» » » Рішення українських суддів з-за кордону для прокурорів виявилися описками (розслідування)

Рішення українських суддів з-за кордону для прокурорів виявилися описками (розслідування)

Що відбувається після гучних обшуків, проведених українською прокуратурою? Наприклад, у 2015 році прокуратура Києва провела обшук в Окружному адмінсуді столиці у справі щодо можливого ухвалення суддями судових рішень у той час, коли вони перебували не в суддівських кріслах, а на відпочинку за кордоном. Чим все закінчилось для суддів та для журналістів, які опублікували цю резонансну історію? Це з’ясовувала програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).


Рішення українських суддів з-за кордону для прокурорів виявилися описками (розслідування)16 лютого 2015 року відбулися обшуки в Окружному адміністративному суді Києва. Слідчий Київської прокуратури, який і проводить обшук, зазначав, що перевіряються факти щодо ухвалення вироків у кримінальних справах деякими суддями не в залі суду, а з-за кордону.

«Підозри у кримінальному провадженні немає, а перевіряються факти щодо винесення окремими суддями Окружного адміністративного суду міста Києва рішень, ухвал під час перебування їх за кордоном України», – зазначав тоді слідчий прокуратури Києва Юрій Катушій.

Тоді ж заступник голови Окружного адмінсуду Києва Володимир Келеберда розказав, що судді можуть ухвалювати рішення не лише зі свого – цитата – «робочого місця»: «Суддя міг підписувати рішення і зобов’язаний прийняти рішення у передбачений термін, навіть не знаходячись у службовому кабінеті, на робочому місці».



Від цих подій минуло два роки. За цей час прокуратура Києва публічно не інформувала громадськість про результати резонансних обшуків у суді. Що ж з цією справою сьогодні?

Про це програмі «Схеми» розповів очільник Окружного адміністративного суду та кандидат на крісло у новому Верховному суді Павло Вовк.

«Всі справи, які були порушені щодо суддів, щодо начебто ухвалення судових рішень за кордоном – вони були всі закриті, тому що судді не можуть ухвалювати рішення за кордоном, – каже він і на уточнення журналіста, ким закриті, додає. – Тим, хто порушив. Були закриті всі справи. Це було лише для того, щоб підірвати наш авторитет».

До слова, сам Павло Вовк – фігурант розслідування НАБУ за фактом ймовірного незаконного збагачення. До того ж, у ЗМІ інформували, що суддя Окружного адмінсуду Києва перебував у незадекларованому будинку, коли до нього з обшуком прийшли співробітники Національного антикорупційного бюро. Це сталося 26 травня цього року. За кілька місяців до цього «Схеми» повідомляли, що голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк, який претендує на посаду судді нового Верховного суду України, в 2013 році здійснював переліт до Норвегії на приватному літаку, вартість оренди якого перевищує його офіційний річний дохід.

Дізнатися у прокуратури Києва, чи справді було закрите кримінальне провадження щодо фактів ухвалення рішення суддями не в залі суду, виявилося непросто.

У відповідь на численні інформаційні запити з проханням інформувати, чи закрите це провадження, прокуратура відповіла, що «відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора». Ця відповідь за підписом начальника відділу організації прийому громадян Олени Левченко надійшла 20 лютого 2017 року.

Утім, згодом після повторних запитів, відповідь надійшла зовсім інша. Прес-служба прокуратури Києва 11 квітня 2017 року повідомила, що справу з обшуками в суді закрили вже понад рік тому: «За результатами досудового розслідування слідчим не встановлено складу злочину в діях окремих суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, у зв’язку з чим 10.11.2015 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження».

Чому прокуратура Києва надала таку різну інформацію?

На запит від програми «Схеми» з проханням прояснити ситуацію, чіткої відповіді від прокуратури Києва на це запитання отримано не було.

​«Інформація про наявність провадження чи його припинення є відкритою публічною інформацією і не охоплюється таємницею слідства. В такому випадку відмова у наданні інформації про припинення провадження не відповідає закону. І більше того, в певних випадках посилання на необхідність отримання слідчого дозволу може свідчити про введення в оману, бо складатиметься враження, що слідство і далі триває», – зазначає юрист «Центру демократії та верховенства права» Віта Володовська.

​10 суддів допустили описки у майже 50 справах?

Чому закрили кримінальне провадження щодо ухвалення рішень суддями за кордоном?

У досудовому розслідуванні фігурували 10 суддів Окружного адміністративного суду Києва, які могли ухвалювати рішення у майже 50 справах, перебуваючи за кордоном.

На запит «Схем» прес-служба прокуратури Києва повідомила, що у справі «було допитано суддів та їхніх помічників, які повідомили, що були помилково зазначені дати винесення рішень. Суддями за власною ініціативою ухвалені рішення про виправлення описок».

Якщо справа щодо ухвалення суддями рішень, перебуваючи за кордоном, закінчилася для суддів щасливо, то для журналістів, які писали про це, історія ще триває.

Журналіст Дмитро Гнап із «Громадського телебачення» інформував глядачів про численні подорожі суддів за кордон на підставі отриманих документів від джерел серед правоохоронців.

У сюжеті «Пляжний патруль» були показані численні закордонні подорожі нинішнього очільника Окружного адмінсуду Павла Вовка, судді Руслана Арсірія та інших суддів.

«Іспанія, Франція, Таїланд, Китай Греція, Куба, США, Ямайка, Гаїті, Мексика – це все Ви відвідали за кілька років. Це правда?» – запитував тоді журналіст у судді Арсірія.

Суддя запевняв, що такі подорожі – доступні: «Так, це правда. Це підтверджується тими паспортами, які слідчі просили. Ви кажете, що це багато, а я кажу, що це доступно. Це сімейні кошти».

Тоді Дмитро Гнап зіставив дати виїздів за кордон та дати рішень цих суддів і помітив, що коли рішення ухвалювалися в Києві, деякі судді в цей час могли перебувати за межами України. Так, згідно з даними ЄДРСР, 15 січня 2013 року колегія за участю Арсірія ухвалювала рішення стосовно телеканалу TVi, хоча, за даними правоохоронців, Руслан Арсірій перебував не в Києві, а десь поблизу Ямайки.

Після виходу цього сюжету журналістів почали викликати на допит. У судовому реєстрі зазначено, що кримінальну справу розпочато за заявою голови Окружного адміністративного суду на підставі доповідної записки судді цього суду Руслана Арсірія. Під час спілкування з працівниками ГО «Громадське телебачення» «останніми були пред'явленні ксерокопії аркушів журналу обліку виїздів за кордон працівників суду, яким надано допуск до державної таємниці».

«Образилися вони, що ця інформація була розголошена в моєму розслідуванні. Військова прокуратура порушила кримінальне провадження, і мене кілька разів допитували як свідка по цьому провадженні – де я отримав цю інформацію, хто мені її передав, з якою метою я її використовував, чи розумів я, що ця інформація з обмеженим доступом. Я у відповідь прокурорам, слідчим заявив, що свої джерела, посилаючись на Конституцію України, я не здаватиму, оскільки як журналіст маю таке право охороняти свої джерела. По-друге, ця інформація стосується не особистого життя суддів, а може містити значний суспільний інтерес», – пояснює Дмитро Гнап.

Військова прокуратура наприкінці минулого року закрила цю справу щодо фактів незаконного поширення співробітниками Служби безпеки конфіденційної інформації з обмеженим доступом, утім, адвокати суддів через Печерський районний суд Києва домоглися поновлення цієї справи.

У військовій прокуратурі вже чекають на рішення суду, щоб відновити досудове розслідування, яке вони закрили торік.

«На даний час провадження рахується закритим. При надходженні з суду матеріалів кримінального провадження і завіреної ухвали судді нами буде внесено відповідні зміни в Єдиний реєстр досудових розслідувань і розпочато заново кримінальне провадження. Далі факти будуть знову досліджені, які судом вказувалися про підстави скасування постанов слідчого», – пояснив журналістам «Схем» заступник військового прокурора Київського гарнізону, підполковник Олександр Андрущенко.

Гучний обшук прокуратури Києва в Окружному адміністративному суді щодо фактів нібито ухвалення рішень суддями, які перебували в цей час не в Україні, завершився тихим закриттям справи через 9 місяців.

Прокуратура Києва на інформаційні запити надавала, схоже, недостовірну інформацію, помилкову або ж просто вводила в оману, інформуючи через рік після закриття справи про те, що триває досудове розслідування. Водночас кримінальне провадження, відкрите на підставі інформування журналістами про подорожі суддів, не завершене і має невдовзі поновитися через скарги суддів, яких згадували в сюжеті журналісти-розслідувачі.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: