» » » Українська економіка заслабка для пенсійної реформи – економіст

Українська економіка заслабка для пенсійної реформи – економіст

Перехід на накопичувальну пенсійну систему можливий вже в 2018 році, стверджує народний депутат Наталія Веселова. За її словами, це реформування не лише послабить державний контроль над пенсійною системою, а й піде на користь українській економіці загалом. Натомість економіст Олег Пендзин побоюється, що саме через слабкий стан економіки впроваджувати реформу зараз – це зайвий ризик.


Українська економіка заслабка для пенсійної реформи – економістСекретар парламентського комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Наталія Веселова вказує на те, що загальнообов’язкове пенсійне страхування передбачене законом ще з 2003 року, але державне адміністрування такої системи, на її переконання, не може бути ефективним. Тому законопроект № 6677 щодо запровадження накопичувальної пенсійної системи не містить формулювання «накопичувальний пенсійний фонд», адже не передбачає створення ще однієї державної структури.

Натомість депутати пропонують передати управління коштами недержавним фондам.

«Це третій рівень нашої пенсійної системи і він працює з 2003 року досить успішно, в нас 64 пенсійні фонди. В законопроекті передбачено певні критерії, за якими будуть відбиратися лише ті недержавні пенсійні фонди, які мають досвід, певну репутацію і яким можна довірити адміністрування коштів накопичувальної системи», – пояснює Веселова.

Контроль над операціями буде здійснювати Комісія з цінних паперів та фондового ринку, додатковий контроль залишиться за чинним Пенсійним фондом, анонсувала вона в ефірі «Ранкової Свободи».

Економіст Олег Пендзин пояснює різницю між рівнями пенсійного страхування:

«Перший рівень – це солідарна система, яка сьогодні працює, і тією пенсійною реформою, яку прийняла Верховна Рада, модернізується. Другий рівень пенсійної системи – накопичувальна державна. Це система, яка працює в межах державних структур і яка також регламентується державою в межах державних фондів і так далі. І тільки третій рівень системи – це недержавні пенсійні фонди».

Негативні досвіди другого та третього рівнів пенсійної системи були в країн зі слабкою економікою

Зараз солідарна пенсійна система поповнюється за рахунок єдиного соціального внеску, що становить 22% від доходів громадян. Впровадження другого рівня передбачає вже додаткові перерахування до накопичувальних фондів, пояснює Пендзин.

«До 2019 року будуть зміни в законодавстві, які дадуть можливість не розщеплювати цих 22%, а понад це від 7 до 9% зробити додаткові платежі, які будуть надходити в накопичувальну систему другого рівня», – каже експерт. При цьому зазначає, що накопичувальна система буде обов’язковою для всіх українців віком до 35 років, але й старші віком можуть перейти на неї добровільно.

Втім, Пендзин вважає, що впроваджувати накопичувальну систему в умовах нестійкої української економіки означає наражати майбутніх пенсіонерів на значні ризики, адже другий і третій рівні такого страхування ефективні лише в умовах сталого економічного розвитку.

«Всі приклади негативних досвідів другого й третього рівня – як правило, це країни зі слабкими економіками, де інфляційні процеси, падіння курсу національної грошової одиниці призводять до швидкого знецінення накопичень і практичної втрати людьми тих коштів, які там були», – констатує він.

За його оцінкою, 3% росту ВВП, закладені в бюджет України на 2018 рік, не сприятимуть надійному вкладанню коштів в накопичувальну пенсійну систему:

«На теренах України дуже важко знайти надійні вкладення коштів з високим рівнем дохідності, а в умовах накопичувальної системи це є практично одна з дуже важливих умов. На сьогодні державні облігації не дають того рівня дохідності, який може покрити існуючий рівень інфляції, а інші засоби вкладання коштів в Україні не є надійними і мають під собою достатньо серйозні економічні ризики», – аргументує економіст.

Подібну думку висловлює експерт Реанімаційного пакету реформ Олександр Ткач. За його словами, в Україні вже є фінансові інституції, які можуть забезпечити функціонування накопичувальної пенсійної системи, та система державного нагляду над ними, але ще належить забезпечити дохідність таких внесків.

«Ми до кінця не відпрацювали моменти, які пов’язані з посиленням відповідальності тих осіб, які будуть надавати послуги недержавним пенсійним фондам в інтересах учасників цих фондів. Ще ми не відпрацювали питання гарантії мінімальної дохідності, повернення чи збереження пенсійних активів», – сказав Ткач в коментарі Радіо Свобода.

Наталія Веселова натомість запевняє, що пенсійна реформа може стати драйвером розвитку української економіки, і посилається на закордонний досвід:

«Чилі в 1981 році не можна було назвати країною з розвиненою економікою. І лише в 81-році при Піночеті запровадили накопичувальний рівень. Чилі почало розвиватися і стало розквітаючою країною. Те ж саме у Польщі. Тобто є позитивні приклади, коли саме пенсійна реформа дала поштовх для економічного зростання країни», – впевнена вона.

Водночас депутат визнає, що законодавство ще треба вдосконалювати. Наприклад, законотворці ще будуть переглядати відсотки доходів, які будуть перераховуватись до накопичувальних фондів, та питання перехідного періоду, протягом якого внески буде робити не лише працівник, а й держава та роботодавець.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: