» » » Нічний кошмар чиновників: стартує друга хвиля є-декларування

Нічний кошмар чиновників: стартує друга хвиля є-декларування

Представництво ЄС в Україні розкритикувало нові законопроекти щодо електронного декларування та аудиту НАБУ. На думку голови представництва Хюга Мінгареллі, перший з них дозволить приховувати доходи керівників державних підприємств, а другий – не допустить до перевірки діяльності антикорупційного бюро міжнародних експертів. Про небезпеку уникнення відповідальності за можливі зловживання у випадку ухвалення згаданих законів, говорять і українські експерти, зокрема у «Центрі протидії корупції». Між тим, зараз триває друга хвиля подання декларацій, під яку підпадає більш ніж мільйон чиновників, і в уряді вже висловлюють незадоволення щодо її перебігу.


Нічний кошмар чиновників: стартує друга хвиля є-декларуванняПро стурбованість щодо можливого послаблення боротьби з корупцією в Україні посол ЄС Хюг Мінгареллі висловився у Twitter. Йдеться про законопроекти 5430 і 5672 – про посилення громадського контролю у сфері антикорупційної діяльності та щодо визначення посадової особи публічного права, ініційовані групами депутатів із різних парламентських фракцій.

Із цією думкою категорично не погоджується один із авторів законопроекту про НАБУ депутат від «Батьківщини» Ігор Луценко. На його думку, діяльність антикорупційного бюро обов’язково потрібно перевіряти, але хто це повинен робити – питання суверенітету України.

«Є купа повноважень з приводу цих-от новостворених органів, які зав’язані на іноземних представниках. У Єврокомісії точно повно російських лобістів там. Тобто фактично неконтрольовані нами люди, які не мають жодного стосунку до України і ніяких обов’язків перед Україною, тим не менш, вони можуть впливати на державну політику України. Я вважаю, що цю ситуацію треба якось контролювати, мінімізувати», – каже Луценко.

Що ж до другого законопроекту, який дозволяє державним підприємствам обирати, хто у них є посадовою особою, яка має подати декларацію, то тут думки ініціаторів розділились. Зокрема, позафракційний депутат Дмитро Добродомов вирішив відкликати свій підпис.

«Там є дуже правильні і слушні речі. Але деякі речі є передчасними, тому що зараз йде «друга хвиля» електронного декларування, треба подивитися, що і як працює, – пояснює депутат. – Саме тому сьогодні, проаналізувавши (законопроект – ред.) і переговоривши із громадськими активістами, я особисто вирішив, що я свій підпис відкликаю від нього. Потім – так, можна до цього повернутися, але тільки після того, як пройдуть всі етапи е-декларування і, що важливо, перевірки. Тут я згоден: ми трохи поставили воза перед конем».

В інших пунктах, за словами Добродомова, законопроект є правильним і чітко регламентує, хто, що і в якому порядку має декларувати. Сам він, розповідає депутат, під час подання декларацій подавав до Національного агенства з питань запобігання корупції кілька десятків запитів щодо роз’яснень і не на всі отримав відповіді.

Ще один автор згаданого законопроекту депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олег Барна, який входить до парламентського антикорупційного комітету, впевнений, що цей документ потрібен саме у теперішній його редакції – тому що, якщо перевіряти всіх, на це потрібен дуже великий ресурс.

«Треба розділити посади, які є адміністративно-розпорядчі і адміністративно-господарські. Людина, яка не задіяна у розподілення фінансових потоків, вона не є така, що повинна декларацію заповнювати», – вважає Барна.

Всі ключові справи Національного антикорупційного бюро стосуються державних підприємств, зауважує голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.

«Для прикладу, 1 мільярд 600 мільйонів гривень у нас вкрали на Державній зерновій продовольчій компанії. І таких випадків – десятки. Це говорить про те, що народні депутати хочуть допомогти людям, які живлять їхні партійні каси, уникнути декларування. Бо коли державні підприємства крадуть, то вони крадуть не тільки для своїх політичних босів, а й для себе так само – і це буде одразу видно в деклараціях. Тому цей закон (щодо визначення особи публічного права – ред.) є не просто шкідливим, він значно знижує антикорупційний ефект всієї реформи. І мене дивує, що аж семеро представників коаліції підписалися під цим документом», – каже він.

Сам законопроект написаний чудовим корпоративним юристом: «шкідливі» зміни так майстерно вписані у його текст, що із семи авторів суть розуміє максимум двоє, вважає Шабунін.

А загалом, на думку активіста, основна проблема процесу електронного декларування доходів чиновників в Україні – не в поданні, а в перевірці декларацій Національним агентством з питань запобігання корупції.

«Вони не перевірили жодної декларації. Ви чуєте? Жодної декларації, заробляючи по 250 тисяч гривень в місяць, ці люди не перевірили», – каже Шабунін.

Окрім того, до другого етапу електронного декларування НАЗК виявилось технічно неготовим, говорить виконавчий директор українського представництва Transparency international Ярослав Юрчишин. Відповідно, за його словами, з різних регіонів надходить інформація про те, що чиновники, які хочуть подати декларації, днями не можуть зайти в реєстр.

«Стосовно ж першої хвилі декларування, учасники якої мають до 1 квітня ще раз продекларуватися, НАЗК фактично не виконує своїх функцій, тобто не здійснює перевірки декларацій, бо досі не спромоглося затвердити порядок повної перевірки декларацій, тобто необхідний документ, який встановлює правила, інформацію, яка перевіряється, послідовність перевірки», – зауважує Юрчишин.

«Занадто амбіційний закон»

Електронне декларування розглядалося серед питань на засіданні уряду на початку лютого. Голова НАЗК Наталія Корчак говорить про те, що 2014-го року ухвалили «занадто амбіційний закон», де було вказано широке коло декларантів.

«Ніхто не врахував військовий конфлікт, ніхто не врахував, що є певна категорія осіб, яка не може відкрити свої декларації в силу того, що існує небезпека витоку інформації. Є коло осіб, яке, можливо, зараз і не мало подавати декларації. Це на рівні районних центрів, шкіл», – заявила чиновниця.

Між тим, Корчак пообіцяла провести додаткове технічне оснащення реєстру реєстр до 15 лютого.

За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, цього року у державному бюджеті передбачено 65 мільйонів на технічну модернізацію НАЗК, і цього, на думку глави уряду, «більш ніж достатньо» для того, аби налагодити процес.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: