Зниклі з радарів: як українські судна «загубилися» в окупованому Криму » Укроп UA - Гостро про головне
 » » » Зниклі з радарів: як українські судна «загубилися» в окупованому Криму


Зниклі з радарів: як українські судна «загубилися» в окупованому Криму

Після анексії в кримських портах залишилася низка торгових, пасажирських і вантажних суден, що належать українським відомствам. Прокуратура Одеської області говорить, що встановила підозрюваного в захопленні 2014 року морського плавкрана «Чорноморець-27», який перебуває на балансі «Адміністрації морських портів України». Що це за об'єкт і скільки ще суден «націоналізувала» нинішня «влада» півострова, з'ясовували Крим.Реалії.


Зниклі з радарів: як українські судна «загубилися» в окупованому Криму«Націоналізацію» плавучого крана «Чорноморець-27» в прокуратурі Одеської області кваліфікували за частиною 2 статті 278 Кримінального кодексу України (викрадення або захоплення морського чи річкового судна за попередньою змовою групою осіб). Санкція статті передбачає позбавлення волі від п'яти до восьми років.

У захопленні плавучого крана підозрюють екс-голову державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт».

«Група озброєних осіб вимагала залишити судно»

Слідство встановило, що 2014 року за вказівкою колишнього керівника Ялтинського морпорту на баланс підприємства незаконно був узятий самохідний плавкран «Чорноморець-27» з портом прописки в місті Південне Одеської області. На момент анексії Росією українського Криму плавзасіб перебував у Ялті. «Сам плавзасіб, пришвартований в порту Ялти, заблокували буксиром, що унеможливило його рух, а всю команду, погрожуючи розправою змусили зійти на берег», – йдеться в повідомленні прокуратури Одеської області.

За словами прокурора області Олега Жученка, екіпаж «Чорноморця-27» намагався чинити спротив, але в підсумку був змушений виконати вимоги загарбників.

«За наказом тодішнього керівника морського порту «Ялта», група озброєних осіб зайшла на буксир і зажадала від екіпажу покинути судно й передати його окупантам. Екіпаж спочатку не піддався командам і чинив жорсткий спротив. Однак змушені були відступити після погроз викликати на борт «самооборону Криму». Відповідно, у подальшому судно незаконно поставили на баланс до реєстру ялтинського порту вже окупованого Криму», – розповів він.

Колишній директор морпорту потім звернувся до підконтрольного Росії Господарського суду Криму з позовом про визнання права власності Ялтинського порту на це судно.

Цими діями, за інформацією українського слідства, Україні завдано збитків у розмірі 11 мільйонів гривень. У таку суму оцінений плавкран «Чорноморець-27».

Прокуратура Одеської області отримала постанову суду про затримання екс-начальника ялтинського порту для застосування до нього запобіжного заходу – утримання під вартою. Підозрюваного оголосили в розшук.

Про кого саме йдеться, сказати складно – його ім'я в прокуратурі не називають. Починаючи з 2013 року в Ялтинському морському порту один за іншим змінювалися керівники. 2013 року держпідприємством керував Олександр Котовський, якого називали ставлеником старшого сина президента-втікача Віктора Януковича – Олександра Януковича. Пізніше Котовський пішов на підвищення, а портом став керувати його заступник Андрій Орлов. За інформацією реєстру підприємств та організацій України, з грудня 2013 року директором порту призначений Вадим Ткаченко.

Після анексії Росією українського Криму порт очолив Дмитро Петров, який раніше працював у Ростовській області сусідньої Росії. Згодом російська ФСБ порушила стосовно нього кримінальну справу за частиною 1 статті 201 Кримінального кодексу Росії (зловживання повноваженнями). За версією російського слідства, дії Петрова привели до недоотримання портом майже 6,5 мільйона рублів прибутку від здачі теплохода «Петро Лідов» у фрахт. Про подальшу долю директора порту в місцевих ЗМІ не повідомляється.​

Де «Чорноморець-27»?

Доля українського плавучого крана «Чорноморець-27» також не до кінця зрозуміла. За інформацією Міністерства інфраструктури України, плавкран був збудований 1980 року в Севастополі. Його вага становить понад 1 тисячу тонн, довжина – 38 метрів, ширина – 20 метрів, водотоннажність – 974 тонни. Він призначений для навантаження-розвантаження суден, робіт з поглиблення дна, будівельних робіт тощо.

​Класифікаційні документи, видані «Чорноморцю-27» ще до анексії Росією українського Криму, дійсні до 2018 року. Хоча у російських базах він уже позначений як «російський» плавзасіб.

У той же час у міжнародній базі цей плавкран значиться як українське судно. Щоправда, з пропискою в Іллічівську, а не в Південному, як повідомляє прокуратура Одеської області.

Місце, де перебуває плавкран зараз, наразі невідоме. У ялтинському порту ми його не виявили. У міжнародній базі MarineTraffic, що фіксує пересування суден, останні відомості про місце перебування плавучого крана датовані 2015 роком. Тоді він перебував не в Ялті, а в порту «Керч».​

​Загублені в Криму

«Чорноморець-27» – не єдине українське судно, яке присвоїла підконтрольна Росії кримська «влада». У розпорядженні Крим.Реалії опинився перелік орендованих українських суден, які під час анексії півострова перебували у кримських портах. У переліку – понад три десятки суден, призначених для торговельних, пасажирських і вантажних цілей, а також судна спецпризначення і флоту обслуги. Їх задіяли в обслуговуванні вже підконтрольних Росії кримських портів.

Найбільша кількість таких суден розташовувалися в порту «Керч». Тут «націоналізували» пасажирське судно «Аргус» 1977 року побудови, чотири буксири – «Бриз», «Сирена», «Айдар» та «Сокіл», чотири баржі, два водолазних і два лоцманських судна, плавучий кран «ПК-80», збирач лляльних вод «Збирач-311», нафтосміттєзбирач «МНМС-46» і наливне судно «Акватрейдер».

У порту «Севастополь» залишалися дев'ять суден: двоє роз'їзних суден (призначені для перевезення не більше ніж 12 пасажирів) «УКЛ 0030К» і «СВУ 0064К», троє нафтосміттєзбирачів і збирач лляльних вод (забруднених нафтопродуктами) «ПС-379», одне лоцманське судно «Лоцман», пасажирське судно «Тамань» і судно спецпризначення «Криштальний» – службовий катер порту.

У порту «Феодосія» 2014 року зперебували три українських судна: нафтосміттєзбирач «МНМС-46», збирач лляльних вод «ПС-386» і пожежне судно «Впевнений».

У ялтинському порту, окрім «Чормонорця-27», залишалися українське службове судно «Чайка» і нафтосміттєзбирач «МНМС-83».

Також в кримських портах перебували п'ять лоцманських суден, раніше орендованих у «Адміністрації морських портів України»: «Моторний», «Алмаз», «Морський-2», «ЛК-102» і «ЛК-88». У базі MarineTraffic місцем перебування цих суден зазначені порти Феодосії і Керчі. Але остання інформація про них теж датована 2015 роком. Де ці судна тепер і в яких цілях використовуються – достовірно невідомо.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: