» » » Обласна нерівність: чому українці платять різну "комуналку"

Обласна нерівність: чому українці платять різну "комуналку"

Українцям вже через кілька місяців доведеться платити за опалення за новими тарифами. Цього року подорожчало все: холодна і гаряча вода, електроенергія та опалення. Для кожного постачальника послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), встановила свій тариф на «комуналку». К, наприклад, опалення квартири 30 квадратних метрів без лічильника для клієнтів «Київенерго» обійдеться в 989 гривень, в той же час жителям Южноукраїнська за опалення такої ж квартири доведеться заплатити всього 141 гривню.


Обласна нерівність: чому українці платять різну "комуналку"Хто встановлює тарифи і від чого це залежить

З 2014-го року місцева влада встановлює тільки два тарифи: на утримання будинку та прибудинкової території та вивезення сміття. У той же час НКРЕКУ визначає, скільки українцям потрібно платити за електроенергію, холодну і гарячу воду, опалення. Підприємства відправляють в Нацкомісію свої підрахунки, в яких вказують, скільки грошей витрачають на виробництво енергії, підігрів води, транспортування, заробітні плати, податки і т.д. У НКРЕКУ аналізують інформацію, а після для кожного постачальника визначають тариф.

Наприклад, «Київенерго» для генерації тепла і підігріву води використовує газ. У цьому році «блакитне паливо» для них подорожчало в кілька разів (з 3 до 6,8 грн за кубометр). Згідно з їхніми підрахунками, на виробництво 1 Гкал тепла підприємство витрачає 1138,56 гривень. Крім того, в тариф закладено зарплати, перевірка і ремонт лічильників, послуги банку, податки, прибуток. В результаті за кожну Гкал киянам доводиться платити 1416,9 гривень, для тих, хто не встановив тепловий лічильник – 32,9 гривень за кожен квадратний метр опалювальної площі.

У місті-супутнику Южно-Української АЕС тепло виробляють за допомогою атомної енергетики. Вартість виробництва однієї Гкал тепла – всього 163 гривні, тобто в 7 разів дешевше, ніж у «Київенерго». Кінцевий тариф (з урахуванням всіх додаткових витрат) для жителів Южноукраїнська – 202 гривні за Гкал і 4,91 гривні за квадратний метр.

Таким чином, щоб опалити трикімнатну квартиру площею 70 квадратних метрів у Києві доведеться витратити 2303 гривні, а в Южноукраїнську – всього 343 гривні. Найдешевше тепло і гаряча вода в містах біля атомних станцій.

Вартість електроенергії для всієї країни однакова – 57 копійок при споживанні до 100 кВт*год. До квітня минулого року сім’я, яка споживає 150 кВт*год електроенергії на місяць, купувала 100 кВт*год за ціною за кіловат 45,6 копійок, ще 50 кВт за ціною 78,9 копійки за кіловат (тариф «Київенерго» з вересня 2014 року по лютий 2015-го). У вересні минулого року тариф затвердили на рівні 78,9 копійок за місячне споживання понад 100 кВт і 45,6 копійок при споживанні до 100 кВт, а в березні – до 99 і 57 копійок відповідно.

Компанії, які займаються водопостачанням, також подали в НКРЕКУ обґрунтування для підвищення тарифів на холодну воду. Так, «Київводоканал» попросив замість 10,2 грн за кубометр продавати воду по 13,43 грн. З проханням комісія погодилася – вода подорожчала на 23%. До слова, в кожному місті діє свій тариф на водопостачання.

Місцева влада запроваджує мораторій: що це таке і як спрацює

7 липня Київрада заборонила всім структурам і підрозділам комунальних підприємств нараховувати плату за житлово-комунальні послуги за новими, підвищеними тарифами. Також депутати заборонили нараховувати по розрахунках з 1 липня і стягнення з населення столиці пені за несвоєчасне внесення плати за ЖКП.

Слідом за столицею 13 липня Дніпропетровська міська рада з ініціативи мера Бориса Філатова прийняла той самий мораторій. При цьому Філатов відзначив, що це рішення – швидше політичне, так як місцева влада може впливати тільки на тарифи на виклик сміття та утримання будинків.

«Наші колеги – депутати Київради – прийняли відповідне політичне рішення. Ситуація така, що міська влада може мінімально впливати на формування тарифів на квартплату, вивезення сміття. Решту тарифів непрозоро формує НКРЕКУ», – зазначив мер.

Прикладом своїх колег пішли депутати Житомирської міської ради, на черзі – Запоріжжя, Одеса, Рівне та Ужгород. Глава НКРЕКУ дану ситуацію назвав «епідемією» і зазначив, що комісія виступає категорично проти дійсно непрозорого механізму різниці в тарифах.

«Відповідальність за заниження тарифів, що призводить до повного руйнування мереж і надання неякісних послуг, буде на мері і керівниках комунальних підприємств», – говорить Дмитро Вовк.

Начальник управління розвитку ЖКГ КМДА Віра Радченко зазначає, на даний момент невідомо, як підприємства будуть виконувати рішення міських рад, враховуючи, що вони є ліцензіатами НКРЕКУ і за законом можуть виконувати тільки їх розпорядження.

В одному з теплокомуненерго «Сегодня.ua» пояснили: «Ми керуємося розпорядженнями НКРЕКУ, вони роз’яснили, що заяви міських рад – політична акція, яка несе популістський, а не економічний характер і призведе до штрафних санкцій». Тобто за фактом, мораторій міських рад підприємство буде ігнорувати.

Як місцева влада може впливати на суми в платіжках

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман у відповідь на мораторій заявив: влада на місцях може компенсувати тарифи за рахунок власних коштів, направивши на це бюджет розвитку міста. До слова, місцева влада витрачає бюджет розвитку на свій розсуд: придбання міського транспорту, шкільних автобусів, комп’ютеризацію та ремонт шкіл, виконання інвестиційних програм, будівництво і капітельного ремонт об’єктів.

«Якщо будь-яка міська рада вважає, що може компенсувати цей тариф, то вона може це робити зі свого власного бюджету. Внаслідок децентралізації в Україні, в містах на 40-50% коштів більше, ніж було коли-небудь», – прокоментував Володимир Гройсман.

До слова, в 2016-му році на субсидії з державного бюджету виділили більше 40 мільярдів гривень. «Знижку» на комуналку отримають 7 мільйонів сімей, а це майже кожен третій українець. Якщо міська влада буде компенсувати тарифи за рахунок свого бюджету,фактично, замість того, щоб ремонтувати школи і дороги, гроші витратять на компенсацію тарифів тим, хто не має субсидії через високий дохід.

Сам по собі мораторій міської ради, як зазначає Гройсман, не діє. «Не потрібно приймати ніяких рішень з точки зору міських рад, тому що вони не діють. Наскільки я розумію, вони прийняли рішення, щоб не підвищувати ціну на тепло до 1 жовтня, але опалювальний сезон починається з 15 жовтня, і я думаю, що тут не зовсім чесна позиція», – додав прем’єр.

У НКРЕКУ впевнені: до 70% рахунків за комуналку залежить від органу місцевого самоврядування – мера, його профільних заступників, депутатів. Міська влада може встановлювати теплові лічильники на будинку, міняти склопакети, утеплювати стіни і фундамент. У Національному екологічному центрі України підрахували, запровадивши всі заходи з енергозбереження, платити за тепло можна на 50-70% менше.

Правда, як говорять експерти, платити менше зможуть тільки ті, хто дійсно почав економити і до опалювального сезону утеплив свою оселю. Будь-яка українська сім’я (або ОСББ) може звернутися в один з трьох банків («Ощадбанк», «Укрексімбанк» або «Укргазбанк») з проханням надати кредит на заходи з підвищення енергоефективності: купити не газовий котел, встановити нові вікна або утеплити стіни. Частину кредиту (від 40% до 70%) компенсує держава, а другу частину можна погашати протягом 3-х років. З 2016-му році на такі кредити планують витратити близько 8 мільярдів гривень. У деяких містах ще 10-30% кредиту погашають за рахунок бюджету міста.

«Поки що городяни бояться брати кредит. Один кредит взяли на заміну вікон через «Ощадбанк» – програма «Ощадний будинок». 40% держава компенсує і 10% – міський бюджет. Ми вже заклали (витрати в бюджет, – Авт.) – і стимулюємо таким чином. Зараз у нас одне ОСББ (найперше, яке з 2000-го року) розробило на 300 тис. гривень великий комплексний проект реконструкції систем опалення. Вони візьмуть кредит. 140 компенсує держава, свої 30 тис. ми теж заплатимо», – розповідає мер Горішніх Плавнів Дмитро Биков.

Подібні програми, як розповіла Віра Радченко, діють і в Києві. Правда, в столиці утеплити житло за рахунок міста можуть тільки ОСББ і житлово-будівельні кооперативи (ЖБК).

«Діє кілька програм, але поки вони діють тільки для будинків, де створені ОСББ або працюють ЖБК. Для них є програми підтримки. 40% відшкодовує держава. Люди отримують відшкодування тіла кредиту 30% від міста. Ті, хто вже отримав кредити, можуть отримати відшкодування кредиту», – пояснює начальник управління розвитку ЖКГ КМДА.

Щоб повністю утеплити типову багатоповерхівку в Києві, встановити лічильники і замінити вікна, необхідно витратити до 8 млн гривень. У столиці на 13 будинків виділили всього 5 млн – грошей вистачило на заміну вікон в місцях загального користування та утеплення фасадів. Крім того, кияни за рахунок «Київенерго» можуть встановити будинкові лічильники тепла. Як показує практика, за лічильником платять на 30% менше, ніж без нього.

Укроп UA

0 коментарів до публікації


Ваше ім'я: *
Ваш Email: *

Підписатись на коментарі

Код: Включіть цю картинку для відображення коду безпеки
оновіть, якщо не бачите код
Введіть код: