» » » Міністр настрою: Омелян про досягнення на посаді

Міністр настрою: Омелян про досягнення на посаді

Через корупційні скандали і тиск на команду міністра з боку того самого 1% декілька разів поривався піти у відставку ще попередній керівник Мінінфраструктури Андрій Пивоварський. Для його наступника, Володимира Омеляна, який був членом команди Пивоварського, нічого не змінилося. Майже нічого. Як відомо, потрапив Омелян в новий уряд за квотою "Народного фронту". Які задачі перед міністром ставлять головні функціонери партії, можна тільки здогадуватися.


Міністр настрою: Омелян про досягнення на посадіЗа словами народного депутата Сергія Лещенка, куратором усіх міністрів із кошика "НФ" є голова МВС Арсен Аваков. Більше того, за інформацією нардепа, наближені до Авакова люди стали "смотрящими" в портах.

Загалом Омелян припускає, що на базі певних держпідприємств працюють корупційні "моделі", але, на його думку, зламати їх "за одну ніч" неможливо. Чому? І де в цьому процесі бачить себе Омелян?

Більш детально про це в 1,5-годинному інтерв'ю, яке відбулося цього тижня у вівторок, одразу на наступний день після викрадення голови департаменту енергозбереження "УЗ" Валерія Людмирського, якого досі не знайшли.

— Ми б хотіли почати з жахливої події, яка сталася напередодні: з викрадення голови департаменту енергозбереження Валерія Людмирського. З чим ви пов'язуєте це викрадення? З його професійною діяльністю?

— Гадаю, що так. Більше того, у мене майже немає сумнівів, що це пов'язано з його роботою. Це загальна проблема всіх державних підприємств.

Безумовно, "Укрзалізниця" як одна з найбільших державних монополій посідає тут чільне місце не тільки за cash flow, кількістю працівників, а й за корупцією.

Цей інцидент дуже неприємний, і мене це дуже хвилює. Спочатку у нас аварії напідпитку, потім ці викрадення. Перед тим, тиждень тому, була загадкова смерть заступника Людмирського — від удару струмом удома.

— Ви вважаєте, що ці речі можуть бути пов'язані?

— Очевидно ці речі між собою не пов'язані, але є теорія випадкових речей: якщо трапляється щось одне, то обов'язково трапляється зразу наступне й наступне. Це є одним з доказів того, що "Укрзалізниця" потребує кардинальної реформи. Багато процесів непідзвітні суспільству, і нам треба це швидко виправляти.

— А до чого тут ситуація з водієм напідпитку?

— Ні, вони між собою не пов'язані. Просто мені як міністру неприємно, що "Укрзалізниця" в черговий раз потрапляє в об'єктив преси і суспільства не якимись здобутками чи позитивними речами, а такими моментами, які ганьблять.

— Ви обговорювали це з керівником "Укрзалізниці" Войцехом Бальчуном?

— Ми з ним листувалися. З цього приводу він сьогодні буде у мене. Обговоримо і цей інцидент, але є глобальні речі, які стосуються реформи "Укрзалізниці".

Я хочу нарешті отримати план дій реформування з чіткими дедлайнами, щоб я розумів, хто чим займається, в які терміни. Щоб потім ми не говорили загальними деклараціями, а чітко йшли крок за кроком так, як воно має бути.

— Плану дій ще нема?

— План дій наразі є у вигляді презентації, яка була його презентацією як кандидата на очільника "Укрзалізниці" під час конкурсу. Вона зараз зазнала певних модифікацій, посилення окремих фрагментів, але цілісного плану дій я досі не бачив, хоча вимагаю його уже другий місяць поспіль.

— Прийшовши в міністерство, ви казали, що будете змінювати відомство. Чому ви відмовилися від колишньої моделі, і які в неї були недоліки?

— 2015 рік був роком виходу з кризи. Наші першочергові зусилля, коли ми працювали з Андрієм Пивоварським (попередній міністр інфраструктури. — ЕП), були спрямовані на зупинку негативних тенденцій. Деякі — зупинили, деякі — ні.

Цей рік я хочу присвятити перебудові системи. У нас є помилкове враження, що кожного разу ми повинні призначати в уряд якихось героїв, де кожен міністр — це унікальна особистість, яка вирішить все.

Це неправильний підхід, особливо для системи державного управління. Має бути чіткий і зрозумілий алгоритм роботи. Він має бути прозорим, і хто б там не був нагорі, це абсолютно не матиме значення, якщо система функціонуватиме як ціле. Саме цьому я хочу присвятити свою діяльність цього року.

Ми абсолютно змінили підхід до роботи самого міністерства. Я розумію, що ті корупційні моделі, які існують навколо міністерства, мені не вдасться зламати протягом однієї ночі, бо, на жаль, правоохоронна система повністю інфантильна, а судова система тільки перебудовується.

Я відійшов від галузевого напрямку в роботі міністерства. Ми сконцентрувалися на чітких пріоритетах. В першу чергу, це корпоратизація ключових галузей, а не тільки "Укрзалізниці". Ми розпочали реформу морського, річкового, автодорожнього комплексів. Постараємося внести зміни в авіаційну галузь.

У нас нема ресурсів сформувати команди, які не будуть піддаватися корупційному впливу на кожному підприємстві, яких понад 3 тисячі. У Міністерстві інфраструктури таких понад 200.

Третій напрям — це боротьба з корупцією. У нас є відділ з боротьби з корупцією і управління аудиту, які займаються формальними речами — шукають чи 5 тис грн перевитрат чи неправильно оформлені документи. Ми хочемо замість цього стандартного радянського підходу створити Інтернал Оверсайт Юніт, так, як це працює у міжнародних організаціях, ми навіть не кажемо про держави Заходу.

Цим у мене займається досвідчена, фахова людина — Юрій Лавренюк. Він відомий і серед громадськості. У нього є фахова освіта і досвід роботи в правоохоронних органах. Він працював у мене позаштатним радником в міністерстві, був позаштатним радником Пивоварського.

Фактично, це три ключові напрями, на яких ми зараз концентруємо свою діяльність: реформа, приватизація і боротьба з корупцією.

— Однією з умов, яку ви ставили перед тим, як очолити міністерство, була умова про усунення політичного тиску. Ваша вимога виконана?

— Я був би наївний, якби очікував, що його не буде, чи якби став у позу "я буду міністром тільки за відсутності тиску". Я розумів, на що йду. Тиск в межах норми.

— Що це значить?

— Тиск присутній з усіх боків, кожен має своє бачення. Інколи це просто на рівні "хочу — не хочу" або "тут непогана людина, подивися на неї".

Бувають делікатні прохання. В 1% випадків людина дійсно фахова, цікава, з нею можна працювати. У 99% доводиться терпляче пояснювати, що, на жаль, компетенція людини не відповідає її амбіціям або бажанням якихось людей.

— Мета — поставити людей на "потік"?

— 50 на 50. Часто бувають родинні або дружні зв'язки. Тобто люди сидять без діла, їх хочуть десь прилаштувати, щоб вони хоч чимось займалися.

50%, безумовно, так. Міністерство інфраструктури — це ресурсне міністерство. Для багатьох узагалі незрозуміло, навіщо було призначати якогось божевільного реформатора, який буде щось змінювати, коли воно все, в очах низки людей, працює досконало, і можна розтягувати гроші по приватних кишенях.

Тим не менше, вдається говорити і з тими, і з тими, вдається поки що переконувати. Іноді тиск переходить межі, і доводиться жорстко пояснювати: вибачте, я прийшов займатися не схемами, а роботою. Якщо ви хочете мати "схематозників", тоді міняйте міністра, і нехай він виконує ваші побажання.

— Як часто ви ходите на засідання фракції "Народного фронту", і як фракція впливає на вашу роботу?

— Фракція допомагає. Я стараюся регулярно спілкуватися з депутатським корпусом. Безумовно, "Народний фронт" — це питання №1, бо це фракція, яка мене делегувала. У мене вже були зустрічі з "Самопоміччю", з багатьма депутатами з БПП, Радикальної партії, БЮТ, особливо з так званим прогресивним крилом, яке належить до "Єврооптимістів", ми з ними спілкуємося тісно.

Це частина моєї роботи. Нам необхідно робити багато змін на законодавчому рівні, а це депутатські голоси. Це моє вміння їх переконати, мотивувати.

Сподіваюся, восени ми таки будемо мати низку законів, необхідних для галузі. Вони потрібні не особисто для Омеляна чи для якоїсь людини. Вони потрібні для країни. Я їм теж пояснюю, що ми вперше відходимо від схем, персоналізованих законопроектів під ту чи іншу компанію. Ми маємо абсолютно рівний підхід.

Наприклад, з дорожнім фондом ми пропонуємо створити наглядову раду. Можливо, мені як міністру було б вигідно не мати її взагалі, а керувати галуззю в ручному режимі. Я свідомо йду на цей крок, щоб наглядова рада складалася і з урядовців, і з народних депутатів, і з громадських експертів.

Це три компоненти, які наглядатимуть за тим, що бюджетні гроші, гроші платників податків, розподілялися справедливо, прозоро і витрачалися ефективно.

— Повернімося до ролі "Народного фронту". Близько місяця тому народний депутат Сергій Лещенко писав, що міністрів, які потрапили до уряду за квотою НФ, курує глава МВС Арсен Аваков. Він начебто розставляє "наглядачів" на певних напрямках. Там фігурували прізвища Ігоря Котвіцького і Сергія Фаєрмака. Наскільки ви залежні від рішень Авакова?

— З Аваковим у мене абсолютно нормальні, рівні стосунки. З його боку, що мені приємно, немає жодного тиску. Є дискусія. Безумовно, є питання, які нам треба погоджувати у фракції. Тоді в дискусії беруть участь Аваков, Яценюк, інші міністри за квотою НФ, але вони стосуються не бізнес-питань, це я вам гарантую.

Про інших людей я чув, але з ними не зустрічався в контексті якихось бізнес-проблем. Я чув про Фаєрмака, знаю його завдяки попередній роботі, але одним з перших моїх питань було питання реформи Адміністрації морських портів України.

Я отримав карт-бланш після розмови, коли я навів фахові аргументи, що в такому стані Адміністрація морських портів існувати більше не має права, що це тягар на шиї морської галузі. Я отримав підтримку, і ця реформа буде зроблена 2016 року.

Якби там була чітка вертикаль, то мені б сказали: "Хлопче, ти роби реформу всюди, крім цього місця, туди краще не лізь". Ви самі зможете подивитися: якщо мені це вдасться, значить, багато з цих зауважень не мають під собою підґрунтя.

— Але ж реформа відбувається не відразу.

— Безумовно, я це теж розумію і я це також говорю публічно. Поки реформа не завершена, я не готовий нести відповідальність за людей, які були призначені до мене. Після реформи, коли ці люди будуть призначені за підсумками відкритого конкурсу, я готовий звітувати суспільству, чим вони займаються.

— Ви таким чином намагаєтеся зняти з себе відповідальність за "наглядачів" в портах", яких згадують нардепи і учасники ринку.

— Я не можу зняти з себе відповідальність, бо я міністр. У будь-якому разі я щосекунди несу відповідальність за те, що відбувається в галузі. Просто морально я розумію, що я цих людей не призначав. Хтось з них професійний, хтось напівкорумпований, хтось корумпований тотально, але це їх особисте рішення.

Про речі, які відбуваються в галузі, я відверто розповідаю і в НАБУ. Якщо комусь з правоохоронних органів цікаво, то ми також маємо дискусію.

З першого дня я запросив СБУ, МВС, прокуратуру і сказав: "Хлопці, всі двері відкриті. Будь ласка, кого хочете, делегуйте радниками до мене". Вони беруть участь в усіх засіданнях при відпрацюванні всіх рішень. Я не хочу мати жодної корупційної складової в підсумковому варіанті тих пропозицій, які ми готуємо.

— У своїх перших інтерв'ю ви казали, що готові поставити намет у Раді. Вам вдалося налагодили роботу з парламентським профільним комітетом?

— Робота йде. Там теж непростий баланс інтересів. У нас країна особлива: всі говорять про реформу, інколи комусь відверто треба про неї говорити, але всі тримають цей дискурс, бо він затребуваний.

— З головою транспортного комітету Верховної Ради Ярославом Дубневичем часто говорите про реформу?

— На засіданнях комітету під стенограму, звичайно, часто.

— А неформальні зустрічі бувають, де він може вас попросити, наприклад, призначити потрібну йому людину у Львівський аеропорт?

— Стараюся уникати зустрічей по ресторанах чи місцях, не пов'язаних з роботою. Бувають варіанти, коли не можу відмовити, тоді пропоную співрозмовнику погуляти в парку, подихати повітрям, і це переводить людей в іншу тональність. Але 95% таких зустрічей відбувається на роботі. Це людей трошки засмучує, але...

— Що просять взамін парламентарі профільного комітету?

— Мені схем не пропонують. Вони розуміють: сенсу продовжувати розмову нема, бо реакція у мене завжди доволі нервова. Ми просто припиняємо розмову, коли починається така тематика. Максимум, що мене можуть попросити, — десь щось нормально функціонує, і там, буцімто, не треба шаблею махати.

— Вони просять на конкретних підприємствах не чіпати керівників?

— Просять на окремих підприємствах. Буває, ти кажеш: "Хлопці, це ж відверта корупція, в кращому випадку — неефективне використання державних грошей і неправильна організація роботи". Мене запевняють, що ні, там мотивація інша, треба побачити всю картинку, насправді там все чесно і прозоро, просто складна ситуація, в країні війна — йдуть загальні фрази. Доводиться говорити.

На жаль, 80% часу мені доводиться проводити в переговорах, пояснювати, що реформи — це не страшно, що призначення незалежних переможців конкурсів — не трагедія для країни, а крок уперед, що модернізація галузі необхідна, залучення закордонних стратегічних інвесторів — це вкрай важливо для держави.

А те, що ми хочемо віддати все в приватні руки місцевих князьків, — це руйнація.

Це дає результат, тому я продовжую. Іншого варіанту не маю, тому що інструментарій у мене, на жаль, доволі обмежений. З іншого боку, я не хочу казати, що я геніальний, але середовище настільки токсичне, що я не можу нічого зробити. Я стараюся по міліметру, по сантиметру йти вперед.

— Я би уникнув терміну "застрягли". Вважаю, що вони в роботі. Їх більше десяти. Сподіваюся, пакет автодорожньої реформи, який ми запропонували і який був зареєстрований в останній день сесії... Було понад 70 підписів, депутати мені самі телефонували, казали, що вони підписалися, будуть співавторами. Я щасливий.

У нас є питання щодо закону про залізничний транспорт. Він вкрай необхідний. Був раунд переговорів з депутатами. Сподіваюся, його теж приймуть восени. Начебто ми уникли гострих протиріч, які були раніше, пояснили, що потрібно для галузі, що повинно залишитися в законопроекті. У нас є дискусійне питання щодо таксі.

— Коли ще тільки Uber заходив в Україну, ви казали, що ще півроку, і закон про таксі пройде через комітет.


— Так не сталося, але тут є об'єктивні причини. Була турбулентність через заміну уряду, потім були першочергові закони МВФ, і я не хотів нагнітати ситуацію. Вважаю, що закони МВФ на порядок важливіші для країни, ніж закон про таксі.

Хочу вірити і докладу всіх зусиль, щоб восени закон про таксі був прийнятий. Він необхідний для держави. Ми легалізуємо 90% таксомоторних перевізників, які працюють в тіні і змушені платити хабарі всім, хто контролює цю діяльність.

Також у нас є дискусійне питання в рамках автодорожнього пакета — контроль за вантажними перевезеннями.

— Недавно у вас була зустріч з депутатами і представниками перевізників. Ви знайшли компроміс?

— Знайшли. Сподіваюся, за цей компроміс проголосують. У нас був лобізм окремих галузей. Він був яскраво виражений і під час експертних переговорів. З іншого боку, те, що ми зробили, це теж своєрідний прецедент.

Переважно міністерство щось собі тихенько писало з допомогою одного-двох юристів, переважно вузько-спрямованих, виносило це на Кабмін або через своїх народних депутатів. Якщо вдавалося зібрати більшість, голосували закон, не розбираючись, про що він, і потім мали факт і чухали потилиці.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: