» » » Царство Бена Франкліна: скільки доларів в Україні

Царство Бена Франкліна: скільки доларів в Україні

Українська економіка значною мірою доларизована. Це ускладнює проведення монетарної політики та зменшує потенційний обсяг коштів, доступних для інвестування. У 2014-2015 роках через сплеск інфляції та ослаблення гривні відносно більшості світових валют попит на валюту повинен був значно збільшитися, але офіційна статистика каже інше: населення стало купувати валюти у 15-20 разів менше.


Царство Бена Франкліна: скільки доларів в УкраїніНасправді це скоріше свідчить про те, що валютні операції перетворилися на "сліпу зону" для регулятора та офіційної статистики.

Це сталося через стрімкий розвиток "чорного" ринку після введення НБУ суворих обмежень на торгівлю іноземною валютою.

Автори спробували оцінити, який обсяг "чорного" валютного ринку в країні, і скільки українці використовують готівкової валюти.

Якщо у США більшість мешканців ніколи в житті не бачили українську гривню, то більшість українців мали і мають долари США.

Україна не унікальна: у багатьох країнах, що пережили високу інфляцію, економічні агенти надають перевагу іноземній валюті перед вітчизняною — як засобу платежу, так і засобу заощадження.

Якщо глянути на офіційну статистику, то останнім часом населення майже не купує іноземну валюту. Так, у січні-серпні 2016 року населення купило у банків валюти на 0,4 млрд дол, продало — 2,4 млрд дол. Для порівняння: у 2013 році щомісяця купували в середньому 1,6 млрд дол, продавали — 1,4 млрд дол.

Це може свідчити про наявність значного "чорного" ринку, що не звітує.

Залучення готівкової валюти в банківську систему та витіснення її гривнею як засобом платежу повинно покращити фінансовий стан банків та полегшити проведення кредитно-грошової політики НБУ. Тому важливо оцінити обсяг доларизації економіки та неформального валютного ринку.

Скільки готівкового долара в світі

США є найбільшою економікою у світі і долар — найбільш уживана поза межами власної країни валюта. Вона користується попитом як серед урядів, так і серед фізичних осіб, причому останні переважно користуються готівкою.

Проведені у США опитування свідчать, що лише близько 10% готівкових доларів, що знаходяться в обігу, мали б забезпечити їхні потреби, ще близько 5% — потреби бізнесу. Де знаходяться решта 85% — загадка.

За різними оцінками, 35-65% готівкових доларів знаходяться в обігу за межами США, що на кінець першого кварталу 2016 року становило 500-940 млрд. (Учасники опитувань можуть занижувати обсяг наявної у них готівки.)

Питання доларизації у країнах колишнього СРСР та Варшавського блоку економісти розглядали з початку 1990-х років. МВФ використовує для оцінки доларизації дані щодо частки валютних депозитів у сукупних депозитах.

Цей метод критикують через неврахування готівкової іноземної валюти, яка може становити значну частку готівки та заощаджень країни.

Скільки готівки в Україні

В Україні значна частина заощаджень населення зберігається в іноземній валюті. Це результат недовіри до національної грошової одиниці, що, ймовірно, пов'язано з гіперінфляцією у першій половині 1990-х років та переважно високою інфляцією у наступні роки, що призводило до знецінення національної валюти.

Політика де-факто фіксованого курсу у 2000-х, коли замість того, аби дозволити зміцнення гривні, НБУ нарощував валютні резерви і допускав прискорення інфляції, також призвела до того, що більшість економічних агентів розглядає імовірність подорожчання гривні набагато меншою, ніж зворотний процес.

Рівень доларизації української економіки достеменно невідомий. Докризові оцінки готівкової доларизації показували обсяг готівкової валюти "на руках" від 22 млрд дол до 86 млрд дол. Нижня межа — оцінка на основі припущення, що валютна готівка відноситься до гривневої так само, як валютні депозити до гривневих.

Валютні депозити населення в кінці 2013 року становили 21,7 млрд дол або 42% від усіх депозитів населення. Верхній діапазон оцінки запасів готівкового долара в Україні — це оцінка НБУ на основі даних платіжного балансу, обрахованих як кумулятивна зміна обсягів готівкової валюти поза банками з 1995 року.

Необхідно зазначити, що такий рівень може бути завищеним через неповне врахування обсягів вивезення готівкової валюти за межі країни з метою купівлі товарів за кордоном та їх ввезення на територію країни — неформальний імпорт.

Попит і пропозиція валюти

В Україні іноземну валюту використовують з двома цілями: як засіб платежу і як засіб заощадження.

Попит на валюту як засіб платежу формують такі учасники ринку.

1. Неофіційні імпортери, як не можуть проводити банківські платежі, передусім малі фірми, що імпортують одяг, взуття, електроніку, запчастини.

2. Населення та рідше бізнес, що має борги у валюті, проте не бажає втрачати на менш вигідному обмінному курсі в банку або не може легально придбати валюту.

3. Бізнес, що оплачує послуги іноземців або громадян, що надають перевагу іноземній валюті, у першу чергу — неформальні експортери.

4. Легальні фірми-імпортери, у яких є проблеми з вчасним отриманням валюти для розрахунків за своїми контрактами.

Пропозицію валюти як засобу платежу формують такі учасники ринку.

1. "Сірі" експортери, наприклад, цигарок чи бурштину. В останньому випадку іноді по всьому ланцюжку від експортера до старателя використовується лише іноземна валюта, проте завдяки націнці в експортера може залишатися її надлишок.

2. Офіційні експортери, які вивезли продукцію за заниженою ціною і сформували певний обсяг валюти на рахунках за кордоном. Автори не вважають це джерело значним, бо потреби експортера у гривні повинні покриватися через обов'язковий продаж частки валютної виручки: зараз — 65%, під час дослідження — 75%.

3. Заробітчани, що передають кошти у готівковій формі.

Основний обсяг коштів у валюті як засобі заощадження мають сім'ї. Вони формують основу щоденних дрібних угод купівлі-продажу валюти.

Великі "сірі" імпортери можуть мати значно більші за обсягом окремі угоди, проте в загальній кількості трансакцій вони становлять незначну частину і, ймовірно, базуються на обмінних курсах, що складаються на ринку на момент угоди.

Тому навіть якщо не населення, а інші економічні агенти формують істотну частину обсягу купівлі-продажу, саме готівкова валюта на руках населення формує обсяг як кількості трансакцій, так і обмінний курс.

Під час моделювання автори робили спробу використати оцінку "сірого" імпорту від НБУ та сукупний імпорт як змінну, що повинна була пояснити попит на готівкову валюту, проте цей показник вийшов статистично незначущим. Можливо, це викликане варіативним лагом між купівлею валюти та імпортом товарів.

Наведені нижче моделі не варто розглядати як досконалі та точні дані щодо "чорного" ринку. Це приблизні оцінки зміни ситуації, і розглядати їх бажано як такі, що вказують на тенденції та неадекватність офіційної статистики.

Реальний обсяг ринку

Припускаючи, що до 2014 року значна частина валютного ринку була легальною, автори змоделювали попит на готівкову валюту з боку населення до кризи і використати параметри моделі для прогнозу попиту на валюту у 2014-2015 роках.

Попит і пропозиція готівкової валюти є функцією від доходів і ціни долара у гривні. Автори припускають що у 2005-2013 роках "сірий" валютний ринок був незначний, і основна маса операцій проходила у банках та обмінних пунктах. З 2006 року по 2013 рік щомісячний попит на валюту становив 0,8-3,5 млрд дол.

Автори взяли окремо продаж валюти населенню і купівлю валюти населенням і зробили регресії на обидва показники до кінця 2013 року, тобто у період, коли більшість агентів на ринку все ще вірила у стабільність.

Для 2014-2015 років автори розрахували оцінку обсягу ринку і порівняли її з офіційними даними — різниця є обсягами "чорного" ринку.

Результати оцінки свідчать, що офіційні дані купівлі іноземної валюти населенням занижують реальний обсяг ринку у кілька разів. За офіційною статистикою, у 2015 році щомісячна купівля готівкової валюти населенням становила близько 60 млн дол, а оцінка авторів свідчить про щомісячний попит на рівні близько 1,2 млрд дол.

Тобто в Україні в останні роки розвинувся потужний неформальний ринок купівлі-продажу готівкової валюти, про що емпірично свідчить зростання числа обмінних пунктів і поява сайтів з неофіційними оголошеннями про купівлю-продаж валюти.

Оцінка обсягів заміни валют

Вище автори навели оцінку обсягів щомісячного ринку валюти, який виявився значно ближчим до передкризових показників, ніж дані НБУ. Втім, важливо знати не лише про те, які суми щомісяця купують-продають, а й чи відбувається загальне зростання кількості готівкових доларів у населення.

Автори можуть припустити, що із зміною доходів змінюються як реальні гривневі баланси, тобто необхідна сума готівки для трансакцій у певний період часу, так і заощадження, у тому числі валютні.

За зростання депозитних ставок або при девальвації гривні до іноземних валют попит на готівкову гривню знижується і відбувається відносне зростання заощаджень на депозитах та/або в готівковій іноземній валюті.

Автори не можуть спостерігати заощадження у готівковій валюті та їх зміну, проте можуть припустити: якщо не відбувається зростання готівки в обігу і зростання доходів, то, імовірно, доходи спрямовуються і на купівлю готівкової валюти.

Різниця між фактичними обсягами гривневої готівки поза банками на кінець четвертого кварталу 2015 року і спрогнозованими обсягами на основі двох емпіричних моделей у доларовому еквіваленті становила 3,7 млрд дол і 7,3 млрд дол, що становить 30-60% від усієї гривневої готівки в кінці 2015 року.

Розраховані різниці у обсягах готівкової гривні, яка потенційно використовувалася б населенням та бізнесом, та фактичним обсягом гривні поза банками можна розглядати як діапазон оцінки ефекту перепливу попиту з готівкової гривні в готівкові долари. Тобто те, що до 2014 року використовувалося як гривнева валюта, стало використовуватися в доларах.

Потенційні проблеми

До результатів наведеного аналізу потрібно ставитися з певними застереженнями. Автори проводили екстраполяцію даних на період, у який відбулося багато шокових змін, а їх змоделювати доволі складно.

1. Анексія Криму та частини Донбасу. Цей фактор зменшує сукупний ринок та сукупний попит на готівкову гривню.

Перехід "республік" на рубль призвів до того, що українські підприємства, які працюють на цій території, виплачують зарплати на карткові рахунки у гривні, а працівники на контрольованій Україною території або у РФ отримують гроші в рублях чи доларах. У зоні АТО обіг гривні зменшився, але триває.

2. Найбільше за 20 років зростання річної інфляції призводить до глибшого за наявне у базовому періоді падіння розміру обсягів гривневої готівки.

3. Глибоке економічне падіння, скорочення доходів та, можливо, зміна споживчих преференцій з огляду на високу нестабільність та ризики.

4. Значне скорочення кількості банків та найбільш тривалий відплив депозитів з банківської системи.

5. Значно більша за наявну у базовому періоді моделі зміна обмінного курсу.

Висновки і рекомендації

Світовий досвід свідчить: доки економічні агенти не довірятимуть національній грошовій одиниці, вони завжди зможуть обійти державні обмеження, особливо в умовах глобалізації торгівлі та руху капіталу, у сучасному цифровому світі.

Тому треба зосередитися не на пошуку нових обмежень, а на створенні умов, які б стимулювали економічних агентів використовувати альтернативи готівковій іноземній валюті як засобу заощадження та обміну.

1. Провести опитування, яке б надало альтернативну оцінку обсягу іноземної готівкової валюти у населення, причини, чому обрано цю форму заощаджень, та які умови змусять поміняти метод заощадження. На основі результатів опитування можна розробити комплекс заходів із зменшення доларизації економіки.

2. Щоб знизити негативний вплив "чорного" ринку та зменшити його обсяги, необхідно усунути обмеження на готівковому ринку. При виборі між формальним та неформальним обмінами більшість економічних агентів надасть перевагу легальному обміну як такому, що містить менше ризиків.

3. На законодавчому рівні слід скасувати збір в пенсійний фонд з купівлі іноземної валюти як такий, що надає конкурентні переваги "чорному" ринку.

Розвиток ринку деривативів, у першу чергу ф'ючерсів, також повинен сприяти додатковим можливостям хеджування ризиків та переходу з неофіційного на легальний ринок. Для цього слід пом'якшити банківські обмеження, зокрема дозволити банкам купувати більші обсяги валюти на власну валютну позицію.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: