і створює серйозну загрозу для миру та безпеки в усьому світі. Отже, таким же чином, як геноцид та військові злочини призвели до створення Міжнародного кримінального суду, тепер є підґрунтя для створення Міжнародного антикорупційного суду. Такий суд мав би розширену юрисдикцію, що поширювалася б на високопосадовців, в тому числі на екс-президента Януковича.

– Чи на Порошенка (чинного президента України – ред.)?

– Це Ви сказали. Так, дія суду в теорії має охоплювати корумпованих високопосадовців, таких як президент, який залишається безкарним у своїй країні, бо контролює поліцію, прокуратуру та суди.

​– Як це буде працювати для України?

– Я знаю, що в Україні зараз докладають значних зусиль для створення нових органів боротьби з корупцією, залучення нових антикорупційних прокурорів та вдосконалення судової системи. Якщо ці зусилля будуть успішними, то якщо високопосадовці порушать закон, їх можна буде притягнути до відповідальності в українських судах. Можливо, в спеціалізованому антикорупційному суді, питання створення якого, наскільки я розумію, зараз вивчається.

Але якщо ці зусилля не досягнуть успіху і якщо президента, який бере хабарі та привласнює національні ресурси, не вдасться віддати під правосуддя в Україні, цю особу може переслідувати Міжнародний антикорупційний суд. Такий суд, за задумом, повинен мати експертів-слідчих з можливістю прослідкувати шлях грошей, що дозволило б експертам-прокурорам представити складні справи проти грізних юридичних супротивників; а також мати досвідчених неупереджених міжнародних суддів, які б вирішували, чи доведена кримінальна справа, і у разі, якщо так, ухвалювали б серйозний вирок.

​– Коли МАС буде створений, яким чином можна буде віддати під суд будь-якого українського високопосадовця чи будь-якого президента?

– Стандартний спосіб мав би бути такий: надати прокурорам докази того, що відбулася велика корупція. Міжнародний антикорупційний суд дивитиметься на дві речі: по-перше, чи ми маємо достатньо доказів для того, щоб починати чи продовжувати розслідування; по-друге – чи ми віримо, що доказів буде достатньо для пре’явлення звинувачення, чи ми можемо довести, що, наприклад, хабар був сплачений. А далі суд дивитиметься на судову систему України – чи спроможна вона самостійно чесно вести судовий процес, чи звинувачення можуть бути доведені, чи, наприклад, президента можна буде реально покарати, чи ні. І якщо є докази, що злочин був скоєний, але Україна не має можливості та не буде судити своїх високопосадовців, тоді справа переходитиме в Міжнародний антикорупційний суд.

– І яким буде результат для такої особи, якщо суд за кордоном вирішить, що вона винна?

– Результатом буде те, що людина сяде до в’язниці. Ймовірно, за межами України. Але це піднімає дуже важливий момент. Мета обвинувачення полягає не лише в тому, щоб покарати людину, яка порушила закон, а й у стримуванні від цього інших. І допоки не існує ймовірної загрози судового переслідування та серйозного покарання, високопосадовці України та інших країн відчуватимуть, що вони можуть порушувати закон безкарно. Ще один позитивний момент успішного судочинства полягає в звільненні впливової корумпованої людини з посади та вивільняє демократичну можливість обрати на її місце нову. І я сподіваюсь, що у вашій країні, у разі, якщо президент був би звільнений та ув'язнений, люди використали б цю можливість для обрання чесних лідерів.

– Оскільки ми поговорили про сильні сторони такої ініціативи, то які ж її слабкі сторони?

– Головний аргумент противників цієї концепції – вона неможлива. Не тому, що це погана ідея, а тому, що країни муситимуть погоджуватися з рішеннями суду, а країнами керують найсильніші корумповані клептократи, які одразу не погодяться долучитися до створення суду. Проте, наприклад, Гватемала була й є дуже корумпованою країною, але, коли впродовж певного періоду у них була чесна влада, вони запросили ООН для створення нового Конституційного суду, в якому міжнародні судді, слідчі та прокурори співпрацюють з владою Гватемали для судових процесів та покарання корупціонерів. Багато людей у всьому світі зацікавлені в цій концепції, яка все ще є новою.

​– Чи можливо почати створення суду з кількома країнами, а потім запросити долучитися інших?

– Я думаю, що не обов'язково мають бути всі країни. Це частина континууму – ви можете використовувати регіональні суди, ви можете скористатися моделлю кримінального суду, яка обговорюється для України, і, якщо корупція не зможе бути подолана нічим іншим, зрештою, вам знадобиться Міжнародний антикорупційний суд.

– Якось Ви назвали Україну «лабораторією антикорупційних реформ», чому?

– Наразі світ усвідомлює, що Україна є дуже важливою країною-показником. ЄС та США заохотили Україну створювати нові установи, наймати нових прокурорів, суддів та інших службовців. І світ спостерігає, чи може це спрацювати, бо якщо це не вдасться в Україні, якщо проблему неможливо буде вирішити у межах країни, потрібен буде міжнародний механізм забезпечення виконання законів, і це створить ще потужніший аргумент створення Міжнародного антикорупційного суду.

– Українцям слід розраховувати тільки на себе чи можна очікувати на міжнародну допомогу, як, наприклад, створення МАС?

– Українцям доведеться продемонструвати те, що багато хто вже демонструє – рішучу налаштованість боротися з корупцією у власній країні, а міжнародному співтовариству підтримувати фінансово ці зусилля. І тому я кажу, що Україна є «лабораторією антикорупційних реформ», адже потенційно – це справжній лідер. Одна з речей, яка, на мою думку, відрізняє Україну, – не те, що у вас є історія корумпованих лідерів, а те, що у вашому недавньому минулому з’явилися сміливі борці з корупцією. І навіть якщо лідери країни не поспішають створювати антикорупційний суд, народ виступить за це – члени громадянського суспільства, активісти, журналісти.

​– Щодо журналістів. Чи можлива в США ситуація, коли підтверджена інформація з доказами з'являється в журналістському розслідуванні, але офіційні ограни ніяк на неї не реагують?

– Це можливо, але це малоймовірно. В моєму кабінеті в суді США є зображення судді Верховного суду Луї Брандейса, який казав: «Сонячне світло – найкращий дезінфектор». Журналісти відіграють дуже важливу роль у боротьбі з корупцією у США, тому що отримують інформацію, яку влада потім перетворює в докази та використовує в судовому переслідуванні.

Я читаю лекції на тему міжнародної боротьби з корупцією у Гарвардському університеті. І я починаю курс із одного з ваших відеосюжетів, з вашої програми для Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший». Саме така кропітка журналістська праця викриває важливу інформацію, вказує на корупцію на високому рівні. Якби така програма, як «Схеми», транслювалася у Сполучених Штатах, це призводило б до серйозних федеральних розслідувань. Але цього не відбувається у вашій країні і в багатьох інших країнах. І це також причина, чому має бути створений Міжнародний антикорупційний суд.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: