» » » Інтрига сезону: нові баталії мовного питання

Інтрига сезону: нові баталії мовного питання

Коли Верховна Рада розпочне шосту сесію у лютому, на депутатів чекають нові баталії щодо мовного питання. Уже зареєстровано паралельно три законопроекти про державну мову і механізми її захисту. Вони передбачають майже повну українізацію медіа-простору, книговидання, кінематографа, реклами та культурного простору. І хоч законопроекти ще не пройшли парламентських комітетів і першого читання, дискусії щодо змісту не вщухають. Думки пересічних українців, експертів та користувачів соцмереж щодо цього розділились.


Інтрига сезону: нові баталії мовного питанняПарламентські комітети отримали на опрацювання три подібних законопроекти: «Про державну мову» (№5670), «Про мови в Україні» (№5556) », «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні» (№5659)». Кожний із них містить низку дискусійних норм, що викликали бурхливе обговорення у соцмережах.

Об’єднує ж їх спільне завдання, йдеться у пояснювальних записках: захистити й поширити українську мову. Усі вони визначають, що людина повинна засвідчити знання державної мови для набуття громадянства. Українська визначається мовою функціонування державних структур, Збройних сил, освітніх закладів будь-якого рівня. У галузях культури, спорту та медіа також встановлюється або ж стовідсоткове, або ж квотне поширення державної. Вирізняються законопроекти тим, хто і яким чином регулюватиме порушення мовного законодавства, а також до якої міри українська має стати основною мовою.

Микола Княжицький уже заявив, що очолюваний ним комітет із питань культури і духовності опрацює всі три документи та «запропонує адекватний проект».

«Конфліктної ситуації між авторськими колективами немає і не буде. Суперечливі моменти стосуються регулювання медіа, культури, книговидання, вживання комп'ютерних програм», – написав він на своїй сторінці у Фейсбуці.

​Цей законопроект має реалізовувати 10-у статтю Конституції – Шамайда

Найрезонансніший із варіантів – законопроект «Про державну мову» (№5670), над яким працювала велика експертна група та під яким підписались 33 депутати, серед них Ганна Гопко, Ірина Подоляк, Вікторія Войціцька. В основі – досвід мовної політики Франції, Польщі та Латвії, розповів Радіо Свобода один зі співавторів тексту й координатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.

У законопроекті все спрямоване на те, щоб гарантувати 10-у статтю Конституції та допомогти українцям отримувати інформацію і послуги державною мовою, каже він. Зокрема, визначене коло осіб, які зобов’язані вільно володіти українською. Йдеться про перших осіб держави, очільників ключових відомств, депутатів, держслужбовців усіх рівнів та дипломатів, суддів, медпрацівників. З часом усі перелічені особи повинні будуть скласти іспит на знання мови в Центрі української мови.

Від дитсадочка до аспірантури мовою освітнього процесу стане українська. Це ж стосується і наукового процесу та питань культури: зокрема, театральні вистави іноземною мовою «у державному чи комунальному театрі супроводжується субтитрами державною мовою».

Телеканали та радіостанції, передбачає законопроект, мають здійснювати мовлення державною. Якщо ж хтось із, скажімо, гостей ефіру говорить російською, мовник зобов’язаний надати синхронний переклад. І, щонайменше, кожна друга книжка у книгарні має бути українською мовою. Мовою публічних заходів є державна мова, це стосується також обслуговування споживачів.

Для того, щоб запровадити нові правила, законопроект передбачає перехідний період.

«Закон набуває чинності через два місяці після опублікування, але норми, які стосуються книговидання, преси, набувають чинності через рік, через два роки. Деякі через шість місяців», – пояснює Шамайда.

На суржик закон не поширюватиметься, запевняє він.

«Люди говорять живою мовою, і ніхто людей не може за це переслідувати. Більше того, я вам скажу, законопроект взагалі не регулює питання розмовної мови», – каже він.

За вимоги та стандарти, згідно з цим законопроектом, відповідатиме Національна комісія зі стандартів державної мови. За дотримання мовної політики та, відповідно, санкції після її порушення, відповідатимуть мовні інспектори. На думку співавтора Шамайди, ці нові для України інстанції та посади слід запроваджувати, адже закон ефективний лише тоді, коли є механізми контролю. Саме ці органи також повинні будуть штрафувати тих, хто порушуватиме мовну політику. «Зрозуміло, що штрафи повинні бути великими», – додає він.

Порушуєте мовну політику – чекайте в гості інспектора?

Розвитку української в державі слід сприяти, і законопроект «Про державну мову» містить деякі слушні норми. Утім, із документа «випирає совкове переконання авторів, що держава має бути скрізь, де живе і діє українське суспільство. Таку думку із критикою найбільш дискусійних моментів документа опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці Олексій Панич, член наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії, філософ та культуролог.

Зокрема, стаття 18 законопроекту передбачає, що мовою науки в Україні є державна мова, а «за згодою вченої ради наукове видання може публікуватись офіційними мовами ЄС».

«Тобто, наукову статтю, наприклад, російською мовою, від моменту ухвалення цієї норми, в Україні буде опублікувати неможливо. Заборонено законом (!). Мало того: американською англійською також – бо офіційною мовою ЄС є англійська Великої Британії, Ірландії та Мальти», – йдеться в його повідомленні.

А в статті 19 йдеться про те, що «кінотеатри можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням українською мовою. Сумарна кількість сеансів демонстрування таких фільмів не може перевищувати 10% від загальної кількості сеансів демонстрування фільмів у кінотеатрі на місяць».

«Тобто, в Україні в принципі неможливо буде організувати «кінотеатр іноземних фільмів», де всі фільми йдуть мовою оригіналу з субтитрами. Ні, шановні: не більше 10% сеансів. Решту часу мусите крутити таке кіно, щоб українська звучала, а іноземна ні», – коментує Панич.

У статті 58 згадується, що «уповноважений із захисту державної мови ухвалює рішення про здійснення мовного інспектування на підставі скарги особи або за власною ініціативною».

«Тобто, якщо, не дай Боже, в якійсь-то організації неправильно користуються українською мовою, не дотримуючись встановлених стандартів, і хтось на це поскаржився, чекайте в гості інспектора, який має право бути присутнім на засіданнях ваших керівних органів, буде все слухати, записувати, а потім складе акт», – трактує статтю законопроекту експерт.

Та заява Миколи Княжицького, що всі три законопроекти переглядатимуться і з них вийде один компромісний варіант, обнадіює, сказав Олексій Панич у коментарі Радіо Свобода.

«Цей проект точно не залишиться у такому вигляді, як є. От моє завдання було прокреслити деякі «червоні лінії», і так, щоб це, кому потрібно, прочитали. От голова комітету прочитав. Він у мене в стрічці відзначився короткою реплікою», – сказав Панич.
Пікет Конституційного суду України, який розглядає питання щодо конституційності «мовного закону» Ківалова-Колесніченка. Київ, 13 грудня 2016 року

Пікет Конституційного суду України, який розглядає питання щодо конституційності «мовного закону» Ківалова-Колесніченка. Київ, 13 грудня 2016 року

На тлі цієї дискусії залишається невирішеним питання «закону Ківалова-Колесніченка». Він досі розглядається у Конституційному суді на предмет відповідності основному закону України. І цей мовний закон 2012 року суперечить запропонованим змінам.

(Виступ на засіданні Конституційного суду України директора Інституту української мови, професора Павла Гриценка)

Гайдай: «Багато активістів зацікавлені піднімати мовне питання будь-коли»

На думку політолога, директора аналітичного центру «Політика» Миколи Давидюка, активне привернення уваги до мовного питання – стара для України технологія, яка дозоляє маніпулювати населенням.

«Закладається дуже багато спекулятивних речей через те, що немає економічного зростання, немає реальної видимості і відчуття реформ. Політичні партії і влада як така розуміють, що треба зайняти населення якимись іншими питаннями. Тому вони будуть намагатись переключитись на старі мовні теми», – вважає він.

Інший варіант – масоване повернення до мовного питання може бути підготовкою до позачергових парламентських виборів, припускає він. Таким чином, прокреслюється звичний поділ на «західні» та «східні партії», говорить Давидюк.

За бажання, будь-що можна назвати політичною технологією, однак українське суспільство часто бачить інформаційні маніпуляції там, де їх немає, говорить політтехнолог Сергій Гайдай.

«Я знаю багато активістів, які зацікавлені піднімати мовне питання будь-коли, незважаючи на те, чи прикривають вони щось цим. Просто так налаштований наш мозок, що нам здається, що ніщо не відбувається саме по собі, за всім стоїть чийсь задум», – говорить він.

Три мовних законопроекти зареєстрували в один період, і який вигляд матиме фінальна версія, стане зрозуміло лише після 7 лютого, коли Верховна Рада повернеться до роботи.

Соцмережі про мовні закони: від «перемоги» до «зради»

Багато обговорень мовні законопроекти викликали і в користувачів соцмереж. Частина користувачів реагували позитивно чи з гумором:

Та є й ті, хто бачить у запропонованих варіантах документів багато недопрацювань:

Дехто, натомість, спробував проаналізувати, що може стояти за такими законодавчими ініціативами:

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: