» » » Номінальна допомога: від кого відкупляється ЄС

Номінальна допомога: від кого відкупляється ЄС

Наскільки ефективно Євросоюз допомагає Україні стати сучасною державою з належним управлінням, що сприяє та що заважає цьому? Відповіді на ці питання містить оприлюднена сьогодні доповідь Рахункової палати ЄС, яка аналізувала ефективність допомоги Євросоюзу протягом 2007-2015 років у сферах управління державними фінансами, боротьби з корупцією та функціонування газового сектора.


Номінальна допомога: від кого відкупляється ЄСВердикт аудиторів такий:

допомога Євросоюзу є лише частково ефективною, а її результати - крихкими.

Звіт насамперед призначено для внутрішньої аудиторії ЄС. Бо, по-перше, громадяни ЄС мають право знати, як Брюссель витрачає їхні кошти та як це змінює Україну на краще.

По-друге, документ значною мірою стосується специфічних речей у діяльності Єврокомісії та Європейської служби зовнішньої дії, які визначають механізми та умови надання допомоги Україні.

По-третє, висновки аудиторів безперечно цікаві урядам країн-членів ЄС у виробленні їхньої політики щодо Києва загалом, зокрема й подальшої підтримки її на міжнародній арені.

Зрештою, з огляду на все це звіт цікавий і нам - він показує або ж вкотре підтверджує, як Україна виглядає ззовні. Тим більше, що документ аж ніяк не нагадує геть сухий аудиторський продукт та містить навіть низку політичних оцінок.

"Обмежений прогрес щодо реформ і небажання української влади вплинули на виконання конкретних умов, які стосуються управління державними фінансами та політики з боротьби з корупцією, що відтягувало надання бюджетної підтримки ЄС", - йдеться, наприклад, в документі.

Можливо, частково і через такі речі Україна в документі не виглядає державою, яка викликає величезне бажання їй допомагати. Хоча аудитори відзначили й немало позитивних речей. Зокрема і насамперед здійснених за час, що минув після Революції гідності.

Ми зупинимося саме на цьому періоді. Спочатку кілька цифр.

Протягом 2014-15 років Україна отримала від ЄС 1,6 млрд євро макрофінансової допомоги - тобто довгострокових кредитів під низькі відсотки. Наступні транші заблоковано через невиконання Києвом низки умов. В тому числі всім відомої - запровадження мораторію на експорт лісу-кругляка.

Крім цього, 2014-го було надано 220 млн євро бюджетної підтримки - в рамках Контракту з розбудови держави. Це, по суті, грант, який не треба повертати. Ще 105 млн можуть бути надані так само після виконання записаних в угоді умов.

Загалом доступна для України від ЄС сума у вигляді кредитів, бюджетної підтримки та технічної допомоги складає 11,2 млрд євро на період 2014-2020 років.

Це немало - однак не означає, що всі ці гроші Україна обов’язково отримає.

"Співробітництво між ЄС та Україною просунулося після подій на Майдані 2014 року, але виклики, які постали перед Україною, досі справляють негативний вплив на процес реформ, і ризики, які представляють собою олігархи, залишаються високими", - йдеться в одному з висновків аудиторів.

Боротьба з корупцією

У звіті констатовано, що суттєвих успіхів у цій сфері досягнено лише після перемоги Майдану.

"Незважаючи на новий імпульс для реформ від 2014 року, досягнуті результати залишаються крихкими. Що стосується антикорупційної політики, то поки що не видно ефективних результатів з її імплементації", - йдеться, водночас, у документі.

Інакше кажучи, допомога Україні в антикорупційній сфері не вважається Євросоюзом ефективною доти, доки обмежуватиметься лише ухваленням антикорупційного законодавства і створенням відповідних структур.

У звіті є несподіваний момент, пов’язаний з безвізовим режимом.

"У грудні 2010 року новообраний український парламент скасував антикорупційне законодавство та інші заходи, які були ухвалені 2009 року, але так і не імплементовані.

У відповідь починаючи від 2011 року ЄС включив цілі, які стосуються антикорупційного законодавства та антикорупційних структур, до Плану дій з візової лібералізації", - констатують аудитори.

Що ж, Єврокомісії не відмовиш у креативності.

Управління державними фінансами

"Український уряд досяг низки законодавчих цілей у цій сфері, однак багато довгострокових питань залишаються", - пишуть аудитори.

Вони наголошують на ризиках "законодавчого відкату" - наприклад, появи винятків у законі про держзакупівлі, що виведе з-під його дії певні товари чи послуги. До ризиків віднесено зменшення бюджетної прозорості, проблеми з фінансуванням Антимонопольного комітету та деякі інші.

"У звіті згадано, що реформу управління державними фінансами ЄС традиційно виставляє умовою для надання бюджетної підтримки. Тобто згаданих вище безоплатних грантів на проведення змін в тому чи іншому секторі.

Аудитори ЄС досліджували, наскільки допомога покращує управління в цій сфері, а також зміцнює безпеку постачання газу до Євросоюзу через територію України.

Головним згаданим післяреволюційним здобутком ЄС виглядає тут ухвалення в квітні 2015-го Закону про ринок природного газу. І це справді заслуга Євросоюзу: від сприяння в розробці закону в рамках фінансованих ним проектів - до тиску на українську владу з метою ухвалення законопроекту.

Водночас проблемними виглядають справи у тому, що стосується газового транзиту.

"Діалог у газовій сфері постраждав від розбіжностей у поглядах між зацікавленими сторонами в ЄС та коливаннями у виконанні своїх зобов’язань Україною", - таким є один із висновків Рахункової палати.

"Були різні думки між країнами-членами, а також між ними та Єврокомісією, відносно пріоритетів для безпеки постачання газу через Україну та потреби термінових дій. "Промовляння в один голос" щодо таких пріоритетів залишається викликом, незважаючи на зусилля Єврокомісії", - констатують також аудитори.

У звіті наголошено, що існує суперечність між розумінням стратегічності транзиту газу через Україну та слабкої фінансової ситуації української держави та "Нафтогазу", "посиленої системною корупцією в газовому секторі, що може привести до зниження надійності України як транзитера газу".

Українські олігархи

Їм у звіті присвячено значну увагу. Аудитори зауважують, що у 2015 році український уряд почав, відповідно до вимог ЄС, кампанію з послаблення олігархів - з метою зменшення їхнього контролю над політичною та економічною системами країни.

В рамках цієї ініціативи, йдеться в документі, були запущені розслідування та провадження, у тому числі щодо активів деяких олігархів, особливо в енергетичному секторі. "Однак ці заходи були спорадичними та контраверсійними і наштовхнулися на потужний супротив від колишніх та нинішніх олігархів", - йдеться у звіті.

Цікавий момент:

в документі зазначено, що "деякі з олігархів виявили власні ініціативи з пропозиціями реформ для України".

За приклад наведено структуру Дмитра Фірташа - Агентство з модернізації України зі штаб-квартирою у Відні.

Схоже, аудитори сприйняли політтехнологічний хід олігарха за щиру ініціативу. І занепокоєні вони іншим: що діяльність таких агентств значною мірою дублює дії українського уряду, тому є ризик виникнення плутанини і щодо надання офіційної допомоги ЄС Україні.

Координація зусиль донорів

Рахункова палата ЄС вважає, що Україна робить у цьому плані недостатньо, і це також впливає на ефективність отримуваної нею допомоги.

"Від 2014 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі вжило деяких дій з координації донорів, але їх результати залишаються невизначеними. Процес підготовки закону про міжнародну технічну допомогу, який розпочався 2012 року, було призупинено 2014-го", - пишуть аудитори ЄС.

Водночас вони відзначають, що активність самих донорів на тлі слабкості української влади зросла.

Значна частина звіту присвячена специфічним оцінкам механізмів надання Україні допомоги та рекомендаціям щодо їх коригування чи вдосконалення. Навряд чи ці вузьковідомчі речі будуть цікавими українській аудиторії.

Однак деякі висновки за результатами звіту все ж можна зробити. Й ці висновки навряд чи сподобаються українським владним структурам.

"Наряду з просуванням законодавчих змін, Єврокомісія у співпраці з організаціями громадянського суспільства повинна обумовлювати подальшу допомогу ефективною імплементацією ключових реформ у сферах боротьби з корупцією та управління державними фінансами", - йдеться в одній з рекомендацій Рахункової палати.

У проекції на нашу повсякденну конкретику це може звучати, наприклад, так:

замало лише провести електронне декларування - після нього повинно бути розслідування статків "голубів сизих".

А незаконне збагачення - обов’язково покарано.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: