» » » Люстраційна рулетка. Коли куля влучить в Порошенка

Люстраційна рулетка. Коли куля влучить в Порошенка

"Якщо Конституційний суд скасує люстрацію, то це буде бомба. Уже люстровані чиновники через суд відновляться на посадах. Вся стара гвардія Януковича повернеться".


Люстраційна рулетка. Коли куля влучить в ПорошенкаТак коротко і страшно окреслює УП можливі наслідки рішення КС для країни головний люстратор Мін'юсту Тетяна Козаченко.

У тісному кабінетику, маючи команду з 20 людей для люстрації чиновників з усієї країни, Козаченко продовжує битися за кожне звільнення "старих" кадрів.

При цьому, навіть техніку їй довелося принести свою, щоб хоч якось працювати.

"У нас однієї вхідної кореспонденції уже більше 20 тисяч на 20 людей. Це можна все опрацювати? І це ще не рахуючи нашої участі в судах, тяганину в Конституційному суді, у Венеціанській комісії", –розповідає Козаченко.

Але навіть за таких умов вона випромінює впевненість у тому, що стару систему можна зламати.

"КСУ був готовий скасовувати люстрацію на кожному з попередніх засідань. Але ми виходили з такими заявами, з такими документами, що вони лякались і все переносили. Вони ще бояться громадського тиску. Якби не виплив проект їхнього рішення, то я певна, що люстрацію скасували б ще минулої п'ятниці", – каже Козаченко.

Вона має на увазі проект рішення КСУ про визнання неконституційними усіх ключових норм закону "Про очищення влади", який потрапив у розпорядження УП перед закритим засіданням суду 10 червня.

Згідно із уже готовим рішенням, Конституційний суд планує скасувати люстрацію усіх вищих держпосадовців режиму Януковича, очільників силових і судових інстанцій. Якщо це рішення таки буде ухвалене, то це означатиме фактичну смерть люстрації.

КСУ планує залишити тільки норми, які передбачають люстрацію чиновників за рішенням суду і на підставі майнової перевірки, яка у випадку суддів провалилася повністю.

"Українські правда" вирішила з'ясувати, що стоїть за рішеннями КСУ, та чи мають право судді, які допомагали Януковичу узурпувати владу, розглядати питання люстрацїі. І головне – яка роль у цій історії президента Петра Порошенка.

Системний бунт


"Розумієте, зараз люстрація не вигідна уже нікому. Ні старій владі, ні новій. Дійсно, за півтора року від часу ухвалення закону "Про очищення влади" "старі" кадри проявили чимало винахідливості, щоб отримати змогу стати "новими", – пояснює Козаченко причини того, що за люстрацію фактично ніхто з влади не бореться.

Дійсно, за півтора року від часу ухвалення закону "Про очищення влади", "старі" кадри проявили максимум вигадливості у боротьбі за повернення своїх прав.

Майже одразу після ухвалення закону про люстрацію його загальну обов'язковість порушив президент Петро Порошенко.

У січні 2015 року президент добився від Ради права на власний розсуд скасовувати люстрацію військових та інших силовиків, яких хоче призначати на нові посади.

"Десь до листопада 2014 року президент не міг не прикидатися, що він прихильник люстрації. Але попросив зробити одне виключення із закону. Мовляв, якщо є офіцери Генштабу, які дуже потрібні на війні, то президент має право звільняти їх від люстрації. От, наприклад, генерал Геннадій Воробйов", – розповів УП один із авторів люстраційного закону Єгор Соболєв.

"Ми тоді погодилися. Але Порошенко почав цим зловживати і звільнив від люстрації навіть Олександра Терещука, який розганяв Луцький Євромайдан", – обурюється депутат.

Ті ж представники колишньої влади, хто не міг потрапити під милість Порошенка, шукали інші способи ухилитися від люстрації.

Окрім банального підкупу чи брехні, в хід ішли й більш "вишукані" способи.

Наприклад, кількаденні поїздки в зону АТО для отримання статусу учасника бойових дій, який давав право уникнути люстрації.

Частина чиновників просто поверталась на посади через суди. Найпоказовішим у цьому плані була справа про люстрацію очільниці київської податкової Людмили Демченко.

Попри те, що тодішній прем'єр Арсеній Яценюк наприкінці 2015 року вимагав від глави ДФС Романа Насірова "не забути" люструвати Демченко, вона зі своєї посади не пішла. У суд, де Демченко оскаржувала свою люстрацію, представник ДФС просто не з’явився.

Проте першу справді системну атаку здійснили судді. Одна із гілок влади, а заразом і одна з найбільших каст недоторканних, вирішила своїми силами звільнитися від люстрації.

17 листопада пленум Верховного суду спрямував до КСУ подання, в якому просив скасувати ті норми закону про люстрацію, які стосувалися суддів.

За даними журналістів, лідером бунту проти люстрації був сам голова Верховного суду Ярослав Романюк.

У березні 2015-го Верховний суд подав ще одне подання, де оскаржив автоматичну люстрацію, яка передбачена для чиновників режиму Януковича.

Натхненні позицією суддів, до КСУ звернулись і депутати Верховної Ради.

20 січня 47 колишніх регіоналів внесли подання про скасування цілої низки положень закону про люстрацію. Їх в основному цікавила люстрація колишніх високопосадовців з Кабміну, силовиків, митників та податківців.

І це не дивно – якщо врахувати, що серед підписантів подання були колишній глава АП Сергій Льовочкін, міністри та інші чиновники найвищих категорій.

"Вони хочуть після наступних виборів не просто пройти в Раду, а отримати доступ до посад в уряді. Це ж доступ до бюджету, якого вони зараз позбавлені. Можна було б вигризати кожне окреме рішення для конкретних людей, але їм хочеться системного рішення для всіх", – вважає Козаченко.

Конституційний суд об'єднав головні подання в одне провадження, визнав його невідкладним і приступив до розгляду ще у квітні 2015 року.

Проте уже на першому засіданні представники Кабміну і парламенту заявили відвід шести суддям через конфлікт інтересів.

"Якщо в рамках справи буде доведено, що вони сприяли узурпації влади Януковичем, то вони зацікавлені в тому, щоб скасувати люстрацію", – пояснив тоді представник ВР Леонід Ємець.

Після цього КСУ оголосив перерву на невизначений термін, поки Рада не ухвалить поправки у люстраційний закон, які розробили разом із Венеціанською комісією.

Однак ці правки не проголосовані Верховною Радою досі, хоча відповідний законопроект був зареєстрований ще у квітні 2015 року.

Тільки реальна перспектива скасування люстрації змогла повернути депутатів до тями. Голова парламенту Андрій Парубій заявив, що правки розглянуть уже цього тижня.

Родзинкою цього голосування може стати те, що пропонованими правками під люстрацію введуть і суддів Конституційного суду, які дивним чином не потрапили у попередню редакцію закону.

"Річ у тому, що у Конституції є спеціальна процедура призначення суддів КСУ, і вона не може бути порушена. Ми могли тільки рекомендувати президенту чи з'їзду суддів звільнити або призначити інших членів. На момент прийняття люстраційного закону така рекомендація вже існувала", – пояснив УП Соболєв.

Після піврічної перерви, у жовтні 2015 року, КСУ знову повернувся до питання люстрації. Тоді проти категорично виступив прем'єр Арсеній Яценюк, який заявив, що судді, які підпадають під люстрацію, не можуть розглядати її скасування.

Саме засідання 22-23 жовтня завершилось ще одним клопотанням про відвід 6 суддів і черговою перервою на півроку.

Наступний розгляд у березні 2016 року спричинив скандал.

Представники Кабміну (Козаченко) та Верховної Ради (Ємець, Соболєв та Анатолій Селіванов) демонстративно вийшли із засідання, коли судді КСУ відмовились взяти відвід і не давали їм слова.

"Ми ж там не Козаченко чи Соболєв, ми представники уряду і парламенту. А нам банально не даються слова і не приймають клопотання", – пояснює Козаченко. – "Ми їм кажемо, що невідкладне провадження КСУ не може розглядатися більше місяця, а вони розглядають уже 14! Ми заявляємо відвід, бо конфлікт інтересів очевидний, а вони навіть не розглядають його".

Пізніше КСУ вирішив, що присутність журналістів та інших представників громадськості "заважає" працювати, і перевів засідання у закритий режим. Перед останнім закритим засіданням 10 червня і з'явився проект рішення про скасування люстрації, про який згадувалося вище.

Закулісні ігри Порошенка


Ситуація, коли люстраційний закон оцінюють судді, які допомагали Януковичу узурпувати владу, стала можливою через ігри Петра Порошенка.

Президент ініціював одразу два масштабних проекти зміни Конституції – щодо судової реформи і децентралізації. Обидва вони мали отримати по два позитивних висновки із Конституційного суду - після внесення у порядок денний і після першого читання.

І якщо перший, щодо судової реформи, Рада з боями схвалила 2 червня, то децентралізація і спеціальний режим для Донбасу, породив серйозні проблеми для команди президента.

У першому читанні цей проект був проголосований 31 серпня 2015 року, коли під Радою розгорілися криваві сутички.

У другому читанні він мав бути схвалений до Нового року. Але команда Порошенка усвідомлювала, що потрібних 300 голосів у Раді не зберуть.

Тоді на допомогу президенту прийшов саме Конституційний суд. Судді КСУ прийняли достатньо абсурдне рішення, що зміни до Конституції можуть бути схвалені на будь-якій сесії. Таким чином Україна змогла перенести ухвалення змін Конституції щодо Донбасу, які передбачені у Мінських угодах. Порошенко отримав додатковий час для торгів і тиску на Росію у "мінському форматі". Тоді Україна заявила, що змінить Конституцію, коли Москва виконає свою частину "мінських" домовленостей.

"Ручна робота" КСУ зіграла з президентом злий жарт. Тепер, коли цей суд намагається скасувати люстрацію, всі погляди мимоволі зосереджуються саме на Порошенкові, який, начебто, повністю контролює КСУ.

І для розмов про "ручний суд" президента є достатньо вагомі підстави.

Питання про усунення з посад суддів КС, які скасували у 2010 році конституційну реформу, постало одразу після зміни влади у 2014 році.

Уже 24 лютого того року Верховна Рада проголосувала постанову, якою визнала, що судді КСУ, які допомагали Януковичу узурпувати владу, порушили присягу і мають бути звільнені.

Згідно з Конституцією, 18 суддів Конституційного суду призначаються за спеціальною процедурою: по 6 за квотами президента, Верховної Ради та з'їзду суддів. Згаданою постановою Рада звільнила суддів своєї квоти і попросила тоді в.о. президента Олександра Турчинова і з'їзд суддів зробити те саме.

Один із звільнених суддів, В'ячеслав Овчаренко, оскаржив цю постанову в суді, але Верховний суд постановив, що суддя справді порушив присягу, тобто постанова про його звільнення законна.

Найцікавіше, що за ту постанову голосував і депутат Петро Порошенко.

Однак, коли невдовзі він став президентом, то звільнити суддів КСУ з президентської квоти так і не спромігся: і Сергій Вдовіченко і Юрій Баулін досі працюють. Більше того, поки Порошенко обирався президентом, то Бауліна встигли зробити головою КСУ.

Тож, коли у Верховній Раді перед вступом на посаду Петро Олексійович складав присягу, то приймав її саме голова КСУ Баулін. Він же вручав новому президенту символи влади: булаву, печатку і посвідчення.

І це при тому, що Баулін на 7 червня, коли відбувалась інавгурація, уже три місяці був фігурантом кримінальної справи. 3 березня 2014 року ГПУ почала розслідування, яким чином судді КСУ допомогли Януковичу узурпувати владу.

Про відкриття такої справи офіційно повідомив на запит Соболєва заступник генпрокурора Юрій Столярчук.

"Встановлено, що 30.09.2010 судді КСУ, а саме: Головін А.С., Баулін Ю.В., Вдовіченко С.Л., Винокуров С.М., Гультай М.М., Запорожець М.П., Кампо В.М, Колос М.І., Лилак Д.Д., Маркуш М.А., Овчаренок В.А., Сергейчук О.А., Стрижак А.А., Ткачук П.М., Шаптала Н.К., з мотивів кар'єризму, хибно розуміючи інтереси служби, порушуючи вимоги Конституції та законів, використовуючи надані їм повноваження… умисно постановили завідомо неправосудне рішення (щодо скасування конституційної реформи)".

Новий генпрокурор Юрій Луценко 4 червня у блозі на УП повідомив, що ГПУ має "покази членів Конституційного суду про те, що їх примусили змінити Конституцію, передавши усі повноваження президенту Януковичу".

Чому ГПУ, якою незмінно керували друзі президента, за два роки не довела цю справу до суду, Луценко не сказав.

Шестеро із цих суддів досі працюють в КСУ і розглядають скасування люстрації чиновників режиму Януковича. Більше того, доповідачем у цьому розгляді є суддя Наталя Шаптала.

Як стало відомо, є ще один серйозний важіль впливу на цю суддю. Річ у тім, що НАБУ розслідує справу за корупцію проти її сина, який також є суддею. З цього приводу у пані Шаптали була довга особиста розмова з Віктором Шокіним, поки той ще був генпрокурором.

Крім того, у Порошенка є ще один козир у стосунках з головою КСУ.

"Баулін на початку наступного року має іти на пенсію. Якщо його зараз звільнять, то він втратить усі суддівські пільги, пенсії, соцвиплати. Хто не буде "ручним" у такій ситуації?" – заявила УП Козаченко.

Удар по Майдану


Якщо КСУ таки прийме рішення скасувати люстрацію, то це стане одним з найболючіших ударів по Революції Гідності.

Фактично, судді готуються скасувати ключові статті, які передбачають автоматичну люстрацію чиновників, які комфортно займали свої посади за часів Януковича і розстрілів Майдану.

Крім того, своїм рішенням Конституційний суд хоче скасувати люстрацію ще й усіх слідчих, оперів, прокурорів та суддів, які затримували, оформляли, затримувати, арештовували і засуджували активістів Євромайдану.

Окремо КСУ може звільнити від люстрації суддів, що судили усіх політичних в'язнів, для звільнення яких приймали окремий закон про індивідуальну амністію.

Серед звільнених за тим законом були теперішні депутати Ігор Мосійчук і Андрій Білецький, відомі Дмитро та Сергій Павличенки, Віктор Смалій й інші.

Сам закон про їхнє звільнення КСУ також планує визнати "неконституційним". Як тільки КСУ ухвалить своє рішення, усі звільнені тоді політичні в'язні простим рішенням ГПУ чи МВС можуть знову стати фігурантами справ.

"Цікаво, що Юлію Тимошенко та Юрія Луценка звільняли іншими, але дуже схожими законами. Рішення КСУ стосується не лише конкретного закону, а правової практики взагалі, тож цілком можлива ситуація, що і закони "Тимошенко-Луценка" можуть бути скасовані", – припускає Козаченко.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: